У Нацраді України з питань телебачення і радіомовлення заперечили інформацію про те, що медіахолдинг «1+1» збираються передати державі через арешт його власника Ігоря Коломойського.

Позицію Нацради озвучили її голова Ольга Герасим’юк та представник Олександр Бурмагін на брифінгу у Миколаєві, пишуть «НикВести».

У четвер, 7 вересня, нардеп Ігор Мосійчук написав в своєму телеграм-каналі про те, що корпоративні права на медіахолдинг «1+1 Медіа» готуються передати Агентству з розшуку та менеджменту активів. 

Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зазначила, що, за її інформацією, ці заяви не відповідають дійсності.

— Ми завжди у комунікації між державою і медіа та стоїмо на стороні закону. Ми не займаємо нічию сторону, але займаємо сторону тих, на чиїй стороні закон. Щодо «1+1», ми бачили уже поширену інформацію в телеграмі про те, що їх передають. За моєю інформацією це не відповідає дійсності. Це вже такий розгін фейків пішов. Ми думаємо, що зараз передчасно і не нам в першу чергу давати якісь прогнози чи висновки, оскільки це питання все ж таки судове, слідче і таке інше, — сказала вона.

Ольга Герасим’юк також відповіла на питання, чи може призвести передача медіа державі до цензури. На її думку, в Україні, навіть незважаючи на війну, держава не втручається у роботу ЗМІ, хоча в умовах воєнного стану має для цього усі можливості.

— Чи буде введена цензура у зв’язку з цим, бо хтось когось хоче забрати? Ми думаємо, що зараз не той час, коли можна таким чином з пресою «розправлятися». До речі, хочемо нагадати, що закон про воєнний стан передбачає введення цензури. Як ви бачите, цього не було зроблено. Хоча інколи думаєш, що такі перестороги мали би бути. Але усі ми знаємо, що «свобода слова» обмежується, коли мова йде про національну безпеку. Журналісти «плюсів» зараз дуже віддано і активно працюють на державу. Тому говорити про те, що вони завинили перед державою, напевно, в нас немає жодних підстав. Будемо стежити за подіями, — сказала вона.

Член Нацради Олександр Бурмагін також зазначає, що мова про передачу «1+1» до АРМА наразі не йде.

— З юридичної точки зору, передання «плюсів» в АРМА можливе за однієї умови: якщо санкції будуть накладені на саму юридичну особу, а не на Ігоря Коломойського як фізичну особу. Якщо санкції будуть накладенні на «плюси» як організацію вона може бути передана в АРМА, а поки що, наскільки я знаю, це питання не стоїть, — сказав він.

Олександр Бурмагін додав, що наразі важливою є робота усіх українських ЗМІ.

—  З іншого боку, суто моя особиста позиція, що медіа потрібно оцінювати по контенту, тому що зараз будь-які медіа важливі: локальні, регіональні і тим паче національні. Звісно там є багато претензій у медіа експертів до того, що журналісти з «медвечувківських» каналів потрапили у «марафон» і так далі. На мою думку, це питання до саморегулювання. Це має саме журналістський цех вирішувати, через свої організації. На жаль, в Україні немає таких потужних організацій, які би вирішували питання доступу до професії, позбавлення доступу до професії через порушення етичних стандартів. Я вважаю, що в цій частині держави взагалі не має бути і вона не має туди лізти жодним чином, тому що, як тільки держава туди полізе, то це велика загроза власне цензури, переслідування журналістів і вирішування, хто журналіст, хто ні. Це мають вирішувати самі журналісти. Але самі медіа є важливими — як організації, що поширюють інформацію та здійснюють мовлення, або як провайдери, що забезпечують поширення медіа на певних територіях. Звісно, якщо вони не поширюють контентні обмеження, не працюють на ворога, — сказав Олександр Бурмагін.

Він зауважив, що в цілому проти передачі медіа державі, оскільки це додаткове навантаження на бюджет. Крім того, може знизитися якість роботи такого ЗМІ, оскільки він потребує кваліфікованого і досвідченого менеджменту.

 Держава може забрати і передати в управління в АРМУ, «1+1», «Інтер», можливо інші канали, але чи впорається вона з цим і наскільки це вплине на інформаційний простір. Я вважаю, що негативно вплине, тому що це гроші, менеджмент і багато чого. Це ж величезні такі «махіни», які потрібно ефективно використовувати. Це буде додаткове величезне навантаження на бюджет. Тому що бюджету зараз на повноцінну підтримку об’єктивно не вистачає, тому що всі гроші ідуть на армію, — резюмував він.

Нагадаємо, на початку року у Ігоря Коломойського провели обшуки. Служба безпеки заявила, що в результаті обшуків викрила масштабні схеми привласнення 40 мільярдів гривень на компаніях «Укрнафта» та «Укртатнафта». За результатами чого топ-менеджмент другої компанії отримав підозри.

2 вересня Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора вручили олігарху Ігорю Коломойському підозру за статтями 190 та 209 Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Шевченківський райсуд Києва обрав олігарху Ігорю Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі майже 510 мільйонів гривень. В матеріалах слідства він фігурує як громадянин Ізраїлю та Кіпру.

7 вересня Національне антикорупційне бюро повідомило Ігорю Коломойському про ще одну підорзу — у заволодінні 9,2 мільярда гривень ПриватБанку.