Агробізнес під час війни. Юрій Кормишкін розповів про роботу компанії «ПАЕК» в прифронтовій зоні

Агробізнес під час війни – один із тих секторів, який продемонстрував стійкість попри заблоковану логістику, відсутність обігових коштів, втрату земельного банку, здорожчання основних матеріально-технічних ресурсів та інші виклики.

Як адаптуються компанії у прифронтових зонах – виданню AgroPortal.ua розповів власник ТОВ «СП «ПАЕК» Юрій Кормишкін.

ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК

«З початку повномасштабної війни земельний банк групи компаній ТОВ «СП «ПАЕК» дещо змінився. Якщо раніше ми мали в обробітку більше 50 тисяч гектарів землі, то через окупаційні дії, замінування та інші фактори спричинені війною, стало неможливим обробляти значну частину земельних ділянок. Ще в минулому році 29 тисяч гектарів земельного банку, а це більше 50% від загального обсягу, було під окупацією. Тільки з грудня 2022 року почався процес розмінування  цієї землі та підготовка до обробітку. Декілька тисяч гектарів так і залишаються замінованими та забрудненими, здійснювати сільськогосподарську діяльність на цих полях поки неможливо. В 2023 році усі господарства, що входять до групи компаній ТОВ «СП «ПАЕК» зуміли обробити 45 тис. гектарів землі», - розповідає Юрій Кормишкін. 

СІВОЗМІНА

У 2023 році для господарств ТОВ «СП «ПАЕК», які здійснюють свою діяльність на неокупованих територіях, сівозміну залишили стандартною: технічні культури, зернові, зернобобові та пар. Щодо тих господарств, яким довелося проводити аграрний сезон-2023 на деокупованих землях, то там було прийняте рішення висівати дрібнонасінні ярі, щоб восени мати можливість посіяти озимі.

«Крім традиційних для нашої компанії культур, цьогоріч ми ввели в сівозміну нішеві –льон та коріандр. У 2024 році нішеві культури також будуть присутні в сівозміні, і площі під ними дещо збільшаться. У 2023 році було також посилено напрям овочівництва. Отримали досвід збирання двох урожаїв за сезон, побудували нові склади для зберігання овочів, закупили обладнання для механізованого збору врожаю та закладання овочів у сховища», – ділиться власник агрохолдингу.

Наступного року ТОВ «СП «ПАЕК» збільшить загальну площу під вирощування овочів до 2000 га. Також значні інвестиції спрямовані на будівництво теплиць для вирощування розсади та овочів. Наразі в уже збудованих теплицях посіяли редис.

ТЕХНІКА

Парк сільськогосподарської техніки ТОВ «СП «ПАЕК» нараховує 600 одиниць. Компанія допомагає іншим сільгоспвиробникам у зборі врожаю. Процес відновлення парку дається складно.

«Більше 70 одиниць техніки знищено та розграбовано. Окупанти вивезли як цілу техніку, так і комплектуючі. Після деокупації нам вдалося відновити роботу більше 20 одиниць техніки. Загальні збитки тільки за зазначеними складовими налічують більше $13 млн. Господарства компанії недоотримали більше $40 млн через неможливість здійснювати господарську діяльність на цих територіях, обробляти землю, сіяти та збирати врожай», – розповідає Юрій Кормишкін. 

ФІНАНСИ

У ТОВ «СП «ПАЕК» говорять про надання підтримки банківських установ підприємствам, які працюють у прифронтовій зоні. Все залежить від фінансової історії компанії та її можливостей, відповідального ставлення до тих зобов’язань, які вона на себе бере.

«Наша компанія уже багато років співпрацює з такими банками як ПАТ «БАНК ВОСТОК» та АТ «ОТП БАНК». Ми завжди були надійним партнером для банківських установ. Тому питання підтримки та продовження співпраці за ці роки не стояло.Цього року всі кредитні зобов’язання були пролонговані, що дало нам змогу продовжити сільгоспдіяльність. Наша компанія скористалася державною програмою кредитування «5-7-9%». Завдяки цьому нам вдалося зекономити обігові кошти. Для підприємств, які здійснюють свою діяльність у прифронтовій зоні, чи тих, що були в окупації, залишається важливим питання підтримки з боку партнерів. Ми цю підтримку отримали. Ми щиро вдячні нашим партнерам: компаніям «ЕРІДОН», «КЕРНЕЛ», «ТЕХНОТОРГ», «ГОЛДЛЕНД-2018», які з розумінням поставились до ситуації, в якій опинилось наше підприємство та надали компанії вагому підтримку», - говорить власник ТОВ «СП «ПАЕК». 

ВИКЛИКИ

В умовах війни неможливо розраховувати на стабільність цін на паливо, ЗЗР, добрива. Дефіцитна складова теж має місце, зазначає Юрій Кормишкін. За його словами, проблеми з реалізацією агропродукції були як минулого року, так і поточного. Ціни низькі, собівартість висока.

«У нашому випадку ще додались такі проблеми як замінування, повне знищення зрошувальної системи та на додачу катастрофа на Каховській ГЕС.

З чимось впорались, з чимось — змирились. Зрошувальну систему, елеваторну інфраструктуру відновили за власний кошт та завдяки залученим кредитним коштам. Наступного року знову будуть землі під зрошенням. Щодо добрив, пального тощо — купували, як усі, де було можливо. Людей вкрай бракує, особливо механізаторів», - розповідає Юрій Кормишкін. 

ОЧІКУВАННЯ ВІД ДЕРЖАВИ

Сьогодні на державному рівні розроблено багато механізмів для роботи з підприємствами, які опинилися в окупації або деокуповані. Але глобально вирішити проблеми сільгоспвиробників, які працюють у таких умовах, можливо тільки після завершення війни, спрямувавши значні інвестиції в розвиток АПК країни, вважає Юрій Кормишкін.

Наразі ж, за його словами, держава повинна продовжити боротись за ринки збуту агропродукції, намагатись забезпечити роботу портів, хоч це і вкрай складно. Потрібна стабілізація вартості того ж палива, добрив.

«Маю надію, що наступного року сільгоспвиробники з деокупованих територій також зможуть розраховувати на зниження відсоткової ставки за програмою «5-7-9%» до 1% річних та на компенсацію за послуги з розмінування сільгоспземель. Окрім того, потрібно продовжити легалізацію експорту так званої «сірої агропродукції», того ж зерна. Відкритому бізнесу, який чесно веде свою діяльність важко конкурувати з такими «схемами», не говорячи уже про те, що державний бюджет втрачає значну частину доходу. Пропоную для тих, хто хоче вивезти «сіре зерно» з України, та хто, відповідно до закону, немає документального підтвердження легального походження цього зерна запровадити інші експортні умови. Що маю на увазі, дозволити вивіз «сірого зерна» виключно при сплаті 10 % мита від вартості агропродукції. Тобто, якщо немає документів, що виростив зерно, то будь ласкавий заплати 10 % мита, як наприклад при експорті соняшника і відправляй. При таких умовах і конкуренція між агровиробниками буде більш прозорою, і бюджет отримає додаткові надходження», – ділиться Юрій Кормишкін. 

Пресслужба компанії «ПАЕК»

Дивитись повну версію