«Не роби так, щоб у лікарів трусилися руки». Як в Україні борються за партнерські пологи під час COVID-19

«Я обурювалася з приводу цього у Facebook, а моя лікарка, яка стежила за мною протягом вагітності, відписала мені там: “Аню, не роби так, щоб у лікарів трусилися руки, тому що вони почнуть помилятися”», — каже вона.

Анна хотіла їхати до Хмельницького, аби мати змогу народжувати з чоловіком, але їй не дозволили:

«В останній момент я змінила лікаря. Вона подивилася мої аналізи та сказала, що з моєю міомою (доброякісна пухлина матки — ред.)ризикувати кудись їхати не варто. Мені довелося народжувати без чоловіка».

Коли почалися перейми, вони з чоловіком приїхали до пологового. Анна сказала своїй лікарці, з якою заздалегідь домовилася про пологи, що буде ходити біля пологового з чоловіком, доки зможе.

«Так ми ходили декілька годин, усе було нормально. У мене були перейми, я трималася за нього й усе минало добре. Біль був, але я могла його терпіти. Коли я вже прийшла до пологової зали й перестала бачити чоловіка, почалися проблеми. У мене був жахливий біль, я кричала на весь пологовий», — згадує Анна.

Лікарям довелося стимулювати пологи. Анна каже, що персонал ставився до неї добре і швидко ухвалював рішення у кризові моменти. Коли їй вкололи анестезію, за деякий час вона врешті народила.

«З пологового я пішла на третій день зранку, хоча мала там залишатися ще добу. Через важкі пологи в мене не було молока, дитина була голодною, а медперсоналу було замало, щоб доглядати всіх пацієнток», — розповідає Анна.

Після пологів чоловіка до неї також не пускали. Анна переконана: якби він був поруч, все минуло б інакше.

«У мене не зникло б молоко, моя б дитина не плакала голодна. Він міг би подати мені хоча б води. Я стікала кров'ю, а в мене не було навіть часу й сил сходити в туалет, я не могла покинути дитину. Добре, коли є відмовка “коронавірус”. У Вінниці вона на всі випадки життя», — каже Анна.

«Позавчора у нас від коронавірусу померла медсестра»

Керівниця Обласного перинатального центру, експертка департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА Інна Кукуруза каже, що наказу від департаменту, який забороняв би партнерські пологи, немає. Однак рішення щодо їх дозволу під час епідемії коронавірусу ухвалюють керівники закладів.

Зараз у Вінниці 3 пологові стаціонари, і всі вони, за словами Інни Кукурузи, дозволяють партнерам брати участь у пологах. Щоправда, лише за певних умов — наприклад, партнер обов’язково має здати тест на коронавірус.

«Необстеженого партнера ми не можемо пустити на пологи. У нас є молоді пари, які принципово хочуть народжувати разом, тому кожні три дні партнер здає тест», — каже Інна Кукуруза.

Керівники медичних закладів, які забороняють партнерські пологи, керуються тим, що в такий спосіб захищають працівників від ризику захворювання, пояснює Інна Кукуруза. Адже медичний персонал приймає пологи не в повному захисті, як лікарі, що працюють із хворими на коронавірус. Крім того, за словами Кукурузи, чим більше людей у приміщенні, тим більше вірогідність, що лікарі можуть захворіти.

«Позавчора у нас від коронавірусу померла маніпуляційна медсестра. Їй було 43 роки. Я впевнена, що вона захворіла від пацієнтів, які ще не мали симптомів коронавірусу», — каже експертка.

«Якщо виходиш із пологового — зайти назад можна лише після тесту на ковід»

Міністерство охорони здоров'я та Кабінет міністрів не випускали постанов, які б забороняли партнерські пологи.

Навесні громадська організація «Природні права людини» надсилала запити до МОЗу з проханням пояснити ситуацію з приводу партнерських пологів в Україні під час коронавірусу. Міністерство відповіло, що під час карантину рішення мають ухвалювати місцеві ради.

Заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Садов’як в сюжеті телеканалу «Україна» також заявила, що присутність партнерів на пологах не забороняли, однак остаточно це має вирішувати головний лікар закладу.

У жовтні 2020-го МОЗ направив лист-рекомендацію обласним державним адміністраціям з проханням «здійснити заходи щодо реалізації права жінок на підтримку під час пологів за умови дотримання карантинних заходів».

Втім, більшість закладів не лише не пускає партнера на пологи, а й забороняє чоловікові відвідувати жінку вже після них. І навіть там, де партнерські пологи не заборонені, теж можуть не дозволяти відвідин. Про це hromadske розповідає голова організації «Природні права людини» Анна Петровська.

«Або партнер має перебувати з породіллею до виписки, або, якщо він виходить з пологового, то зайти назад може лише за умови тестування на ковід», — каже вона.

Загалом партнерські пологи дозволені лише в деяких містах, але єдиних правил безпеки під час них немає.

«Десь від партнера не вимагають нічого, він повинен не мати ознак ГРВІ і користуватися індивідуальними засобами захисту, в деяких пологових просять тестування методом ІФА, в інших — ПЛР-тест», — каже Петровська.

«Я відчула себе дуже самотньою»

Леся Олексишин з Івано-Франківська теж планувала народжувати з чоловіком. Її пологи були на початку квітня, народжувала вона вперше. За декілька тижнів до пологів вони дізналися, що партнерські заборонили.

«Ми готувалися, ходили на курси. Під час пологів нас взагалі мало бути троє: я, чоловік і доула — жінка, яка допомагає з пологами. Коли ми дізналися, що партнерські заборонили, було вже пізно боротися за своє право», — каже Леся.

Крім того, розповідає вона, лікар, який спершу мав приймати пологи, не зміг бути присутнім через посилення карантинних обмежень. Леся дізналася про це, коли вже приїхала до пологового, тому страх перед пологами за відсутності знайомих людей ще більше посилився.

«Я відчула себе дуже самотньою. До того ж стан пологового був не найкращим. Пологова зала складала неприємне враження. Ти маєш відчувати безпеку та комфорт, але за таких умов це неможливо», — пояснює жінка.

Під час пологів у дитини почало падати серцебиття, тому лікарі вирішили робити Лесі екстрений кесарів розтин. У таких випадках на партнерських пологах малюка віддають батькові. У Лесі дитину лікарі забрали одразу, не поклавши навіть на груди, принесли лише під вечір і знову забрали на ніч.

«Я була ледь жива після пологів. Коли мене перевозили в палату, потрібно було самій з каталки злізти на ліжко, це було важко й боляче. Медсестри з цим не допомогли», — розповідає Леся.

У палаті не було кнопки виклику медсестри, її доводилося голосно кликати, каже жінка, що було теж досить важко зробити через фізичний стан. Туалет був далеко від палати і йти до нього самостійно було боляче.

«Тисячі жінок, які народжують, варті того, аби про них попіклувалися. Їх мають забезпечити хоча б базовими речами, щоб вони народжували в комфортних умовах», — каже Леся.

Не раз у відповідь на свою історію вона чула: «Головне, що з тобою і з дитиною все добре, решта забудеться». Але, на думку Лесі, такі слова не мають бути виправданням байдужості до людей, небажання змінювати застарілі й неприйнятні системи.

«У пологових багато акушерського насилля до породіль»

Громадський активіст Григорій Федосенко з Івано-Франківська також борется за право на партнерські пологи. Вони з дружиною лише мають народжувати у квітні цього року. Сім'я чекає на другу дитину, першу народжували разом.

«Я знаю, що в пологових багато акушерського насилля до породіль. Коли вагітні жінки перебувають там без підтримки своїх партнерів чи рідних, то часто молодший медичний персонал вимагає коштів. Я був на партнерських пологах і бачив, як це все відбувається», — розповідає Григорій.

Тоді, у 2016 році, коли родина народжувала першу дитину, рішення про партнерські пологи вони ухвалили спонтанно. Вже після пологів, каже Григорій, зрозуміли їхню важливість.

Під час пологів пуповина передавила немовляті голову, лікарі зробили кесарів розтин. Наступного дня дружина Григорія не могла вставати з ліжка. Чоловік доглядав за немовлям.

«Коли я вийшов в аптеку, то прийшла медсестра й почала розказувати, що в дитини якась хвороба. Дружина розхвилювалася. Важливо бути там хоча б для того, щоб не дозволяти таким медсестрам приходити й робити свої висновки стосовно дитини чи матері», — каже він.

Протягом 2020-го Федосенко звертався з заявами до пологового будинку, щоб йому дозволили взяти участь у партнерських пологах, запитував міську раду, однак дозволу не дали.

Був період, коли в Івано-Франківську дозволили народжувати разом з партнером, але виконати умови, каже Григорій, було нереально: 

«Треба було зібрати купу довідок, зробити тест на коронавірус, але все одно було не відомо, чи отримаєш дозвіл. Зараз у нас знову партнерські пологи не дозволені».

Після листа від МОЗу ініціативна група жінок звернулася до Івано-Франківської ОДА з питанням, чи збирається область виконувати рекомендації МОЗ щодо забезпечення права жінок на присутність партнера. Їм відповіли, що 23 жовтня обласне управління охорони здоров’я заборонило партнерські пологи в «червоних »і «помаранчевих» зонах епідемічної безпеки. А для «жовтої» та «зеленої» зон рішення щодо присутності партнерів ухвалюють органи місцевого самоврядування та керівництво закладів охорони здоров’я.

Восени Федосенки разом із іншими вийшли на мітинг під будівлю Івано-Франківської облдержадміністрації з вимогою дозволити партнерські пологи. Однак чиновники не відреагували на протестувальників.

Також разом із іншими вагітними жінками родина подала звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У листопаді вони отримали відповідь, що за їхнім колективним зверненням відкрито провадження про порушення прав пацієнтів.

 

«Жінки знову змушені боротися за свої, здавалося б, уже вкорінені права»

У 2019 році 76% жінок в середньому по Україні народжували з партнерською підтримкою. Про це йдеться у дослідженні громадської організації «Природні права людини». Опитування провели серед 7 тисяч жінок з 8 регіонів.

Голова організації Анна Петровська каже, що у них немає статистики, скільки жінок у 2020-му постраждали через заборону партнерських пологів. Однак до них постійно надходять історії від жінок, які розповідають про свій досвід пологів без партнера.

«У нас є історії, коли жінкам після кесаревого навіть їжу не хотіли подати. Її ставили за чотири метри від жінки, вона просила подати, а їй відповідали, що медсестра — не подавалка. Жінки не могли встати з ліжка, щоб узяти їжу. Це жорстокість, яку не можна виправдовувати коронавірусом», — пояснює Петровська.

За словами правозахисниці, в деяких містах активні групи жінок змогли вибороти право на партнерські пологи. Наприклад, у Львові жінки готували колективний позов до суду, хотіли оскаржити рішення місцевої влади щодо заборони. Після заяви про це в пресі влада дозволила повернути партнерські пологи. У Тернополі та Івано-Франківську такі пологи повертали лише на деякий час, однак потім знову запроваджували заборону. 

Всесвітня організація охорони здоров'я виступає проти того, щоб під час коронавірусу право жінок на підтримку обмежували. У деяких країнах Європи, наприклад, у Чехії та Польщі також спочатку заборонили партнерські пологи, однак згодом їх швидко поновили. В інших європейських країнах партнерські пологи не забороняли — обмежили лише кількість присутніх людей. Велика Британія зробила рекомендації щодо партнерських пологів для жінок у вразливих групах. Згідно з ними, в кількості осіб на партнерських пологах не можуть бути обмежені жінки з інвалідністю, представниці етнічних меншин, мігрантки.

«У тих країнах, де людина стоїть у центрі суспільства, не стоїть питання заборони, вони думають, як організувати партнерські пологи в умовах пандемії. В Україні ж жінки знову змушені боротися за свої, здавалося б, вже вкорінені права, які виявилися дуже крихкими», — каже Петровська.

Організація створила петицію на сайті президента, але вона не набрала поки необхідної кількості підписів. Анна каже, що найефективнішим було б подавати судові позови й вимагати скасування заборон місцевих департаментів охорони здоров'я. Однак люди, на думку правозахисниці, не наважуються на позови через тривалість таких процедур та недовіру до судової системи.

«Важко сказати, чи вдасться скасувати цю заборону повністю за час епідемії. Нам кажуть, що це все тимчасово, але це тимчасово триває вже рік, і ще невідомо, скільки триватиме», — каже Петровська.

Ксюша Савоскіна, Hromadske