Идя на сессию Николаевского областного совета, депутаты-коммунисты подготовили открытое письмо Президенту Украины Виктору Януковичу, Премьер-министру Николаю Азарову и Председателю Верховной Рады Владимиру Литвину, в котором высказали свою позицию по поводу земельной реформы, выступив категорически против нее. Однако рассмотрение письма депутаты облсовета отложили до следующей сессии. Об этом сообщает Пресс-служба Николаевского ОК КПУ.
По мнению депутата облсовета от КПУ Николая Дзарданова ведется массированная подготовка рынка земли, деньги от продажи которой пойдут мимо карманов миллионов украинцев в пользу иностранных граждан.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ Президенту України В.Ф. Януковичу, Голові Верховної Ради В.М. Литвину, Прем’єр-міністру М.Я. Азарову Ми, депутати Миколаївської обласної ради, від імені мешканців Миколаївської області, доводимо до вашого відома свою тривогу і занепокоєність з приводу намірів формування ринку земель сільськогосподарського призначення. Важко повірити, що правом торгувати землею буцімто користуватимуться виключно громадяни України. Зараз, в руки іноземних фірм і компаній під виглядом довгострокової оренди уже перейшло понад 11 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення. Всі ці «фонди», «аграрні інвестиції» … хижацьким способом експлуатують чорноземи, більше 25% світових запасів яких зосереджено в нашій країні. Нічого не вкладаючи у вітчизняну ниву, ігноруючи культуру землеробства, вони зате розширюють посіви соняшника, озимого рапсу, кукурудзи, довели значну частину чорноземів до критичного стану. Неважко прогнозувати, яких масштабів набере ця згубна політика після масового розпродажу земель. Викликає тривогу, що Україна, яка здатна забезпечувати своєю сільськогосподарською продукцією всю Європу, змушена нині імпортувати значну кількість продовольства – м’ясних і молочних продуктів, картоплі, овочів і фруктів, навіть гречки. Ніхто не заперечує: земельні відносини в Україні треба докорінно удосконалювати. Але керуватися при цьому варто виключно національними інтересами, інтересами продовольчої безпеки держави. Сьогодні ніхто не береться підрахувати, яких збитків завдано агропромисловій галузі псевдореформами за останні два десятиліття, ігноруванням об’єктивних законів економічного розвитку та світової практики. І вихід із кризової ситуації, на нашу думку, треба шукати і знайти в іншій системі координат. А для цього потрібно: - закінчити інвентаризацію та моніторинг стану усіх земель сільськогосподарського призначення, дотримання законності в процесі розпаюванні земель, широко залучивши до цього правоохоронні органи, структури земельних ресурсів, депутатів місцевих рад. Незаконно придбані сільгоспугіддя повернути державі, а винних у кожному конкретному випадку притягти до відповідальності. Позбавити права подальшої оренди тих суб’єктів господарювання, які в інтересах особистого збагачення нехтують культурою землеробства, заходами щодо збереження і підвищення родючості полів; - правом викупу не витребуваних земельних паїв та бажаючих реалізувати належні їм сільськогосподарські ділянки наділити виключно державу. Лише вона має розпоряджатися земельними ресурсами, надавати їх на правах оренди новостворюваним колективним, кооперативним, фермерським, приватним структурам та іншим суб’єктам господарської діяльності. Вона має всебічно сприяти і допомагати власникам земельних паїв об’єднуватися в кооперативні господарства; - усвідомити врешті-решт, що майбутнє вітчизняного сільського господарства не в безплідних чеканнях іноземних інвестицій, не в розпорошенні зусиль, а в концентрації матеріальних, фінансових та трудових ресурсів. А це може забезпечити лише відродження великотоварного виробництва. Ми пропонуємо невідкладно сконцентрувати кращі сили вітчизняних вчених-аграрників, депутатів всіх рівнів, всіх, кому не байдужа доля українського села, на розробці Закону України про засади кооперативного руху в агропромисловому комплексі в сучасних умовах з урахуванням як позитивного історичного досвіду, так і допущених прорахунків. Визначати долю нашого села має український народ, який любить, вміє і прагне самостійно працювати на землі; - узаконити практику державних дотацій колективним та фермерським господарствам, які реально працюють на зміцнення продовольчої безпеки країни, добиваються високих результатів, - шляхом виділення їм на пільгових умовах мінеральних добрив, посівного матеріалу, засобів боротьби з шкідниками рослин, вітчизняної техніки, дешевих кредитів. Лише в такий спосіб Україна в умовах дедалі гострішого харчового дефіциту на світовому ринку в стислий строк поверне собі славу експортера екологічно чистих продуктів харчування – зернових і круп’яних культур, цукру, м’яса, молока, картоплі, овочів тощо. - Верховній Раді виявити консолідовану політичну волю і вилучити із Земельного кодексу положення про те, що земля є товаром, накласти довічний мораторій на її купівлю та продаж, що цілком відповідатиме нині діючій Конституції України. Земля – всенародна годувальниця і захисниця - має належати українському народу, надійно служити нинішньому і прийдешнім поколінням. І будь-які спекуляції навколо цієї болючої теми неприпустимі. |
Медіаситуація на Миколаївщині: Суди, доступ та відмова спілкуватись з журналістами
Катерина Середа
|
|
Идя на сессию Николаевского областного совета, депутаты-коммунисты подготовили открытое письмо Президенту Украины Виктору Януковичу, Премьер-министру Николаю Азарову и Председателю Верховной Рады Владимиру Литвину, в котором высказали свою позицию по поводу земельной реформы, выступив категорически против нее. Однако рассмотрение письма депутаты облсовета отложили до следующей сессии. Об этом сообщает Пресс-служба Николаевского ОК КПУ.
По мнению депутата облсовета от КПУ Николая Дзарданова ведется массированная подготовка рынка земли, деньги от продажи которой пойдут мимо карманов миллионов украинцев в пользу иностранных граждан.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ Президенту України В.Ф. Януковичу, Голові Верховної Ради В.М. Литвину, Прем’єр-міністру М.Я. Азарову Ми, депутати Миколаївської обласної ради, від імені мешканців Миколаївської області, доводимо до вашого відома свою тривогу і занепокоєність з приводу намірів формування ринку земель сільськогосподарського призначення. Важко повірити, що правом торгувати землею буцімто користуватимуться виключно громадяни України. Зараз, в руки іноземних фірм і компаній під виглядом довгострокової оренди уже перейшло понад 11 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення. Всі ці «фонди», «аграрні інвестиції» … хижацьким способом експлуатують чорноземи, більше 25% світових запасів яких зосереджено в нашій країні. Нічого не вкладаючи у вітчизняну ниву, ігноруючи культуру землеробства, вони зате розширюють посіви соняшника, озимого рапсу, кукурудзи, довели значну частину чорноземів до критичного стану. Неважко прогнозувати, яких масштабів набере ця згубна політика після масового розпродажу земель. Викликає тривогу, що Україна, яка здатна забезпечувати своєю сільськогосподарською продукцією всю Європу, змушена нині імпортувати значну кількість продовольства – м’ясних і молочних продуктів, картоплі, овочів і фруктів, навіть гречки. Ніхто не заперечує: земельні відносини в Україні треба докорінно удосконалювати. Але керуватися при цьому варто виключно національними інтересами, інтересами продовольчої безпеки держави. Сьогодні ніхто не береться підрахувати, яких збитків завдано агропромисловій галузі псевдореформами за останні два десятиліття, ігноруванням об’єктивних законів економічного розвитку та світової практики. І вихід із кризової ситуації, на нашу думку, треба шукати і знайти в іншій системі координат. А для цього потрібно: - закінчити інвентаризацію та моніторинг стану усіх земель сільськогосподарського призначення, дотримання законності в процесі розпаюванні земель, широко залучивши до цього правоохоронні органи, структури земельних ресурсів, депутатів місцевих рад. Незаконно придбані сільгоспугіддя повернути державі, а винних у кожному конкретному випадку притягти до відповідальності. Позбавити права подальшої оренди тих суб’єктів господарювання, які в інтересах особистого збагачення нехтують культурою землеробства, заходами щодо збереження і підвищення родючості полів; - правом викупу не витребуваних земельних паїв та бажаючих реалізувати належні їм сільськогосподарські ділянки наділити виключно державу. Лише вона має розпоряджатися земельними ресурсами, надавати їх на правах оренди новостворюваним колективним, кооперативним, фермерським, приватним структурам та іншим суб’єктам господарської діяльності. Вона має всебічно сприяти і допомагати власникам земельних паїв об’єднуватися в кооперативні господарства; - усвідомити врешті-решт, що майбутнє вітчизняного сільського господарства не в безплідних чеканнях іноземних інвестицій, не в розпорошенні зусиль, а в концентрації матеріальних, фінансових та трудових ресурсів. А це може забезпечити лише відродження великотоварного виробництва. Ми пропонуємо невідкладно сконцентрувати кращі сили вітчизняних вчених-аграрників, депутатів всіх рівнів, всіх, кому не байдужа доля українського села, на розробці Закону України про засади кооперативного руху в агропромисловому комплексі в сучасних умовах з урахуванням як позитивного історичного досвіду, так і допущених прорахунків. Визначати долю нашого села має український народ, який любить, вміє і прагне самостійно працювати на землі; - узаконити практику державних дотацій колективним та фермерським господарствам, які реально працюють на зміцнення продовольчої безпеки країни, добиваються високих результатів, - шляхом виділення їм на пільгових умовах мінеральних добрив, посівного матеріалу, засобів боротьби з шкідниками рослин, вітчизняної техніки, дешевих кредитів. Лише в такий спосіб Україна в умовах дедалі гострішого харчового дефіциту на світовому ринку в стислий строк поверне собі славу експортера екологічно чистих продуктів харчування – зернових і круп’яних культур, цукру, м’яса, молока, картоплі, овочів тощо. - Верховній Раді виявити консолідовану політичну волю і вилучити із Земельного кодексу положення про те, що земля є товаром, накласти довічний мораторій на її купівлю та продаж, що цілком відповідатиме нині діючій Конституції України. Земля – всенародна годувальниця і захисниця - має належати українському народу, надійно служити нинішньому і прийдешнім поколінням. І будь-які спекуляції навколо цієї болючої теми неприпустимі. |