Сни на мільярд, кому належіть свято і хто відповість за ЖКГ?

НикВести Блоги / 12:56, 29 Октября, 2018
0
887

Народний депутат України Вадим Підберезняк зробив цілу низку досить цікавих заяв минулого тижня, які привернули нашу увагу. Перед усім, він розповів, що одного мільярду гривень на ремонт доріг у Миколаївській області у бюджеті 2019 року немає. Нагадаю, що після візиту до керівництва Укравтодору, голова обласної ради Вікторія Москаленко у стилі переможної реляції оголосила про те, що мільярд на дороги є! І цю новину жваво підхопили всі ті місцеві політики, які, як вважають, входять до губернаторського пулу. А виходить, що мільярду немає, а є лише його половина! І за цю половину ще треба добре поборотися, бо ми говоримо не про бюджет, а про його проект, прийнятий Верховною Радою лише у першому читанні. А проект і кінцевий документ, перше і останнє читання можуть ой як сильно відрізнятися!

Ще Вадим Іванович не оминув наш миколаївській нещасливий аеропорт. Розкритикував він відсутність чіткого плану запуску підприємства та поблажливу позицію депутатів обласної ради у питанні контролю за об’єктом обласної комунальної власності. Також, він, говорячи про керівництво аеропорту, висловлюючи повагу, все ж зазначив, що не може керувати їм людина, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам і не пройшла погодження спеціалізованої служби під назвою «Украерорух». Йдеться, як всі зрозуміли, про депутата обласної ради Федора Барну, дуже, дуже, відомого персонажа і відомість ця, на жаль, поки що, не стосується  досягнень у відновленні миколаївського аеропорту. І, поки що, до квітня 2019 року він залишається виконувати обов’язки директора аеропорту. Цілком розумію керівництво нашої обласної державної адміністрації – розкидати такі цінні кадри у цей складний час – це просто злочин.

Також, народний депутат зачепів тему передачі спортивного комплексу «Зорі» місту Миколаєву, про що сам президент Порошенко проголосив минулого свого візиту на Миколаївщину у серпні. І сесія міської ради під час горезвісній «фекальній» сесії навіть дала згоду на прийом спорткомплексу. Але. Самім процесом передачі ніхто конкретно ще не займається. І чималий тренерський колектив та сотні спортсменів різного віку знаходяться у ситуації невизначеності.

Ну, оскільки мова зайшла про спорт, то дуже гучно минулого тижня прозвучала тема ремонту ще одного спортивного комплексу, який належіть місту – «Надія». Його почали ремонтувати нещодавно, зняли покриття з даху і, так трапилось, дуже я вам скажу несподівано для цієї пори року, почався дощ і доволі сильний. Ще раз наголошую – дуже раптово дощ пролився.  І через розібраний дах вода почала заливати приміщення спорткомплексу та, що найгірше – унікальний паркет на гральному баскетбольному майданчику. Як стало відомо, згідно угоди, підрядник мав розпочати ремонт в середині літа. До речі – це найзручніший час – немає турнірів, команди не тренуються, спорткомплекс стоїть пустий. Але, чомусь, ремонт почали в осені, коли почали тренуватися команди, як дорослі, так і дитячі, почався сезон. Ну, і дощ.  А так, звичайно, у другій половині жовтня у нас в Миколаєві дощів не буває. Не пощастило. І деякі міські чиновники нас вже поспішили заспокоїти, мовляв, шкоди комунальному майну не заподіяно, виявляється, паркет, свого часу придбаний коштом спонсорів, на балансі спортивної школи не знаходився. 

А давайте спрогнозуємо, що буде, якщо паркет буде пошкоджено сильно. Грати на ньому стане неможливо. Гаплик всім тренуванням. Всі домашні ігри в рамках всеукраїнських змагань миколаївські баскетбольні команди змушенні будуть приймати на виїзді. А це додаткові витрати. І головне, чого будуть позбавленні наші команди – це підтримки своїх відданих вболівальників, а вони, вболівальники, залишаться без спортивного свята. Паркет, як виявляється, місту не належить. А кому, скажіть, належить свято спорту і хто має відповісти за те, що через недолугість чиновників та підрядників його у городян на невизначений термін забирають?

24 жовтня депутати міської ради зібралися на позачергову сесію з однією метою – послухати звіт про роботу департаменту житлово-комунального господарства. Але не так сталося, як гадалося. Голова департаменту Віталій Кузнєцов на сесію не прийшов - хворіє, а самого звіту департамент ніякого з початку не представив ані в електронному, ані в паперовому та, взагалі, в ніякому вигляді. На цілком справедливе обурення депутатів, а нащо тоді було збиратися, міській голова заявив – зібрання вимагали депутати від опоблоку і він мусив скликати сесію. Правда, чомусь не пояснив, чому він не скликав сесії коли ті ж самі депутати мали бажання послухати звіт про підготовку міста до зими. Виходить у Олександра Федоровича, як у відомій репризі радянських часів – тут граємо, а тут не граємо, бо рибу було загорнуто, це його особиста справа. Зрештою, звіт у друкованому вигляді з’явився, аж на трьох папірцях формату А5. Це вже остаточно розлютило депутатів і звіт було вирішено перенести.

Якщо чесно, зовсім не зрозуміла така позиція виконавчої влади. Робота департаменту і так знаходиться під нищівним вогнем критики. Ніхто не може точно сказати – скільки із запланованих бюджетом коштів на цей рік департамент витратив. Одні говорять – 16%, інші називають цифру у 60%. Які об’єкти заплановано збудувати, відремонтувати, а головне на якій стадії знаходиться виконання робіт та яка якість цього виконання? На всі ці питання може відповісти ясний та чіткій звіт керівника. Але ж – ні. Немає нічого. Немає звіту і немає того, хто готовий цей звіт захищати. Чи, може, там таке у звіті, що захистити його не зможе жоден смертний на Землі?

Бійці 36 – ї бригади морської піхоти повернулися із зони проведення операції об’єднаних сил. А мешканці Миколаєва їх зустріли і привітали. Вітаємо і ми наших воїнів і дякуємо за захист та мир у нашому домі.

Ну, і звичайно не можна оминути тему підвищення ціни на газ. Як відомо, наприкінці ще минулого тижня Уряд прийняв таке рішення. З 1 листопада газ для населення та теплогенеруючих компаній буде коштувати 8550 гривень за тисячу кубометрів, замість майже сьомі тисяч які є зараз. І відразу ж таке рішення викликало шквал критики. У пориві праведного гніву за долю народу з’єдналися політичні сили, які разом важко взагалі уявити разом. В одному загоні опинились і Тимошенко, і Ляшко, і Тягнибок, і Вілкул з Рабиновичем. Всі заговорили, про те, що таке підвищення надзвичайно важке і чи не все населення України якщо не з 1 листопада, то з 1 грудня жебракуватиме. Ну, і, звичайно, всі стали звинувачувати Порошенко і обіцяти зниження ціни на газ в рази у разі зміни влади.

Ось чесно – не зрозуміло, чому стільки галасу саме зараз? Якщо подивитися на динаміку цін на газ для населення за останні роки, то нинішнє підвищення далеко не найбільше. У 2014 році ціна виросла у 1,6 рази, а у 2015 – більше, ніж у 6 разів! І тоді ніхто «караул» не кричав і позачергові сесії рад всіх рівнів не скликав. Очевидно, що зрозуміло, чому стільки галасу зараз – до президентських виборів трохи більше п’яти місяців.

Що тут можна сказати? Звичайно, нікому не хочеться сьогодні платити більше, ніж вчора. Але, не платити взагалі за товари і послуги, які ми споживаємо, теж не можна, бо їх просто не стане, вони зникнуть. А ціну визначає ринок. Якого, до речі, якщо ми говоримо про ринок газу, в Україні ще немає. Але він і не з’явиться ніколи, якщо не буде однієї справедливої ціни. А якщо буде дві ціни на будь що – на м’ясо, за радянських часів, на валюту – на початку 90-х минулого століття та – на газ зараз, то буде суцільна спекуляція і ніякого розвитку.

НикВести Блоги / 12:56, 29 Октября, 2018
0
887
comments powered by Disqus