Українські військові продовжують отримувати іноземне озброєння для боротьби із російським вторгненням. Серед того, що нещодавно було відправлено союзниками — німецькі броньовані самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze 2000, розроблені компанією Krauss-Maffei Wegmann.

Кореспонденти «Настоящего времени» подивилися, як працює ця зброя, і попросили українських військових поділитися своєю думкою про її ефективність.

Німецькі гаубиці оснащені знаряддям калібру 155 мм, системою навігації, автоматизованою системою управління вогнем, а їх боєкомплект розрахований на 60 снарядів та 228 модульних метальних зарядів. Також у таких, схожих на танк самохідних установок, є система виявлення вогню та автоматичного пожежогасіння. Екіпаж такої артилерійської установки – 5 осіб. Щоб із неї стріляти, весь розрахунок, який зараз обслуговує САУ, проходив спеціальні курси у Німеччині.

— Специфіка роботи на цих гарматах кардинально відрізняється від специфіки на радянських гарматах. У старих САУ я мав набагато більше роботи: треба було виставляти бусоль (інструмент для вимірювання кутів при зйомках на місцевості, — прим.), треба було вручну прив'язувати гармату до координат, до вогневої позиції. Розраховувати установки, розраховувати виправлення. Ця гармата все робить сама. Має свій балістичний калькулятор. Вона сама вважає, сама наводиться, сама стріляє. Порівняно з радянською технікою, це земля та небо, — каже український військовий із цього розрахунку.

Артилерист, який показує нам гаубицю, каже, що його армійський стаж уже 13 років.

— У мене є досвід роботи з «Гіацинта 2А36», «Д-20», «Д-30», «2А65» та Panzerhaubitze 2000. Але з усіх перерахованих найкраща — звичайно, Panzerhaubitze 2000, на ній більше автоматики, — наголошує він.

Військовий каже, що без спеціальної підготовки до цієї самохідки артилеристів просто не пускають — заборонено. Ненавчена людина, за його словами, навіть не зрозуміє, з чого почати.

Усередині установки — безліч електроніки. Кожен член екіпажу має свій комп'ютер. Розібратися у ньому, за його словами, було непросто.

Артилерист окремо наголошує, що складність техніки може мати свої недоліки.

— За надійністю: всі ми знаємо, що чим менше механізмів, чим менше автоматики, тим надійніша гармата. Як от у радянських: ствол, клин-затвор, станина, все. А тут дуже багато автоматики. І я можу сказати, що вона трохи менш надійна, ніж радянська. Але якщо вчасно обслуговувати все, то проблем з нею не виникає, — розповів він.

Один снаряд калібру 155 мм для Panzerhaubitze 2000 важить чотири десятки кілограмів. Установка може стріляти кількома типами снарядів.

— Є «три», «чотири», «п'ять» модуль, «шість» модуль. Три — це на ближню дистанцію, шість — це вже на далеку. «Шість» — це до 30 км. Також є смарт-боєприпас, який приголомшує техніку точково, — пояснюють військові.

Смарт-боєприпас уже використали на передовій. На відео двотижневої давнини видно, як він сам під час підльоту знаходить російський танк.

— Він розривається в повітрі і завдяки лазеру шукає броньовану техніку і вражає її, — пояснюють артилеристи.

Серед однозначних плюсів німецької самохідної артилерії її скорострільність. Panzerhaubitze 2000 здатна випускати три снаряди за дев'ять секунд або десять за 56 секунд і стріляти на відстань до 30 км. У середньому, як кажуть військові, вона наводиться на ціль і відпрацьовує її приблизно вдвічі швидше, ніж радянські аналоги.

— Те, що ми робили на радянській саушці за 5 хвилин, це робить за хвилину. І, як показує досвід, вона б'є набагато точніше, і еліпс розсіювання в неї набагато менше, якщо працювати чергою, декількома снарядами, швидким вогнем. Вона б'є дуже купно, майже в ту саму воронку боєприпас летить. І дальність стрілянини – дуже велика перевага цієї гармати, вони дуже допомагають у веденні бойових дій. Тому що такі системи маневреніші, більш швидкострільні, набагато швидше виконуємо бойові завдання, — зауважують артилеристи.

Інший величезний плюс цієї САУ – у тому, що вона дуже добре броньована. Це життєво важливо, якщо установка таки буде підбита російськими військовими. Українські артилеристи кажуть, що за іноземною технікою особливо ретельно полюють російські безпілотники, тому її ретельно ховають та маскують після виконання бойового завдання.

— Ми помітили, що з приходом таких систем артилерія противника вже не так почувається, як відчувала до цього, коли ми на радянських артилерійських системах працювали. Це видно з того, що росіяни відвели свою артилерію далі. Раніше вони почували себе господарями, їхня артилерія почувалася господарями, щільність вогню їхньої артилерії була набагато вищою. З приходом таких систем — і я говорю не лише про Panzerhaubitze, я говорю про всі натовські системи, їх досить багато, — із приходом цих гармат артилерія противника вже не так щільно, не так часто і не так працює, — розповіли військові.

Нагадаємо, десантники показали, як британські гаубиці знищують росіян у Херсонській області.