Торгівля з окупованим Кримом. Україна не пасе задніх

Після анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією величезна кількість інфраструктурних об’єктів та іншого рухомого й нерухомого майна, яка належала резидентам України або була державним майном України, була захоплена і передана новим власникам всупереч будь-яким нормам міжнародних майнових прав.

ВДК Костянтин Ольшанський у Південній Бухті, Севастополь, 23 лютого 2016

Зокрема, торговельні, риболовецькі та цивільні судна разом із частиною кораблів ВМСУ та допоміжного флоту, які належали Україні або її резидентам, також були втрачені і залишились на окупованій території. Певна частина суден була перереєстрована до Російського реєстру морського судноплавства та отримала приналежність до РФ, проте решта суден досі вважається зареєстрованими українською стороною і ходять під українським прапором.

Моніторинг та фіксація

ДУ “Держгідрографія” щотижнево надсилає оперативну інформацію до Міністерства інфраструктури України щодо фактів заходів суден, незалежно від їх прапора, до портів та терміналів окупованих АР Крим та міста Севастополя, яку збирає з різних джерел, зокрема і з системи AIS – автоматичної індентифікаційної системи.

Десятого серпня поточного року у відповідь на запит №7937/41/10-16 до Міністерства інфраструктури України від 05.08.2016 щодо кількості зафіксованих суден у портах та терміналах окупованого півострова була отримана оперативна інформація, де, зокрема, було зазначено, що за період від 25.07.2014 по 08.08.2016 під українським прапором було зафіксовано 97 суден. Зокрема, 44 судна в Керченському порту, 2 у Феодосійському, 25 у Севастопольському, 2 у Євпаторійському, 4 у Чорноморському і 20 у Ялтинському портах. Варто підкреслити, що більшість зафіксованих суден – це ті, які були захоплені разом з анексованими територіями та не були внесені до інших морських судноплавних реєстрів. Це майже шоста частина від загальної кількості зафіксованих у Криму суден – 631 станом на 10 серпня 2016 року.

Регуляція та відповідальність

Наказом Міністерства інфраструктури України №255 «Про закриття морських портів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2014 року за № 690/25467, який набрав чинності 15 липня 2014 року, для міжнародного судноплавства передбачено закриття портів: Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія та Ялта, а також ліквідація адміністрацій вищевказаних морських портів. Більше того, будь-яке судно, яке продовжуватиме заходи до портів окупованих територій після 27.04.2014 року – дати набрання чинності закону про режим окупованої території, порушуватиме порядок перетину державного кордону, а отже, усі члени екіпажу та інші особи, які перебували на борту судна, нестимуть адміністративну або кримінальну відповідальність.

Проте на сьогодні українські правоохоронці розслідують лише чотири за минулі два роки кримінальні справи за фактами незаконного в’їзду на окуповані території за допомогою суден. У Херсонському порту стоїть заарештоване турецьке судно Kanton: у 2014-му воно заходило в анексований Крим, а у березні 2015-го зайшло у Херсон, де його і заарештували.

Відоме судно General, яке було викрите у фактах вимкнення системи AIS для відвідування порту Севастополь у грудні 2015 року в нашому розслідуванні для OCCRP, відвідувало український порт Рені 15 травня та 08 червня 2016 року, проте не було заарештоване.

Судно General біля Інкерманського причалу, Севастополь, 9 грудня 2015

Бізнес нехтування

В українському Маріуполі є компанія-бенефіціар суден під іноземними прапорами, які неодноразово відвідували порти окупованого Криму. Це товариство з обмеженою відповідальністю “ДонбасТранзитСервіс”, яке, згідно з інформацією на офіційному сайті, наразі володіє трьома суднами, одне з яких Acorus під прапором Молдови відвідувало порт Керч у вересні 2014 року, вже після застосування санкцій та змін до законодавства України. У момент публікації (стаття вперше вийшла 31 серпня, - LB.ua) судно Acorus відвідує Маріуполь з 26 серпня 2016 року, проте повідомлень про арешт судна у ЗМІ не з’являлось.

Від LB.ua: ми зателефонували представнику ТзОВ "ДонбасТранзитСервіс" Владиславу Крахмальному, щоб прояснити ситуацію. Він повідомив, що інформація про заходи суден його компанії у Крим не відповідає дійсності. "Крим - це окупована територія, ми туди не заходимо. Наші судна, звісно, проходять Керченську протоку, коли йдуть з Азовського моря у ті ж російські порти. Але у порт Керч вони не заходять. Нас звинувачують у цьому, посилаючись на те, що судна вимикали AISи. Але сигнал може зникати з різних причин".

Судно Acorus входить у порт Керчі, 14 вересня 2014 року

Більше того, не так давно ТзОВ “ДонбасТранзитСервіс” продав ще одне судно-порушник “Larix”, яке було зафіксовано у порту Севастополь кілька разів, зокрема 14 серпня 2015 року, 12 грудня 2015 року, та відстояло у судноремонтному заводі “Південний” весною 2016 року, де було зафіксовано 21 травня 2016 року, після чого було продано та здобуло нову назву “Nika Fortune”.

Судно Larix у Севастополі, 12 грудня 2015 року

Судно Nika Fortune у Севастополі, 21 травня 2016 року

Власником ТзОВ “ДонбасТранзитСервіс” є громадянин України Крахмальний Гаррій Петрович та ТзОВ “Азімекс”, яким також володіє пан Крахмальний із синами Владом та Олександром. Компанія зареєстрована у Маріуполі на проспекті Луніна, 13. Згідно з міжнародним морським реєстром Equasis, загальна кількість суден у власності товариства – п’ять. Це LIZORI, ACORUS, RUBUS, BELLIS та LAURUS.

Два судна – Bellis та Rubus мають польську компанію-менеджера DTSCHART SP ZOO, якою володіє син та невістка Крахмального, а саме Krakhmalnyy Vladyslav та Krakhmalna Olena. До всього, Владислав Крахмальний зазначає у своєму LinkedIn, що працює заступником директора ТзОВ “ДонбасТранзитСервіс”.

Післямова

Усе це розслідування проведене за допомогою відкритих джерел та з залученням публічної інформації. Пошук суден: Marine Traffic та Fleet Photo, перевірка менеджерів, реєстрацій та бенефіціарів: ЄДР, Equasis, OpenCorporates, пошукові системи. Використано ресурси, які доступні правоохоронним органам, органам прокуратури, прикордонникам та митникам. Сподіваємось, що перераховані органи звернуть увагу на опубліковану інформацію, перевірять її та застосують механізми для покарання порушників у подальшому.

Максим Кицюк, “Ні корупції!”