Що змішалося в домі Облонських?

НикВести Блоги / 22:10, 21 Декабря, 2017
0
2219

Кадрова сесія Миколаївської міської ради, незважаючи на сонячну погоду, стягла такі очікувані дощові хмари. Вкотре розкривши очі містянам, які не впустили «русскую весну», вона зняла завісу над тим світоглядним хаосом та політичним політеїзмом, який триває останнім часом в обласному центрі та, на жаль, стимулюється.

В потязі з одним вагоном, а насправді - круглому човні-«поповці», який дрейфує на одному веслі, - вже кілька місяців немає капітана, бо одіозні представники різних поглядів та ідеологій, носії протилежностей та відмінних парадигм, яким - аби каламутніше вода, вирішили, що кожен - сам собі керманич. От і створилася мавзолейна черга до «чарівного» весла, з, яким - що закриття шкіл, аварійність Варварівського мосту чи дві ялинки в одному центрі - все одно. Головне - процес, а насправді - імітація діяльності у світлі передсвяткового ярмарку Теккерея. Що очікувати від дому Облонських, в якому повторюються ситуації та образи, які прогнозують розвиток подій? 

В першому реченні другого абзацу першого розділу першої частини роману «Анна Кареніна» Льва Толстого, який в період Кримської війни бував у Миколаєві, де, вочевидь, він і побачив головних прототипів вічного твору, так написано про головну героїню - майстерну актрису та скандалістку, яка так і не змогла впорядкувати свої почуття: «Дружина дізналася, що чоловік був у зв’язку з колишнім в їхньому будинку француженкою-гувернанткою, і оголосила чоловікові, що не може жити з ним в одному будинку… Дружина не виходила зі своїх кімнат, чоловіка третій день не було вдома. Діти бігали по всьому будинку, як втрачені; англійка посварилася з економкою і написала записку приятельці, просячи підшукав їй нове місце; кухар пішов ще вчора з двору, під час обіду; чорна кухарка і кучер просили розрахунку». Розв’язка роману, якщо пригадуєте, - на вокзалі миколаївської залізниці.

Історики літератури подейкують, що роман «Анна Кареніна» Льва Толстого, інтерес до якого ніколи за останні 140 років не спадав, насправді написано на спір. Зрештою, замість обіцяних трьох місяців автор надрукував його тільки через чотири роки. Так і в мене таке враження, що нашвидкуруч обіцяна стабільність у Миколаєві, причому шляхом об`єднання непоєднуваного - так само на спір, але з тими, для кого Миколаїв - безмовна, безхребетна, безхарактерна провінція біля моря, в якій - аби яскравіше вогні на центральній площі міста. Насправді все це - феєрія, конспірологія, фарс. Партія в карти. Дно. 

Що ж буде далі? Уважніше читайте класику, миколаївці, перегортаючи останню сторінку найскандальнішого роману. 

А Миколаїв - найдавніше європейське місто, побудоване, освячене та намолене великими людьми, які мають незламний характер героїв-«кіборгів».

НикВести Блоги / 22:10, 21 Декабря, 2017
0
2219
comments powered by Disqus