Тарас Кремінь

Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10288, спрямований на захист нацменшин. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь радить доопрацювати документ, оскільки він може погіршити функціонування української мови в деяких сферах.

Про це повідомляється на сайті Уповноваженого із захисту державної мови.

Тарас Кремінь заявив, що підтримує мету законопроєкту, яким пропонується прискорити євроінтеграційні процеси держави. При цьому мовний омбудсмен вказує на те, що окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України.

«Зокрема, будуть знівельовані норми щодо обов’язкової частки книг державною мовою для видавців і книгорозповсюджувачів. Також суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо через зміни до визначення українськомовної програми та поширення преференцій, передбачених для мов корінних народів, на всі без винятку мови національних меншин. Крім того, запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану не є адекватним запобіжником від зросійщення», — йдеться у повідомленні.

На думку уповноваженого, в цьому законопроєкті суттєво послаблено гарантії прав представників національних меншин на навчання державною мовою в закладах освіти. 

Тарас Кремінь нагадав, що КСУ у 2021 році виніс рішення, яким визнав відповідність мовного закону Конституції та міжнародним зобов’язанням України.

«Тому намір врахувати ті рекомендації Венеціанської комісії, які суперечать згаданому рішенню, є хибним», — наголосив уповноважений.

Він зауважив, що висновки Венеціанської комісії мають рекомендаційний характер, а Європейський Союз завжди брав до уваги рішення конституційних судів країн-кандидатів.

«Окремо слід вказати на недоцільність змін до законодавства про медіа, оскільки Україна в координації з ЄС ухвалила прогресивний закон, який підтвердив виконання одного з головних критеріїв на шляху до членства в європейській родині», — зазначив Тарас Кремінь.

Він закликав Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію Уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн.

Нагадаємо, нещодавно в Єврокомісії нагадали, що у частині реформи законодавства щодо нацменшин виконані не всі рекомендації Венеційської комісії. Єврокомісія зауважує на необхідності впровадити решту зауважень, згаданих «у висновку від червня 2023 року та її подальшому висновку від жовтня 2023 року, зокрема шляхом внесення змін до законів про державну мову, ЗМІ та освіту».