Депутат Миколаївської міської ради, голова фракції «Європейська солідарність» Олена Кісельова вважає, що комунальному підприємству «Миколаївводоканал» слід серйозно зайнятися вирішенням проблеми із запасами води та відновити роботу Жовтневого водосховища.

Таку думку Олена Кісельова висловила в ефірі програми «Доброго вечора» на телеканалі НІС-ТВ 15 травня, пишуть НікВести.

Жовтневе водосховище колишнє водосховище у Вітівському районі Миколаївської області, неподалік мікрорайону Кульбакине. Було збудовано у 1957 році. До 2007 року використовувалося для промислового та побутового водопостачання Миколаєва. Наразі водосховище не експлуатується.

Депутат Олена Кісельова вважає, що водосховище – це стратегічний об'єкт, роботу якого необхідно відновити.

— Страшно думати, що буде якщо… Мені здається, що стратегічні об'єкти, які мають бути у монополіста – водоканалу, який також є стратегічним підприємством, не можуть бути предметом обговорення. Предметом обговорення має бути можливість та поетапність їх відновлення. Коли всі забули про те, що водоканал не має запасу води - це дуже сумно. А смуток цей відбувається потім у нас у квартирах. Вже сьогодні обумовлюються плани, що рано чи пізно водоканал зможе погодинно давати воду, ми знаємо приклади багатьох міст, де так відбувається. Ті, кому ця тема цікава, і вона дійсно миготить у ЗМІ, що пророкують посушливий не лише рік, а й п'ятирічку… Ми приходимо до природних катаклізмів. А результатом катаклізмів є достатня кількість питної води. Я не хочу зараз ні на кого наздоганяти остраху, але ми чудово пам'ятаємо таку мантру: питна вода та продукти харчування колись стануть найбільшою цінністю на планеті. У деяких країнах це справді цінується, Україна була благословенною країною, Микола особливо. Ми не мали дефіциту води, ми ніколи цього не відчували. Більше того, культура нашого побуту дозволяє не ділити воду на питну та технічну. Але зі зростанням та розвитком нових мереж водоканалу ми чудово розуміємо, що якщо збільшується кількість абонентів і не вирішується питання зі стратегічним обсягом, то рано чи пізно ми станемо перед фактом дефіциту, який можна буде перекрити лише годинним графіком подачі води, – сказала Олена Кісельова.

Під час обговорення цього питання було озвучено, що вартість відновлення роботи водосховища кілька років тому оцінювалась близько 300 мільйонів гривень. Для міського бюджету це непідйомна сума, проте рішенням може бути залучення кредиту європейського банку, вважає Олена Кісельова.

- Залучення кредитом ЄБРР. З цією темою слід працювати в обсягах стратегічного розвитку водоканалу. Ця тема має бути якщо не першою, то другою після реалізації першої. Ми ж знаємо, у нас є вже один кредит, яким водоканал живе, працює і виконує заходи. Але скидати з рахунків актуальність та проблематику відсутності стратегічного запасу – нерозумно та не зовсім раціонально. Якщо не сказати, що це трохи злочинно. Я не хочу, щоб ця тема стала предметом піару чи предметом якихось спекуляцій, що хтось розумний, а хтось недалекозорий. Мені здається, що такими темами мають займатись професіонали. Більше того, комунальне підприємство, яке має керівництво, воно живе і працює при міській раді, і його ступінь обов'язку, відповідальності та рівень професіоналізму залежить від того, що оцінити його можна, порушуючи такі теми та можливості їх вирішення. Це стратегія, цей пункт має бути у розвитку водоканалу, має бути запропонований план його реалізації. Можливо, вибір розвитку нових мереж був не зовсім правильним, хоч і дуже потрібним для окремої категорії громадян. Але не можна ставити в ризики все місто через те, що ми забули про актуальність цієї теми, тому що за моєї пам'яті всі ці трансформації, які відбувалися з водосховищами, називалися тимчасовими заходами і були виконані виключно з метою приступити до робіт. Але так уже вийшло, що інших вже немає, а ті далекі, і ніби тема зовсім забулася. Змінилося керівництво міста, змінилося керівництво водоканалу, багато хто з життя пішов, і така важлива тема якось взагалі розсмокталася, і впала її актуальність. І я також пам'ятала про це, а потім життя, події, факти, нові заходи переводять інтерес на інші проблеми. Так, це забулося. Чому про це не пам'ятають фахівці, хоча вони може пам'ятають і знають. Але не миготіло і не було це предметом публічної дискусії або, як мінімум, ніколи не виносилося в необхідність. Ця проблема має бути записана першим пунктом на 2021 рік, якась увага, якась робота у цьому напрямі обов'язково має вестись. Це не обговорювана тема, - сказала Олена Кісельова.

Зазначимо, що у 2016 році депутат Лариса Веселовська опублікувала на сайті Миколаївської міської ради петицію щодо необхідності відновлення водосховища. У петиції, яка набрала тоді 335 голосів, сказано, що сьогодні основним джерелом води для мешканців міста Миколаєва є водоканал «Дніпро – Миколаїв» завдовжки 73 кілометри та потужністю до 230-240 тисяч ^м3 на добу. Резервним джерелом водопостачання Миколаєва до 2006 року було Жовтневе водосховище, яке наповнювалося водою з Інгулецького каналу. Водосховище експлуатувалося з 1958 року. То справді був стратегічний запас прісної води Миколаєва.

Проект Верхньоінгулецької зрошувальної системи, куди входило Жовтневе водосховище, було розроблено Одеською філією «Укрдіпрокомунбуд» у 1954 році. Його обсяг на момент початку експлуатації становив 15 тисяч м ³, а пізніше зріс і до 32 тисяч м ³ води (при максимальному наповненні), а глибина в окремих місцях була до 28 метрів. Воно заповнювалося щорічно, в осінньо-зимовий період (160 днів), дніпровською та інгулецькою водою.

У 2006 році внаслідок уповільненого водообміну сталося замулення водойми, значно підвищилася мінералізація води. Поряд з появою у воді сильного гнильного, що переходить у меркаптановий запаху, відзначалося підвищення кольоровості води з 30 до 75 градусів, сухого залишку з 300 мг/дм3 до 1120 мг/дм3, вмісту хлоридів і сульфатів вдвічі, окислюваності. Керівництвом міста було ухвалено рішення спустити воду Жовтневого водосховища для очищення ільного шару. Крім того, утримання та охорона водосховища стали непідйомними для бюджету міста. Однак у 2008 році проект очищення та відновлення водосховища відклали.

У 2016 році в мережі було опубліковано відео пересохлого «Жовтневого моря», зняте з висоти пташиного польоту квадрокоптером.

У 2018 році телеканал «Інтер» зняв сюжет про Жовтневе водосховище, територія якого припинилася у стихійне звалище.