Культурна децентралізація і доля бібліотек

НикВести Блоги / 17:04, 29 Апреля, 2017
0
2870

Ірина Френкель Експерт з питань культури Проектного офісу секторальної децентралізації, радниця Міністра культури України.

Процес фіскальної децентралізації в галузі культури відбувся в період 1994 – 1996 років, коли на місцеві бюджети були передані повноваження фінансування установ культури. Це була перша хвиля закриття не лише бібліотечних установ, а й загальні тенденції погіршення фінансування закладів на місцях.   

Враховуючи тенденції, що спостерігались, у 2011 році Законом України про культуру було затверджено базову мережу закладів культури. Згідно статті 22 цього Закону «Виключення закладів культури з базової мережі можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. { Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012 }». 

Враховуючи процеси, які відбувається в новостворених ОТГ, 19 січня 2017 року Міністр культури України Євген Нищук звернувся до голів ОДА та об’єднаних територіальних громад із листом, в якому було роз’яснено про дію окремих статей закону, зокрема статті 22.  В разі, коли порушується Закон України про культуру, необхідно звернутись до Міністерства культури та повідомити про порушення чинного законодавства. 

Цього за фактом не відбувається, що свідчить про неналежне виконання обов’язків з боку керівників - керівники структурних підрозділів галузі культури повинні виконувати Закон і вимагати виконання засад цього документу від керівників нижчого рівня. 

На жаль, в більшості своєї обласні та районні управління/відділи культури повільно реагують на процеси у власних областях/районах і про закриття установ Міністерство дізнається по факту. Окрім цього, кожен обласний центр України має Наукову бібліотеку, яка також повинна виконувати не лише методичні функції, а й адвокатувати права працівників бібліотечної сфери в області, формуючи регіональну політику. Процеси децентралізації створюють для цього всі умови. 

Одним із головних пріоритетів діяльності Міністерства культури на 2017 рік є Забезпечення доступу до якісного культурного продукту в незалежності від місця проживання. В рамках виконання цього пріоритету станом на сьогодні Міністерство культури допрацьовує «Мінімальний культурний кошик», в якому будуть зазначені не лише кількісні, а й якісні показники, та стандарти устаткування установ   культури.  Але дію закону України про культури ніхто не відміняє. 

Ми звернулись до Наталі Морозової, директора обласної наукової бібліотеки ім Тімірязева (Вінницька область). "Створення інтелектуального простору громади - це головне завдання сьогоднішньої місцевої влади. Центром, навколо створюється такий простір повинна бути бібліотека. Але в сучасному розумінні. Якщо бібліотека не спроможна надавати якісні аналітико - синтетичні інформаційні послуги - слід сідати за парту і навчатись . Кадровий потенціал бібліотечних працівників нажаль залишився на рівні 80 років, коли бібліотека вважалась книгозбірнею.

В сьогоднішньому хаосі інформаційних потоків - бібліотекарі повинні бути посередниками між терабайтами інформації і людьми. Нажаль, цього не відбувається особливо на базовому рівні. " 

Бібліотека - один з найдавніших культурних інститутів. За довгий період людської історії її соціальні функції зазнали істотних змін. Призначенням перших бібліотек було зберігання документів. З часу свого виникнення до сьогоднішніх днів бібліотека пройшла перший етап еволюції суспільної місії: від обслуговування потреб правлячої еліти до задоволення суспільних потреб. Бібліотека перетворилася в соціальний інститут, що включає інформаційні та культурні компоненти і забезпечує стійкість зв'язків і відносин в рамках суспільства.

Особливість сучасної епохи полягає в тому, що вона є ареною відразу двох революцій, ментальної і технологічної: перша пов'язана з процесом глобалізації та формуванням нової культурної парадигми, друга - з наслідками техногенного вибуху в сфері комунікацій. Відбуваються громадські трансформації впливають на бібліотеки настільки рішуче, що змінюють не тільки всю систему бібліотечної праці і бібліотечних ресурсів, а й вперше ставлять питання про "межі" бібліотечного простору і самих основах існування традиційних бібліотек і їх функцій. Зміна ролі, призначення бібліотек відбивається на взаєминах бібліотеки з суспільством і окремими соціальними інститутами, веде до трансформації професійних цінностей бібліотечної етики, професійної свідомості бібліотечної спільноти.

Додаток:

Стратегічні напрямки розвитку бібліотек

1. Удосконалення нормативно-правової бази, яка стосується діяльності бібліотек, та врегулювання стандартів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних стандартів.

2. Створення системи гарантованого бюджетного фінансування основних бібліотечних послуг і реформування механізмів отримання та використання надходжень з інших джерел фінансування.

3. Створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної системи країни на основі універсального доступу та економічної доцільності.

4. Забезпечення професійного розвитку персоналу бібліотек, оновлення системи бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення кваліфікації.

5. Модернізація матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек.

Стратегичні завдання на прикладі роботи Вінницької області

НикВести Блоги / 17:04, 29 Апреля, 2017
0
2870
comments powered by Disqus