Медреформа 2019: права пацієнта, куди скаржитись на порушення, і що впливає на зарплату медиків

  • Чому сімейні лікарі ще не працюють так, як нам би хотілося?
  • Чому у частини медиків не зросли зарплати навіть після зміни фінансування?
  • Чи може лікар відмовитися вас прийняти, поки ви не підпишете з ним декларацію?
  • Як поскаржитись, якщо ви бачите порушення своїх прав пацієнта?
  • І що чекає на сімейну медицину в 2019 році?

Ці та інші питання "Українська правда. Життя" поставила голові Національної служби здоров’я України Олегу Петренку.

Саме цей орган оплачує медзакладам, де працюють сімейні лікарі, педіатри й терапевти, послуги за обслуговування пацієнтів – нас із вами.

ОСНОВНІ ЗМІНИ, ЯКІ СТАЛИСЯ

2018-й рік почав змінювати систему охорони здоров’я в Україні з "первинки": сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів.

Якщо раніше українці самі вирішували,  до якого фахівця іти (скарги на болі в животі  до гастроентеролога, застуда  до ЛОРа), то тепер, так як у всьому цивілізованому світі, зі всіма недугами першочергово слід звертатися до сімейного лікаря.

Він має лікувати ГРВІ, грип, отруєння та інші найпоширеніші хвороби, а також за бажанням ви можете спостерігати у нього неускладнену вагітність .

Завдяки зміненій системі фінансування ми можемо вільно вибрати собі персонального лікаря незалежно від прописки.

Підписати з ним декларацію (навіть приватним), і держава в особі Національної служби здоров'я, перераховуватиме кошти закладу за наше обслуговування.

За коштами йдуть і зобов’язання для закладів : ніякого хабарництва (доведене порушення може призвести до припинення держфінансування), пакет безоплатних аналізів, запис на прийом онлайн чи по телефону.

Втім, під статтями про медреформу часто бачимо коментарі людей, які нарікають: "Ваша реформа нічого не змінила".

Є випадки, коли лікар вимагає гроші за прийом, хоча укладена декларація, чи відправляє до колеги-ЛОРа лікувати ангіну, хоча сам повинен це робити…

Чому?

ЧОМУ СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ЩЕ НЕ ПРАЦЮЮТЬ ТАК, ЯК НАМ БИ ХОТІЛОСЯ

— Будь-які уявлення, що все одразу зміниться – нереальні, – пояснює голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко. – Відбулися саме зміни системи фінансування "первинки".

Наступним кроком мають стати покращення сервісу та ставлення до пацієнта.

За словами Петренка, без фінансових стимулів цього досягти вкрай важко.

– Зміна системи фінансування і конкуренція між медзакладами гратиме на користь пацієнта, – каже голова НСЗУ.

Місцеві головні лікарі "первинки", з якими раніше ніхто не рахувався, стали відчувати свою відповідальність.

Є багато молодих завзятих лікарів-керівників, які за кілька місяців виросли на очах.

Коли кожен бере на себе відповідальність, все спрацьовує. Тому не скажеш, що механізм поганий.

Навіть наші опоненти і ті, хто нам не довіряв, уже кажуть: "Ну, ок. З "первинкою" у вас вийшло, хай… Не будемо про це".

Хоча півроку тому на повторі було: "Не будуть обслуговувати за 370 гривень", "Які комп’ютери? Який інтернет? Ви були в тих селах? Ви бачили цих лікарів?".

За 6 місяців по деяких регіонах рівень комп’ютеризації "первинки" – 94-96%. Це включно з селами.

До слова, тепер сімейна амбулаторія не зможе сказати: "У нас грошей нема, ми нещасні…". Вона сама розпоряджається своїми грошима, визначає зарплати персоналу, вирішує, кого найняти, яке обладнання докупити, де зробити ремонт.

– Успішні приклади є там, де охорона здоров’я стає пріоритетом місцевої влади. Якщо вона не в пріоритеті, це сигнал для виборця, – каже голова НСЗУ.

Є приклади, де місцева влада не хотіла автономізувати заклад, то лікарі самі приходили і вимагали зробити їх комунальним некомерційним підприємством, щоб вони могли по-новому працювати.

***

Лікарі "первинки" розуміють, що їм вигідно, щоб до них прийшло якнайбільше пацієнтів.

Тому з’являються скарги, що сімейний лікар у комунальній поліклініці відмовляється прийняти пацієнта, аж поки той не підпише з ним декларацію.

– Вам не можуть відмовити у меддопомозі, якщо ви обрали лікаря у цьому медзакладі.

Право на безоплатну первинну допомогу виникає з моменту подання декларації про вибір лікаря.

Без декларації вам зобов’язані надати допомогу тільки якщо ви перебуваєте у невідкладному стані, – пояснює Петренко.

Якщо ви просто так із застудою чи ангіною прийдете в найближчу поліклініку, у медзакладі вам запропонують обрати лікаря (подати декларацію), і після того, як ви це зробите, нададуть допомогу.

– У медцентрах є чергові лікарі, які приймають людей, які ще не уклали декларацію. І це вже майстерність медцентру – так до вас добре поставитись, щоб ви сказали: "А можна я укладу з вами декларацію?".

Якщо у вас невідкладний стан, і лікар таки відмовився вас прийняти без декларації, Олег Петренко радить спершу йти до керівника медзакладу.

Якщо ж і він не відреагує, слід йти до місцевої влади. Саме вона як власник поліклініки чи амбулаторії підписує контракт з головним лікарем.

Якщо не знаходите і там відповіді, можна скаржитись в МОЗ чи НСЗУ.

ВИ ПІДПИСАЛИ ДЕКЛАРАЦІЮ З ЛІКАРЕМ, АЛЕ ВІД ВАС ВИМАГАЮТЬ КОШТІВ

 Нагадуємо, держава гарантує, що пацієнт, який має договір з лікарем, безкоштовно отримує гарантований державою пакет послуг. 

Олег Петренко радить: якщо від вас вимагають кошти за перераховане, то спершу змініть лікаря.

Анулювати підписану раніше декларацію можна будь-коли, і до неприємного вам медика йти розривати декларацію не потрібно.

Ви просто підписуєте нову декларацію з новим лікарем, стара - автоматично розривається, і це бачить електронна система і НСЗУ, яка платить гроші за ваше обслуговування

– Складніше так зробити у маленьких містах, де монополія, бо там особливо вибору немає, – каже голова НСЗУ.

Хоча і там з’являються лікарі-ФОПи, які починають користуватися популярністю.

Якщо у вас вибору нема, то перший етап скарги – знову ж керівник закладу та місцева влада, додає Петренко.

– Ми завжди пояснюємо, що заклад належить місцевій громаді. Це відповідальність і прямі повноваження місцевої владиМи забезпечуємо державні фінансові гарантії. Ви виконуєте умови – ми оплачуємо роботу.

Обравши лікаря у конкретному медзакладі, ви повинні поцікавитися і зрозуміти, у яких випадках ви можете скористатися роботою чергового кабінету, де і коли приймає черговий лікар.

За словами голови НСЗУ, у великих центрах, де 10-15 сімейних лікарів, медики чергуються, щоб приймати пацієнтів, які не встигли записатись на прийом по графіку, наприклад.

Є варіанти, коли центр первинної допомоги домовляється з райлікарнею: у робочий час пацієнти приходять туди, у неробочий – у приймальне відділення лікарні.

Кожен медзаклад сам вирішує, яка модель йому підходить.

ЯК ПОСКАРЖИТИСЬ, ЯКЩО ВИ БАЧИТЕ ПОРУШЕННЯ СВОЇХ ПРАВ

У Національну службу здоров’я також можна скаржитися, якщо:

  • лікар вимагає від вас гроші за прийом і за послуги, які входять до безоплатного переліку, хоча ви підписали з ним декларацію;
  • лікар скерував на аналіз крові чи цукру, і від вас вимагають за це гроші, хоча це теж входить в гарантії від держави;
  • створює вам такі умови, за яких ви не можете сповна скористатися своїми правами пацієнта (приймає по декларації лише годину на день, відмовляється лікувати ангіну тощо).

Наразі є три способи поскаржитись в Національну службу здоров’я:

Через сайт можна написати заяву і відправити. Це буде підставою для розгляду, запевняє керівник НСЗУ.

Важливо: ви повинні вказати свої реальні контакти, прізвище, ім’я і лікаря чи медзаклад, що порушив ваші права:

– Ми маємо переконатися, що це реальна людина, яка готова свідчити. Має бути документ. НСЗУ не може розірвати договір лише через: "Нам подзвонили і розказали", – пояснює Петренко.

Він додає, що у службі є відділ моніторингу, який може рекомендувати призупинити оплату чи розірвати договір, якщо є підстави. Поки таких прецедентів ще не було.

Петренко пояснює, що наразі перевіряти медзаклади можуть лише за зверненням, але невдовзі запрацює й автоматичний моніторинг, який робитиме електронна система.

Якщо він виявить підозрілі речі, чи НСЗУ побачить, що у медзакладі міста N багато скарг, служба вимагатиме пояснень від керівника.

– Якщо це не допоможе, буде виїзна перевірка, за результатами якої можуть вирішити розірвати договір чи навіть передати документи до правоохоронних органів, – додає Петренко.

Поскаржитися в МОЗ можна також на офіційному сайті МОЗ через:

ЗА ЯКИХ УМОВ ПАЦІЄНТ МАЄ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНІ АНАЛІЗИ

 Лікарі розповідають, що бувають випадки, коли приходить пацієнт і каже: "Зробіть мені аналіз крові, рівня цукру, сечі тощо, бо це безплатно".

А так можна?

– Ні. Якщо пацієнт на власний розсуд без прямих показань хоче зробити те, що входить у межі гарантованого пакету, але лікар вважає, що такі аналізи не потрібні, пацієнт може зробити їх за власний кошт будь-де.

 До нас зверталися з тим, що хочуть робити аналіз крові щодня. Він не змінюється щодня. Але ні: "Мені положено, робіть мені щодня".

Лікарі не повинні бути виконавцями просто бажання пацієнта, це має бути реальна потреба, – пояснює Петренко.

Люди повинні зрозуміти: щоб увійти в цивілізовану систему відносин в сфері охорони здоров'я, вони мають зробити перший крок – обрати свого лікаря.

Бо якщо людина не матиме свого сімейного лікаря, не зможе скористатися наприклад, програмою "Доступні ліки" чи "Безкоштовна діагностика" (редакція готує статті про ці програми і вони з’являються на сайті незабаром – УП).

З 2020 року, якщо у вас не буде сімейного лікаря, госпіталізація в стаціонар без направлення теж стане проблемою.

Якщо ви уникаєте правил, не дотримуєтеся їх -  держава гарантує вам екстрену допомогу, але не гарантує доступ до деяких елементів системи, особливо що стосуються планового лікування. Так працює канадська, британська системи.

Щоб обмежених ресурсів вистачило всім – мають бути правила. Немає правил – комусь щастить, а комусь ні. Ми ж маємо створити рівні умови для всіх.

"РЕФОРМУ ЗРОБИЛИ, А ЛІКАРЯМ ЗАРПЛАТИ НЕ ПІДНЯЛИ"

 Непоодинокі випадки, коли лікарі та медсестри скаржаться: "Мій медзаклад зайшов у реформу, грошей прийшло більше, а моя зарплата не змінилася або майже не змінилася".

Чому?

– Відповідь проста: зарплати зросли там, де керівник медзакладу дбає про своїх лікарів, – пояснює Олег Петренко.

Якщо ваших лікарів обирають пацієнти, до вас у заклад приходять гроші.

Якщо ви не дбаєте про своїх лікарів, вони підуть працювати в інші заклади, за ними підуть їхні пацієнти, а за пацієнтами - гроші. Так у вашому закладі грошей буде менше.

Думаю, мине ще кілька місяців і ми забудемо про ці випадки.

Бо лікарі, які себе поважають, перейдуть у заклади, де керівник чесно розподіляє дохід залежно від того, якого лікаря і скільки пацієнтів обрало, наскільки швидко керівництво закладу створило нові умови праці для медиків і пацієнтів.

Лікар не є рабом у керівництва. Якщо головний лікар поводиться ненормально, лікарі можуть об’єднуватися і тиснути.

Якщо вам не створюють адекватних умов для нормальної роботи – змініть медичний заклад.

Якщо не можете змінити заклад, станьте ФОПом.

Зрештою, є власник медзакладу – місцева влада. Якщо головний лікар неефективно господарює, він не повинен працювати на цій посаді.

Контракт з керівником закладу укладає власник – місцева влада. Вона ж затверджує фінансовий план, у якому має бути відображено, яка частка з доходу за договором з НСЗУ піде, наприклад, на оплату праці, а яка – на переоснащення.

Але це рішення власника закладу, пояснює Петренко:

– Місцева влада може сказати: "Давайте не одразу підвищувати зарплату в 4 рази. Давайте зробимо ремонт, переоснастимося, зробимо так, щоб люди захотіли до нас прийти, а потім піднімемо зарплати".

Керівник може пояснювати персоналу, що я можу зараз усі гроші віддати на зарплати, але інший медзаклад буде інвестувати в себе і пацієнти підуть до нього.

Наразі у медреформу не увійшло лише 3% комунальних медзакладів "первинки".

З них деякі у стадії ліквідації. Реальних закладів, які не реорганізовують чи не закривають – 10, каже Петренко.

– Вони не встигли переоформити ліцензію. Як тільки це зроблять, з наступного місяця заходять у нову систему. Це ті, хто чекав до останнього.

ФОПи та приватні лікарні можуть долучатися до реформи будь-коли.

За словами Олега Петренка, у пріоритетах на 2019 рік – доопрацювання формату первинки – сімейної медицини, щоб "вона працювала як годинник":

– Ми настільки швидко пішли в реформу, що нам треба докладати багато зусиль для пояснень, як все працює. Плюс всі елементи системи мають зрозуміти своє місце.

Питаємо, як на його думку, має виглядати хороший заклад "первинки" і який базовий сервіс він мав би надавати:

– Я мав би мати хоча б попередній запис на прийом до лікаря хоча б по телефону, якщо не можна онлайн.

Щоб заклад мав як мінімум пандус, був у добре освітленому місці, щоб можна було вільно зайти, мати місце, щоб залишити візочок дитячий.

Мала б бути відкрита реєстратура, а не віконце за гратами.

Вам як мінімум повинні усміхнутися і сказати: "Чим можемо допомогти?".

Якщо є потреба здати аналізи, у вас повинні їх забрати на місці, щоб ви не бігали з талончиками.

Театр починається з вішалки, а медзаклад – з туалету.

Додавання світла в коридорах, поява місця для відпочинку і кулера з водою роблять іноді чудеса. Це базові сервісні умови, на які ми звертаємо увагу.

Загалом "первинка" відбулася. У ній ще багато роботи з точки зору якості, організації роботи тощо, але вона змінюється настільки швидко і позитивно!

Є два райони з однаковим фінансовим ресурсом, однаковими приблизно людьми, отримували однакову субвенцію, мали стільки ж ФАПів.

Але в одному районі зарплати медичних працівників зросли на 10%, а в другому – у три рази. І це поряд. Чемпіони своїм прикладом "тягнуть" вгору інших.

Ірина Андрейців, Українська Правда







Дивитись повну версію