Відбудувати чи демонтувати: яка доля пошкодженого обстрілами будинку на Аляудах у Миколаєві

У Центральному районі Миколаєва, що відділений річкою Інгул від решти міста, простягається півострів Аляуди. Дістатися до цього віддаленого куточка міста можна через понтонний міст. Тут простягається лише одна вулиця, яка носить таку ж назву — Аляуди. В самому її кінці розташовано декілька житлових будинків, усі вони постраждали на початку повномасштабної війни через російські обстріли.

У квітні видання «НикВести» писало про те, як мешканці півострова Аляуди виживають у напівзруйнованих багатоповерхівках. Одна з жительок будинку за адресою Аляуди, 2, Надія Стефарак, розповіла, що у серпні 2022 року її будинок був вражений трьома російськими ракетами. Відтоді люди живуть без повноцінного даху — лише брезент і плівка, які не захищають від опадів.

Міська влада тоді замовила технічний огляд будинку за адресою Аляуди, 2, щоб визначити можливість його відновлення. Попередні розрахунки показали, що на ремонт знадобилося б 5-6 мільйонів гривень. Завершення обстеження та надання звіту очікувалося до 1 липня цього року.

14 серпня на засіданні виконкому Миколаївської міськради було ухвалено рішення про демонтаж будівлі. Технічне обстеження показало, що відновлення будинку недоцільне, і він підлягає знесенню.

Демонтувати чи відновити: думки власників розділилися

Журналісти «НикВести» знову навідалися до мешканців будинку, щоб дізнатися їхню реакцію на таке рішення виконкому. Думки розділилися: ті, чиє житло найбільше постраждало, підтримують демонтаж і вже отримують сертифікати, інші мешканці хочуть залишитися у своїх домівках. Наприклад, Наталія Васякіна каже, що її квартира вся в грибку через постійні протікання, а сам будинок вже не має надійного фундаменту.

— Можливість відновити цей будинок — це повністю його зламати та з фундаменту будувати по новій. Хоча у нас вже опади й фундамент розмили, немає фундаменту. У мене вся квартира зараз у грибку, бо два роки все тече, — каже жінка.

На думку жителів, будинок можна було відновити відразу після обстрілів, але через два роки погодні умови погіршили його стан. Сусід Наталії Олександр Холодний розповідає, що тріщини на стінах його квартири щороку збільшуються, і зараз жити в аварійному будинку вже небезпечно. Зайшовши до вітальні Олександр показує, як хитається одна зі стін.

— Ось ця стіна пливе, у мене он щілина на стелі, вона щороку росте. Ні, тут жити точно вже не можливо, будинок в дуже аварійному стані. Ми тут складемося як картковий будиночок. Відновити? А як його відновити, це ж опорні стіни вже падають. Його повністю під край зносити та вибудовувати новий, — каже чоловік.

Багато мешканців, чиї квартири більш-менш вціліли, встигли зробити ремонт, не знаючи, що буде далі з будинком. Наталія, власниця квартири на другому поверсі, каже, що витратила 25 тисяч гривень, але тепер ці зусилля виявилися марними.

— Я три рази наймала людей, щоби мені робили ремонт, 25 тисяч я віддала. Це через те, що нам довго не могли сказати, що буде з будинком. Люди вже, виходить, почали ремонтувати квартири, а дарма, — скаржиться жінка.

Видання «НикВести» звернулося до департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міськради, щоб з'ясувати, як вирішується питання демонтажу будинку з мешканцями та чи є можливість його відновлення. Заступник директора департаменту Ігор Набатов пояснив, що рішення виконавчого комітету міськради від 14 червня не є остаточним, оскільки кінцевий вердикт залежить від мешканців будинку.

— Згідно з 474 постановою Кабінету Міністрів від 2022 року, остаточне рішення за власниками. Тому все, що пов'язано з процедурами, які виконують міські служби, ми зробили. Далі, якщо люди приймуть рішення, що вони не хочуть проводити демонтаж, то зробити цього ніхто не зможе, — сказав Ігор Набатов.

Наразі міськрада підготувала звернення до власників квартир, а демонтаж розглядається як рекомендація після проведення технологічного нагляду.

Кімнати в гуртожитках або модульні будиночки: хто та чому не може отримати житловий сертифікат

Однією з причин, чому частина мешканців будинку не підтримує рішення про демонтаж, є його минулий статус службового. Як пояснив Ігор Набатов, будинки на Аляуди 1, 2, 3 колись були закріплені за спецшколою, пізніше держава дозволила жителям приватизувати квартири. Проте деяким із них не вдалося зібрати всі необхідні документи. Відповідно, через це вони не можуть отримати сертифікати на купівлю нового житла у випадку демонтажу будівлі. Таких квартир залишилося п’ять.

— У нас є такі родини, які не змогли досі приватизувати квартири у яких мешкають довгі роки. З нами проводили збори й таким родинам пропонують або розселення в гуртожитки або модульні будиночки. Ну, у нас же люди не задоволені, сказали «дякуємо, що не в намети». Хоча у такій ситуації й намету будеш радий, — каже мешканка будинку Наталія Васякіна.

Ігор Набатов підтвердив, що мешканцям будинку, яким таки не вдалося приватизувати житло, насправді пропонують кімнати в гуртожитках або модульні будиночки від організації «10 Квітня».

— На сьогодні це можливості у вигляді надання кімнат у гуртожитках, які ми активно відновлюємо коштом місцевого бюджету, донорських організацій. Також модульні будинки, які нам пропонувала організація «10 квітня». Є така можливість, надати їх людям у власність, навіть не у користування, а у власність. Але постає питання, де їх ставити, — каже Ігор Набатов.

Відмова від демонтажу: що робити тим, хто вже отримав сертифікат?

Наталія Васякіна поки єдина жителька будинку, яка вже отримала сертифікат і найближчим часом планує купувати нове житло. Жінка каже, що їй хотілося б залишитися у своєму домі, де вона прожила все своє життя, але розуміє рівень небезпеки.

— Коштів вистачить, щоб купити собі нормальне житло. Та ви ж розумієте, що ніщо не замінить рідний дім. Але в таких умовах як ми опинилися, треба радіти тому, що маємо, — каже жінка зі сльозами на очах.

Ігор Набатов зазначив, що навіть якщо більшість мешканців будинку вирішить відмовитися від демонтажу, інші жителі все одно матимуть можливість отримати житлові сертифікати для придбання іншого житла.

— Коли людина реалізовує сертифікат, то вона відмовляється від свого попереднього об'єкта. Тобто, фактично, коли вона реалізує сертифікат, вона відмовиться від прав власності й вже не потрібно буде отримувати від неї згоду на демонтаж. Якщо вона не реалізувала свій сертифікат, вона є повноправним власником і має приймати всі відповідні рішення, — сказали в управлінні.

Ще одна можливість: будинок можуть відновити за державною програмою

Ігор Набатов розповів, що у випадку відмови жителів від демонтажу, будинок спробують подати на відновлення за державною програмою HOPE. Оскільки за оцінками експертів відновлення будинку економічно не обґрунтоване і дороговартісне, цього не можуть зробити коштом міського бюджету.

— Коли ми з людьми зустрічалися, цієї інформації ще не було. Зустріч у нас відбувається буквально за переглядом того тижня. І зараз готується відповідна робоча група, яка буде комунікувати з робочою групою при Міністерстві щодо реалізації, ну, спочатку подачі відповідних проєктів, а потім реалізації відповідних ремонтних проектів, — каже він.

Ігор Набатов наголосив, що міська влада не наполягає на демонтажу будинку, однак першочергово займається відновленням економічно обґрунтованих обʼєктів.

— Не можна сказати, що міська влада сказала ні й ми ставимо хрест на цьому будинку. Але, на жаль, він в кінці списку на відновлення. Ми, в першу чергу, відновлюємо ті будинки, які мають більш якісний стан. Але якщо ми зможемо коштом державного бюджету це зробити, то буде супер, — кажуть в департаменті.

Автор: Олена Козубовська, «НикВести»