Російська кампанія біля Бахмута показує, що армія РФ не взяла уроків з попередніх військових операцій і продовжує зазнавати втрат, незрівнянних із будь-якою перевагою, яку може принести взяття міста.
Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 30 листопада.
Зазначається, що з кінця травня російські війська постійно витрачають бойові сили на невеликі населені пункти навколо Бахмута і за півроку просунулися на кілька кілометрів.
— Зусилля росіян щодо наступу на Бахмут призвели до виснаження живої сили і техніки, що триває, в результаті чого війська були затиснуті у відносно незначних населених пунктах на тижні і місяці. Ця схема операцій дуже нагадує попередні спроби РФ взяти Сєвєродонецьк і Лисичанськ на початку війни, — вказали аналітики.
За оцінками ISW, протягом червня і липня цього року ЗСУ домоглися того, що війська РФ зосередили зусилля на Сєвєродонецьку та Лисичанську, які мають обмежене оперативне і стратегічне значення, здобуваючи вигоду з деградації російської живої сили і техніки, що триває.
— Російські війська врешті-решт захопили Лисичанськ і Сєвєродонецьк і досягли кордону Луганської області, але цей тактичний успіх призвів до незначного оперативного ефекту, оскільки потім російський наступ на сході досяг своєї кульмінації. Зусилля Росії в цій області здебільшого зайшли в глухий кут, як і на початку липня. Навіть якщо російські війська продовжать просуватися до Бахмута і в його межах, і навіть якщо вони форсують контрольований відхід українців із міста (як це було в Лисичанську), сам Бахмут пропонує їм мало оперативних переваг, — йдеться у звіті.
Витрати, пов'язані з шістьма місяцями жорстоких, завзятих і виснажливих боїв навколо Бахмута, набагато переважують будь-яку оперативну перевагу, яку росіяни можуть отримати від взяття Бахмута.
Російський наступ навколо Бахмута поглинає значну частину доступної бойової могутності, потенційно сприяючи продовженню українських контрнаступів в інших місцях.
Нагадаэмо, що 29 листопада російські війська досягли незначних успіхів у районі Бахмута, але навряд чи російські війська просувались у тому темпі, який стверджували російські джерела.
Медіаситуація на Миколаївщині: Суди, доступ та відмова спілкуватись з журналістами
Катерина Середа
|
|
Російська кампанія біля Бахмута показує, що армія РФ не взяла уроків з попередніх військових операцій і продовжує зазнавати втрат, незрівнянних із будь-якою перевагою, яку може принести взяття міста.
Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 30 листопада.
Зазначається, що з кінця травня російські війська постійно витрачають бойові сили на невеликі населені пункти навколо Бахмута і за півроку просунулися на кілька кілометрів.
— Зусилля росіян щодо наступу на Бахмут призвели до виснаження живої сили і техніки, що триває, в результаті чого війська були затиснуті у відносно незначних населених пунктах на тижні і місяці. Ця схема операцій дуже нагадує попередні спроби РФ взяти Сєвєродонецьк і Лисичанськ на початку війни, — вказали аналітики.
За оцінками ISW, протягом червня і липня цього року ЗСУ домоглися того, що війська РФ зосередили зусилля на Сєвєродонецьку та Лисичанську, які мають обмежене оперативне і стратегічне значення, здобуваючи вигоду з деградації російської живої сили і техніки, що триває.
— Російські війська врешті-решт захопили Лисичанськ і Сєвєродонецьк і досягли кордону Луганської області, але цей тактичний успіх призвів до незначного оперативного ефекту, оскільки потім російський наступ на сході досяг своєї кульмінації. Зусилля Росії в цій області здебільшого зайшли в глухий кут, як і на початку липня. Навіть якщо російські війська продовжать просуватися до Бахмута і в його межах, і навіть якщо вони форсують контрольований відхід українців із міста (як це було в Лисичанську), сам Бахмут пропонує їм мало оперативних переваг, — йдеться у звіті.
Витрати, пов'язані з шістьма місяцями жорстоких, завзятих і виснажливих боїв навколо Бахмута, набагато переважують будь-яку оперативну перевагу, яку росіяни можуть отримати від взяття Бахмута.
Російський наступ навколо Бахмута поглинає значну частину доступної бойової могутності, потенційно сприяючи продовженню українських контрнаступів в інших місцях.
Нагадаэмо, що 29 листопада російські війська досягли незначних успіхів у районі Бахмута, але навряд чи російські війська просувались у тому темпі, який стверджували російські джерела.