Николаевский поэт Дмитрий Креминь выпустил новый сборник стихов «Скрипка с того берега»
- Артем Куцолабский
-
•
-
15:15, 22 квітня, 2016
Известный украинский поэт Дмитрий Креминь выпустил очередной сборник стихов под названием «Скрипка с того берега».
Об этом сообщил его сын, народный депутат Украины Тарас Креминь.
– Поздравляю отца Дмитрия Креминя и его поклонников с выходом книги стихов «Скрипка с того берега», что символично совпало со знаковыми книжными форумами - в Киеве и Николаеве, – написал он в своем Facebook.
В сборнике новые и уже известные тексты (более 60), офорты и эскизы Юрия Гуменного, критика от Ивана Дзюбы, Владимира Базилевского, Юрия Мушкетика. Тираж – 1000 экземпляров, изготовление - издательство «Илион».
– Просветленные античной и казацкой мудростью и опытом поэтические визии Креминя о нынешней Украине, о нашем времени глубокие и непреходящие. Я люблю такую поэзию, где мысль огранена совершенным образом, словно высечена на камне, – прокомментировал сборник писатель, лауреат Шевченковской премии, Герой Украины Юрий Мушкетик.
Тарас Креминь добавил, что презентация «Скрипки» пройдет сразу после пасхальных праздников.
ЕЛЕГІЯ ОГНЕННИХ ЛІТ
Коли в столиці постріли і дим,
Стоять і гинуть люди на Майдані,
А за донецьким степом золотим
Горить усе в кривавому тумані, -
Душа моя заплакана за тим,
Що маревом - у морі, на лимані.
Ми теж могли б копать окопи вглиб
І біженцями тут просити хліб,
А не губити порцеляну тайську
В Дебальцевому, ніже в Іловайську,
На бойовищі полягти могли б.
Усе тоді палало б у вогні,
Де вам судилось жити і мені.
Лиман і море. Пляжі полум'яні.
Та білокрилі яхти на лимані...
Ти спогадай - за сонцем золотим -
І наших літ оплаканих інтим,
І плач сиріт, і тугу цю вдовину,
Що принесла на рідну Україну
Орда кривава - на Донбас і в Крим.
Усе минає, наче й не було...
Із моря повертаємось, і наче
Ми дивимось у сльози, мов у скло,
Як чорна жінка над мерцями плаче.
Чи спорожніють чорноморські пляжі?
Чи вип'ємо ольвійського вина?
Два роки Україна в камуфляжі.
Два роки й третій рік іде війна.
І доки на останнім рубежі
Заграють нам литаври перемоги,
Чи поміж нас не виростуть чужі -
Боги й богове, перуни й стрибоги?
Усе, що долинало з далини
Мелодією моря і лиману,
Колись на грані миру і війни
Постане, й ти чужу загоїш рану.
Троянський кінь стояв тут сотні літ,
А ми ждемо, немов новин із фронту,
Елегії священний заповіт
І мирний світ, і мирну хвилю Понту...
Напомним, в 2014 году в Николаеве вышла книга стихов Дмитрия Креминя «Слезы Сухого Фонтана».