Освіта потребує реформ

НикВести Блоги / 13:08, 04 Октября, 2016
0
1504

6 жовтня в Парламенті мають розглянути поданий Урядом до Верховної Ради України глобальний законопроект "Про освіту", яким пропонується вирішити кардинальні проблеми, пов'язані з незадовільним рівнем, якістю сучасної освіти. Системні недоліки можуть бути вирішені шляхом запровадження наступних концептуальних змін:

1. Пріоритетність прав здобувачів освіти.

Відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі проект передбачає три форми здобуття освіти: формальна, неформальна освіта і інформальненавчання. При цьому передбачено механізми визнання результатів неформальної освіти та інформального навчання у системі формальної освіти. Це розширює можливості громадян щодо здобуття освіти. 

Законопроектом вперше в Україні гарантується право вибору для здобувачів освіти (батьків дітей), перш за все - середньої, що відповідає вимогам Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 2 Першого протоколу). 

2. Забезпечення професійної свободи освітян.

Передбачені законом реформи мають поліпшти умови праці вчителя за рахунок зменшення бюрократичного контролю, розширення академічних свобод і формування простору для творчої праці. Буде обмежено втручання державних органів і органів місцевого самоврядування в освітній процес.

Вчитель матиме свободу вибору форм проходження підвищення кваліфікації. Також буде запроваджений механізм добровільної сертифікації вчителів. Після її проходження педагоги отримуватимуть відповідну надбавку до зарплатні. 

Закон передбачає підвищення соціального статусу і оплати праці вчителя.

3. Європейська структура системи освіти.

Проектом передбачає запровадження сучасної класифікації формальної освіти, що відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти, прийнятій ЮНЕСКО у 2011 році (МСКО-11).
Також планується запровадження 12-річної повної загальної середньої освіти. 

На сьогодні 11-річна школа на території Європи є лише в Україні, Росії та Білорусі. Ця модель не відповідає потребам сучасного суспільства. 

З метою задоволення інтересів потреб дітей та батьків та дотримання норм Конституції України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти, планується старша 3-річна профільна школа з двома групами профілів: академічні і професійні. При цьому в систему профільної старшої школи мають бути включені заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, які готують молодшого спеціаліста.

Академічний профіль середньої освіти матиме за мету продовження здобуття освіти у ВНЗ.

Запровадження 12-річноі середньої освіти дозволить скоротити на більшості спеціальностей навчання за освітнім рівнем бакалавра до 3-х років. Таким чином, загальна тривалість отримання середньої освіти+бакалаврат (15 років) не зміниться.

Професійний профіль середньої освіти передбачаєотримання першої професії при закінченні школи і можливість для випускника вийти на ринок праці.

4. Нові принципи формування змісту освіти.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель:

– Уряд (Міністерство) затверджує стандарти освіти на компетентнісній основі в термінах результатів навчання (що має знати, вміти, розуміти випускник певного рівня освіти);

– заклади освіти розробляють освітні програми, які мають гарантувати виконання освітніх стандартів; у випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми мають проходити акредитацію;

– розробка навчальних планів, програм навчальних курсів відноситься до академічної автономії закладів освіти.

Для плавного переходу до нової системи в середній освіті передбачено можливість розробки Урядом типових освітніх програм.

Такий порядок дозволить уникнути перевантаження здобувачів освіти навчальним матеріалом другорядного значення, дозволить активізувати творчий потенціал кращих педагогів і педагогічних колективів і створить в системі основу для здорової конкуренції.

5. Створення системи забезпечення якості освіти.

В сучасній українській системі освіти немає незалежних інституцій оцінювання якості освіти. Той, хто має забезпечувати якість (управління освіти), сам себе і контролює. 

Законопроектом передбачається перехід до сучасної європейської моделі системи забезпечення якості освіти. Чим більше повноважень з управління освітою передається на місця, тим більш централізованим і незалежним має стати контроль за якістю освіти.  

На базі Державної інспекції навчальних закладів має бути створено Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого відійдуть питання ліцензування та акредитації (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти. При цьому органи місцевого самоврядування мають бути позбавлені права проводити інспектування закладів освіти.

Для об’єктивного оцінювання якості освітипередбачено створення установ зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання.
Передбачено систему моніторингу якості освіти.

6. Національна система кваліфікацій.

Система освіти в Україні драматично відірвана від ринку праці. Це збільшує молодіжне безробіття і не сприяє конкурентоспроможності держави.

Україна – одна з небагатьох європейських держав, яка досі не приступила до сворення національної системи кваліфікацій, в т.ч. до реального формування національної рамки кваліфікацій. У законопроект закладено норми, які дозволять (до прийняття відповідного окремого Закону) розпочати створення національної системи кваліфікацій та наповнення Національної і галузевих рамок кваліфікацій з метою створення надійних зв’язків освіти і ринку праці.

В Україні з’явиться Національний центр професійних кваліфікацій – він має створити стандарти професій. І його вимоги мають бути враховані в освітніх стандартах і програмах. Це дозволить змінити нинішню ситуацію, коли нинішні випускники чують від першого роботодавця “Забудь все, що ти вчив в університеті, зараз ми тебе навчимо професії”.

7. Економічні відносини у сфері освіти.

Норми закону мають на меті відійти від радянської централізованої системи управління освітою. 
Законопроектом запроваджується поняття освітньої послуги. Це має стати базою для зміни філософії фінансування освіти - від фінансування закладу освіти до оплати послуг із здобуття освіти особою. Передбачено рівноправність державних, комунальних і приватних закладів освіти в доступі до бюджетного фінансування.

Передбачено важливу рефому статусу закладів освіти. Державні і комунальні заклади освіти отримують право виходити із статусу бюджетних установ і набувати статусу неприбуткової організації, що означає отримання фінансової автономії при збереженні податкових пільг бюджетної установи.

Реалізація законопроекту дозволить зробити використання бюдежтних коштів більш розумним.

Запровадження 3-річної профільної старшої школиу складі 12-річної повної загальної середньої освіти дозволяє вилучити з програм вищої освіти значну частину загальноосвітніх дисципліни або дисциплін професійної підготовки (для тих, то здобув середню освіту за професійним профілем) і скоротити тривалість навчання на бакалаврських програмах до 3-х років. Якщо порівняти розмір видатків на навчання у старшій школі і у ВНЗ (за даними статистики національних рахунків вища освіта дорожча не менш як у три рази), то як наслідок маємо можливість суттєво скоротити бюджетні видатки на освіту або при збереженні - підвищити заробітну плату у сфері освіти.

Важливо зазначити, що впровадження Закону здійснюватиметься за послідовним планом. Це означає, що його прийняття не вимагатиме одномоментних великих витрат. Зокрема, в 1 клас 12-річної оновленої школи діти підуть в 2018 році, відповідно в 12 клас – в 2029 році. Також поступово відбуватиметься зростання заробітної плати освітян. Водночас, Закон передбачає норми, які не коштують додаткових грошей, але дадуть змогу суттєво оздоровити систему освіти (дебюрократизація, оновлення змісту)

Також слід пам’ятати, що успішні держави розглядають освіту не як витратну галузь, а як інвестиційну. Розумні інвестиції в освіту завжди повертаються зростанням ВВП і суспільним розвитком країни.

8. Забезпечення системності освітніх реформ.

Закон «Про освіту» є базовим у законодавчому забезпеченні освіти. Його прийняття розблокує оновлення спеціальних законів (насамперед, “Про середню освіту” та “Про професійну освіту”), та створення нових необхідних (“Про національну систему кваліфікацій”). 

Украіні - кращі реформи в освіті!

НикВести Блоги / 13:08, 04 Октября, 2016
0
1504
comments powered by Disqus