Майже рекордна приватизація та проблеми 'Центренерго'. Який спадок Умєров залишає Фонду держмайна?

За час великої війни ім’я поки що чинного очільника Фонду державного майна Рустема Умєрова фігурувало в низці важливих для держави процесів. Зокрема, він брав участь у процесі обміну військовополоненими, входив у склад делегації на перемовинах з РФ у березні 2022 року та був частиною делегації, якій вдалося розблокувати українські морські порти завдяки "зерновому коридору".

Колишні колеги Умєрова з парламенту описують його як "менеджера західного типу". Таку характеристику підтверджує "трудова книжка": менеджер у турецькому мобільному операторі lifecell, керівник низки західних інвестиційних компаній, засновник інвесткомпанії ASTEM.

Дивно, як людина з такою біографією наважилася піти на державну службу, але у 2019 році Умєров увійшов до Верховної Ради як депутат від фракції "Голос". Рік тому парламент підтримав його призначення очільником ФДМ.

На цю посаду Умєров прийшов з амбітними цілями: перетворити Фонд держмайна на "суверенний фонд" і сконцентрувати під одним дахом усі державні активи, включно із землею. Не в останню чергу завдяки політичній волі та довірі до себе йому вдалося почати втілювати цю ідею.

З імовірним призначенням Умєрова міністром оборони, про що напередодні оголосив президент Володимир Зеленський, цей спадок перейде в невідомі руки.

Найбільші успіхи: приватизація та ліквідація активів

За рік роботи команди Умєрова в ФДМ можна виділити кілька перемог, серед яких – активний процес малої приватизації, який розблокували восени 2022 року. Переслідуючи ідею створення "суверенного фонду", ФДМ сконцентрував у себе близько 70% усіх державних підприємств і став найбільшим управителем держактивів.

При цьому процес малої приватизації спростили: на аукціони почали виставляти підприємства із заборгованістю.

З початку 2023 року, як свідчать дані фонду, мала приватизація принесла в бюджет близько 2,5 млрд грн. Це один з найбільших показників продажу таких активів за останні десять років. Порівняти його можна лише з 2021 роком, коли продали київський завод "Більшовик" за 1,4 млрд грн. Однак то була "велика приватизація".

За рік роботи команди Умєрова держава приватизувала понад 400 об’єктів та заробила 3,8 млрд грн. Серед проданого – морський порт "Усть-Дунайськ", готелі та нерухомість у Києві та Львові, спиртзаводи. На приватизацію виставляли інвестиційно привабливі активи, зазначає юридичний радник Transparency International Ukraine Андрій Швадчак. У червні в активах ФДМ, які за планом потрібно продати, залишилося лише 288 підприємств.

До успіху продажу та оренди державних активів доклалися і воєнні фактори: релокація підприємств та адаптація бізнесу. Якщо у 2022 році оренда держмайна щомісяця приносила бюджету 8,1 млн грн, то у 2023 році – 8,8 млн грн. Це притому, що кількість аукціонів з оренди зменшилася.

З перших днів на посаді Умєров відстоював відновлення великої приватизації, не чекаючи кінця війни. Хоча провести жоден аукціон поки не вдалося, фонд домігся перенесення приватизації великих державних активів на кшталт "Центренерго" чи "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГХК) на електронні аукціони через "Прозорро.Продажі".

За словами Швадчака, ще одним досягненням нинішньої команди фонду є проведення тріажу, тобто розділення активів на ті, що залишаться в державній власності, і ті, що підуть на приватизацію та ліквідацію. Розмови про необхідність тріажу точилися роками, проте закон, який дозволяє ліквідувати державні підприємства, ухвалили лише навесні 2023 року. Ідеться про непрацюючі державні підприємства, яких налічується близько 1 200.

Усе це дозволяє зменшити кількість активів у власності держави. Хоча закони ухвалює Верховна Рада, а постанови – Кабмін, важливим фактором цих змін було їх просування фондом, а також політичний карт-бланш для Умєрова, який має довіру в уряді, парламенті і на Банковій. Зокрема, це дозволило просунути ідею створення земельного банку.

Говорити про успіх цієї ідеї ще рано, однак влітку парламент ухвалив важливий закон. Згідно з ним, державні землі, які десятиліттями були в тіні та оброблялися третіми особами, заберуть у структур Національної академії аграрних наук та інших держпідприємств, аби виставити на суборенду через електронні аукціони.

Найбільші проблеми: хронічні "в. о." та ротації менеджменту

Фонд управляє низкою компаній-гігантів, часто – з проблемами та корупційним минулим. У лютому ФДМ почав масштабну зміну керівників десятків підприємств. До кінця травня ротації пройшли на 89 підприємствах. Однак найбільші компанії досі не мають постійних керівників.

Так, Одеським припортовим заводом, одним з найбільш проблемних активів ФДМ, з яким пов’язана низка корупційних справ, з червня 2022 року управляє Юрій Ковальський у статусі в. о. ОГХК не має голови правління з лютого. Обидві компанії – серед перших претендентів на велику приватизацію. При цьому ОПЗ закінчив 2022 рік із збитком 4,4 млрд грн, а ОГХК зміг отримати 13 млн грн прибутку.

У серпні всьоме за останні чотири роки змінилося керівництво енергетичного підприємства "Центренерго" – критичної для проходження опалювального сезону компанії і ще одного претендента на приватизацію.

Причина масових ротацій, як пише Forbes, полягала в провальній підготовці до зими, щодо якої колишнє керівництво компанії нібито вводило фонд в оману. Згодом Національна комісія з енергетики (НКРЕКП) оголосила про позапланову перевірку на "Центренерго", адже компанія проігнорувала запит щодо ремонтів на пошкоджених російськими атаками об’єктах. Збитки компанії у 2022 році сягнули 7 млрд грн.

Проблеми з менеджментом не обмежуються великими компаніями. "Уряд на період воєнного стану призупинив конкурсний відбір керівників, голів виконавчих органів та членів наглядових рад держпідприємств, що лише підвищило корупційні ризики при їх призначенні", – додає Швадчак.

Разом з тим, оцінити ефективність державних компаній за останній рік буде складно, адже на період воєнного стану парламент дозволив їм не звітувати перед органами управління, кажуть у "TI Україна". Зробити це можна лише частково за допомогою звітності самого фонду.

ФДМ звітує, що неефективних держкомпаній стало менше. У 2022 році подали звітність 132 підприємства, з яких неефективними визнали 103 або майже 80%. У першому кварталі 2023 року відзвітували 162 компанії, з яких неефективними визнали 55%. Прибуткових компаній у січні-березні було 34% – як і у 2022 році. Загальний збиток підприємств у підпорядкуванні фонду у 2022 році сягнув 17,4 млрд грн.

Ситуація дещо покращилася в перші три місяці 2023 року: загальний збиток зменшився до 1 млрд грн. Як зауважує Швадчак, майже 90% збитків згенерували "Центренерго", "Сумихімпром", ОГХК та ОПЗ.

В інтерв’ю Liga.net Умєров заявив, що фонд не міг встановити контроль над деякими з цих підприємств, тому не мав можливості почати процес великої приватизації. "Де-юре ти підприємство можеш контролювати, а де-факто – ні. Зараз головне, що завдяки співпраці з правоохоронними органами ми вже де-факто отримали контроль на ОГХК та "Центренерго". Зараз іде робота, щоб отримати такий же контроль над ОПЗ", – розповів він.

Фонду також не вдалося провести успішні аукціони з продажу конфіскованих російських активів. Зокрема, з двох спроб не була продана компанія "Інвестагро", яка раніше належала підсанкційному російському олігарху Міхаілу Шелкову.

Державний гігант у невідомі руки

За останній рік ФДМ зосередив сотні державних підприємств, перейняв на себе напрямок конфіскованих російських активів та почав формувати земельний фонд.

Верховна Рада ухвалила закон, яким розширила незалежність фонду. Внутрішні кадрові призначення тепер ухвалюватиме голова фонду, ФДМ сам вирішуватиме, що робити з конфіскованим майном: приватизувати його, здавати в оренду чи залишати в державній власності. Багато в чому це вдалося зробити завдяки довірі до Умєрова.

Однак яким би не був керівник, створити спроможну сталу інституцію за рік неможливо. Тепер, коли парламент підтримає призначення Умєрова на посаду міністра оборони, майбутнє фонду разом з усіма державними активами опиняється під загрозою.

Без якісного управління отриманими активами, прозорих кадрових конкурсів та роботи із зменшення частки держави в економіці шляхом приватизації та ліквідації непрацюючих підприємств усі здобутки можуть бути перекреслені.

Заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк писав, що на посаду очільника Фонду держмайна розглядають Ольгу Піщанську, нинішню голову Антимонопольного комітету. ЕП не вдалося отримати підтвердження щодо можливості її призначення.

Важливо, аби фонд очолила людина з чистою репутацією, досвід якої в управлінні та інвестиціях був зрозумілий і в Україні, і за її межами. На кону – мільярди гривень активів і стратегічно важливі підприємства, які тонуть у корупції.

Дана Гордійчук, Економічна правда