Сміттєва реформа на шляху до ЄС: як Миколаївщина вчиться справлятися з відходами за новими стандартами

Накопичення сміття завжди було одним із болючих питань для Миколаївщини та України в цілому. Із року в рік гори відходів росли, а питання його переробки далі обговорень зазвичай не доходило.

Застаріла система управління відходами не містила вимог щодо повторного використання відходів. Громади обирали найпростіший шлях — захоронення на звалищах та смітниках. Окрім звичайних відходів, ми зараз маємо ще й нові великі групи відходів: будівельне сміття від зруйнованих під час обстрілів будинків, металобрухт від спаленої військової техніки та цивільних автівок, а також велику кількість боєприпасів.

Пришвидшити вирішення питання переробки та загалом зменшити кількість нового сміття має закон «Про управління відходами», який набув чинності з 9 липня цього року. Цей закон є важливим кроком до виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Зараз Україна отримала нову ідеологію управління відходами, яка має стати фундаментом для реформи галузі, а без цього неможливий шлях до Європейського Союзу.

Що змінює закон?

До прийняття нового закону, в Україні діяв закон про відходи 1998 року, який давно втратив актуальність. Також поштовхом до зміни законодавства була директива ЄС, вимог якої Україна має дотримуватись для членства в Європейському союзі. Ця директива передбачає зменшення утворення негативних наслідків від відходів життєдіяльності людини.

Новий законодавчий документ в першу чергу направлений на запобігання утворенню та зменшення утворення відходів. Тобто більша частина відходів має йти на переробку, а українці мають стати більш екосвідомими.

Серед ключових нововведень — впровадження ієрархії управління відходами. Простіше кажучи, громади мають зробити все можливе, щоб запобігати утворенню відходів. Якщо це не вдалося — сміття треба повторно використати, якщо не вийшло далі йде процес переробки в матеріал для повторного використання (ресайклінг), і тільки після цього можна говорити про захоронення сміття на полігонах.

Не менш важливим є «перезапуск» полігонів ТПВ. Тобто сміття не має просто завозитись на полігони, воно має сортуватись та перероблятись згідно з європейськими стандартами. Планується, що всі полігони будуть перевірятись, а застарілі і перевантажені — закриватись (документ вже доопрацьований та проходить громадське обговорення). З цього випливає питання створення сучасної інфраструктури та об’єктів переробки відходів.

Також буде запроваджено систему розширеної відповідальності виробника. Підприємства-забруднювачі мають відшкодовувати витрати на усунення наслідків забруднення, які утворилися в результаті їх діяльності або споживання. Як повідомило Міндовкілля 19 вересня, законопроєкт «Про упаковку та відходи упаковки» вже зареєстрований у Верховній Раді за № 10066. Саме він запустить процес створення системи розширеної відповідальності виробника в Україні. А отже, сприятиме зменшенню кількості використаного пакування, яке опиняється на смітниках, та збільшить обсяги його переробки. 

Ще одним ключовим моментом є удосконалення процесів управління відходами. Тепер у відповідності до Національної стратегії управління відходами та Національного плану управління відходами до 2030 року мають бути створені 24 регіональні плани управлінь відходами, а вже ґрунтуючись на регіональних — плани у кожній громаді.

Варто зазначити, що зі зміною законодавства, Національний план управління відходами також мають відкоригувати. 22 серпня цього року вже було презентовано проєкт Нацплану до 2035 року. Презентація відбулась за участі представників Міндовкілля, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, обласних військових адміністрацій.

Станом на липень 2023 року обласні військові адміністрації вже розробили 15 проєктів регіональних планів управління відходами до 2030 року. Вони діятимуть 10 років з переглядом кожні 4 роки.

Регіональний план управління відходами визначає, які місця видалення відходів можна використовувати, а які мають бути рекультивовані, скільки та яких підприємств для перероблення відходів потрібно збудувати.

У Миколаївської області досі немає плану управління відходами

На Миколаївщині розробленням Регіонального плану управління відходами зайнялися ще у 2020 році. У серпні Управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації замовило розроблення документу за 2 мільйони гривень. Тендер виграло львівське ТОВ «ІНТЕРОЙЛ СЕРВІС», яке запропонувало виконати роботи за 1 мільйон 850 тисяч гривень.

Однак завершеного документу Миколаївська обласна адміністрація так і не отримала. Згідно з тендерною документацією, передбачалося 5 етапів створення плану управління відходами. Проте у звʼязку з виникненням дефіциту бюджетних коштів було зменшено кількість послуг та відкореговано кошторис. Обласна військова адміністрація заплатила за виконані два та частково третій етапи 1 мільйон гривень.

Варто додати, що було обрано переможцем компанію, яка запропонувала найвищу ціну. Був учасник, який погоджувався виконати роботи за 1 мільйон 750 тисяч гривень, тобто на 100 тисяч гривень дешевше.

Станом на жовтень цього року роботи з розроблення Плану призупинено. У Миколаївській ОВА повідомили, що чекають затвердження відкоригованого Національного плану управління відходами до 2035 року згідно зі змінами чинного законодавства.

Поки Миколаївщина не має плану управління відходами, говорити про початок вирішення питання застарілих та перевантажений полігонів ТПВ говорити зарано.

За інформацією облдержадмінастрації, в області налічується 267 офіційних місць складування ТПВ загальною площею 524,4 гектари. Крім того, по області розміщено 192 неофіційних сміттєзвалища.

Також у Миколаївській ОВА повідомили, що по області офіційно визначено тільки одне місце тимчасового зберігання відходів від руйнувань — полігон ТПВ Миколаєва. Ще чотири громади на етапі погодження місць зберігання такого сміття: Снігурівська, Новобузька, Привільненська та Інгульська. На сьогоднішній день триває погодження місць та площ.

Інші ж громади місця зберігання будівельних відходів визначають самостійно і що вони робитимуть з ним у майбутньому невідомо.

Перший сміттєпереробний завод на Миколаївщині — Коблівська громада на старті

На Миколаївщині поки немає жодного працюючого сміттєпереробного заводу, хоча плани його побудувати обговорювались давно. Найбільш близькою до реалізації задуманого наразі є Коблівська громада.

Про плани будівництва сміттєпереробного заводу там заговорили у червні 2020 року. Тоді керівник громади Володимир Панич повідомляв, що проєкт будівництва сортувальної лінії планують реалізувати за грантові кошти за програмою U-LEAD. Майже через рік плани змінилися і громада почала вести переговори із закордонними інвесторами.

У 2021 році рішенням сесії Коблівської сільради була виділена земельна ділянка на 4 гектари під новий полігон побутових відходів та змінене цільове призначення землі.

Переговори принесли результати і Коблівська сільська рада у липні 2023 року підписала концесійний договір із компанією «Centrum Wspierania Obrotu Energia Spolka z ograniczona odpowiedzialnosci», що зареєстрована у польському місті Люблін.

Концесійний договір діятиме 25 років. За цей час компанія на території звалища Коблівської громади має побудувати сміттепереробний завод та почати переробляти відходи. Мова йде лише про тверді відходи.

Також договором передбачено, що компанія має використовувати тільки новітні та екологічні технології у відповідності до законодавства України та норм Європейського Союзу. Інвестор не має права спалювання та захоронення сміття. Всі відходи, які не підлягають утилізації та переробці, мають складуватися у спеціально облаштованих місцях в межах орендованої земельної ділянки.

Будівництво всього комплексу зі сортування, видалення і знешкодження відходів фінансуватиме польська компанія. Також вона придбає транспорт для перевезення відходів та очищення звалища, а також оплатить організацію переробки та утилізації відходів.

Після закінчення дії концесійного договору передбачено продовження терміну, однак, якщо цього не станеться, все майно і саме підприємство перейде у власність Коблівської громади.

Концесіонеру належить право власності на прибуток від управління сміттєпереробним комплексом та на отриману продукцію. Проте, компанія з моменту отримання доходу сплачуватиме Коблівській сільраді щомісячні внески за надання об'єкта в концесію. Розмір внеску не вказується.

Також варто зазначити, що польська компанія має розпочати проєктування будівництва екологічного комплексу зі сортування відходів в термін до 90 днів з часу надання земельної ділянки. Проте наразі про початок будівництва говорити зарано. Через безпекову ситуацію компанія не може пригнати необхідну техніку.

«Ми вже готові співпрацювати з ним (інвестором, — прим.), але виникла одна проблема. Польські партнери вже готові взяти в лізинг техніку і обладнання, але стикнулися з проблемою страхування. Ніхто із страхових компаній не береться страхувати техніку на нашій території. Вони наче намагаються вирішити питання, але скільки це займе часу ми не знаємо», — говорить Володимир Панич.

Відходи воєнного часу. Як Шевченківська громада планує допомагти відбудовувати Миколаїв та Херсон

Війна в країні додала проблем з відходами. Зараз сотні тисяч тонн сміття утворюються внаслідок боїв, зокрема це будівельні відходи, які заповнюють сміттєзвалища швидше, ніж побутові, оскільки складаються з габаритних і важких матеріалів. Однак, частина цього сміття може бути перероблена і використана повторно в будівництві чи промисловості.

Питаннями ресайклінгу будівельного сміття зайнялися у Шевченківській громаді Миколаївщини, де є села, що зруйновані на 80-90%. Шевченківська громада одна з тих, що найбільше постраждали від ворожих обстрілів на території Миколаївської області.

Очільник Шевченківської громади Олег Пилипенко розповідає, що існує дві локації, які запропоновані інвесторам для будівництва заводу по переробці будівельних відходів, які утворилися внаслідок бойових дій. Зараз громада займається питаннями зміни цільового призначення землі та сподівається, що безпекова ситуація дозволить втілити задумане.

«Земельні ділянки знаходяться в процесі зміни цільового призначення під промисловість. Також буде розроблений детальний план територій цих ділянок та здійснено заходи до підключення комунікацій: електро- та водопостачання. Ми частину своєї роботи хочемо завершити до кінця цього року. Наступний крок від самих партнерів, це заключення договору оренди на ці ділянки та будівництво цих підприємств», — говорить голова громади.

Олег Пилипенко каже, що інвесторів зацікавило логістичне розташування запропонованих ділянок. Громада знаходиться між двома областями. Планується, що на завод звозитимуть сміття не лише з громади, а й з усієї Миколаївської та Херсонської областей.

«Оскільки Шевченківська громада має хороше логістичне розташування, між двома обласними центрами, які мають руйнування. Інвестор розглядав багато локацій і той проєкт, який ми презентували, виявився найбільш вдалим і успішним. Інвестора насправді два. Один інвестор — це люди, які представляють Бельгію та Францію. Другий інвестор представляє Ізраїль. І там і там є відповідні технології та обладнання для ресайклінгу. Це дві незалежні історії, але я думаю, що вони мають хороше продовження. У нас ще є ряд екологічних проєктів, які ми з ними також обговорювали. Зрозуміло, що це не буде прямо завтра, але все буде залежати від безпекової ситуації», — зазначає Олег Пилипенко.

Очільник громади зазначає, що ресайклінг побутових відходів значно знизить вартість відбудови зруйнованих об’єктів. 

«Це будуть лінії по переробці зруйнованих об’єктів. Також там будуть лінії по виробництву сировини, будівельних матеріалів, які можуть бути повторно бути використані. Демонтовані об’єкти потрібно буде відновлювати, будувати. Зараз в Україні з будівельними матеріалами набагато складніша ситуація, ніж до повномасштабного вторгнення. Для того, щоб здешевити будівельні матеріали, будуть застосовані ці технології. Можна буде з відходів отримувати щебінь, пісок, цемент. Ми прораховували, це значно знижує вартість відбудови. Це основна задача», — розповів він.

Роки безрезультатних розмов. Миколаїв пасе задніх у питаннях переробки сміття 

Обласний центр Миколаївської області питаннями переробки сміття та будівництва сміттєпереробного заводу займається вже багато років.

Найгучніше про проблему сміття в Миколаєві заговорили ще у 2016 року. Саме тоді, після скандалу із захороненням на миколаївському полігоні ТПВ сміття зі Львова, мер Олександр Сєнкевич заявив про плани будівництва сміттєпереробного заводу. У лютому 2017 року інвестори запропонували місту варіанти будівництва заводу, але до початку реалізації проєкту справа не дійшла. Міській владі жоден із варіантів не підійшов.

Вже у квітні 2019 року Олександр Сєнкевич заявив, поки в Україні не збудують хоча б один сучасний сміттєпереробний завод, говорити про будівництво такого об'єкта в Миколаєві немає сенсу.

У серпні 2020 року містянам озвучили нову обіцянку: замість сміттєпереробного заводу буде збудовано сортувальну лінію. Такі системи використовують на звалищах для подрібнення та сортування різних відходів: побутового сміття, змішаних відходів, будівельних відходів, органічних та неорганічних відходів, макулатури та полімерів, їх подальшого вторинного використання та утилізації.

Така сортувальна лінія могла б продовжити життя миколаївського полігону ТПВ, який вже переповнений та прослужить ще максимум до 2026 року. Сортувальна лінія виграла б для міста додатковий час на пошуки варіантів будівництва сміттєпереробного заводу. 

Також у місті не вирішується питання подальшого використання будівельного сміття від зруйнованих будівель. Його тимчасово вивозять на місцевий полігон, де станом на 28 вересня, вже накопичилось 7882,6 кубометрів сміття з 36 локацій.

Загалом, зважаючи на нове законодавство щодо управління відходами, Миколаїв відкотився на початок. Наразі місто працює над розробкою техніко-економічного обґрунтування поводження з твердими побутовими відходами, на яке у вересні 2023 року депутати погодили виділення 2,5 мільйонів гривень. Це той документ, який стане основою для подальших дій і нового пошуку варіантів будівництва заводу чи сортувальної лінії. Його планують замовити та розробити до кінця року.

«Прийняті відповідні зміни до соцекономрозвитку. У нас є можливість замовляти це ТЕО. Наразі відбувається погодження тендерної документації. Після погодження ми виходимо на тендер найближчим часом. Цей новий закон (Закон «Про управління відходами», — прим.) перевернув все з ніг на голову. Раніше у нас називались тверді побутові відходи, тепер це фактично змішані відходи. Побутові відходи в нас існують, але їх склад дещо змінився. Більш того на рівні закону визначено близько 25 різних варіантів поводження з відходами. Тому в рамках реалізації цього закону є необхідність розробки ТЕО», — каже заступник начальника Департаменту житлово-комунального господарства Ігор Набатов.

За його словами, місто не змогло реалізувати плани щодо переробки сміття і на це вплинуло багато факторів. Серед них — розробка схеми санітарного очищення та норм накопичення ТПВ, яка була ухвалена тільки наприкінці 2021 року і саме ця схема є одним з ключових документів для залучення інвесторів в галузі поводження з відходами.

«Будь-яке питання — це комплекс причин. Для того, щоб забезпечувати розробку таких документів необхідно мати потужну інформацію вихідних даних. Ви знаєте, що тільки наприкінці 2021 року було замовлено схему санітарного очищення. Вона розроблялася і це теж є важливий документ для реалізації всіх заходів, тому що вона дає розуміння, яким чином поводитись з тими чи іншими побутовими відходами в частині міста. Далі у нас приймається новий закон, це відбулося доволі несподівано. Прийнятий він був у 2022 році і м’яко кажучи про нього не казали раніше. Є багато питань до реалізації окремих положень. Ми сподіваємося, що замовивши те ТЕО, ми зможемо отримати відповіді хоч на частину питань», — розповідає Ігор Набатов.

Питання управління відходами  — одне з головних завдань після перемоги

В Україні стартувала реформа, яка є відповіддю на суспільний запит щодо розумного управління відходами. Хоч і не так швидко, але система управління відходами приводиться у відповідність до європейської практики та законодавства. Крок за кроком кожне місто, селище та містечко має реалізовувати положення Закону України «Про управління відходами». Звичайно, повномасштабна війна значно сповільнила реалізацію всіх етапів. В країні є окуповані території, на яких цей процес доведеться розпочинати з самого початку, але після перемоги питання управління відходами стане одним з головних завдань для країни.

Альона Коханчук, НикВести