Відходи війни: чи встигає завод у Миколаєві переробляти масштаби руйнувань

Скільки зруйнованих будівель можна нарахувати за одну прогулянку Миколаєвом? Якщо пройтися Адміральською, щонайменше п’ять — історичні споруди, житловий будинок, готель. Ще рік тому їх було більше: частину вже відновили, інші — у процесі відбудови.

Те, що залишилось після обстрілів, офіційно називають «відходами руйнації». Майже рік у Миколаєві працює завод, який займається їх переробкою. Техніку для нього надали міжнародні партнери, майданчик облаштували за кошти міського бюджету, а сам процес здійснює комунальне підприємство «ЕЛУ Автодоріг».

Як працює цей завод сьогодні, скільки відходів руйнувань вдалося переробити та відсортувати, а також чи відповідає його ефективність масштабам руйнувань — з’ясовували «МикВісті».

Відходи руйнувань переробляють у матеріал для ремонту миколаївських доріг

Ми стоїмо на майданчику, де працює спеціалізована техніка. Просто у цей момент вона переробляє відходи руйнувань — навколо нас доволі шумно і стоїть груда пилу. «Це серце усього процесу», зазначає директор комунального підприємства «ЕЛУ Автодоріг» Віталій Шевченко.

На переробку сюди привозять демонтовані частини зруйнованих будівель. З ними працює спеціалізована техніка, яку місту надала Японська агенція міжнародного співробітництва (JICA). Ще частину техніки надали Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Програма розвитку ООН (UNDP). Вона переробляє ці відходи руйнувань у будівельні матеріали: щебінь, пісок, гравій, відсів.

Нещодавно тут переробили зруйновану частину будівлі палацу культури «Корабельний».

«Підрядна організація, яку найняла ПРООН, знесла частину будівлі та привезла до нас. Ми розсортували відходи руйнувань: тобто відокремили каміння, сміття. Те, що можна було переробити на гравій, відсів, пісок — ми залишаємо. Все інше, що не переробляється, їде на міське звалище», — пояснив Віталій Шевченко.

На переробку привозять також відходи руйнувань, які вдалося розібрати одразу після обстрілів, каже директор комунального підприємства «ЕЛУ Автодоріг».

«Те сміття, яке, наприклад, знаходиться на місці прильоту і ми бачимо, що його неможливо переробити — відразу виїжджає на міське звалище. Те, що можливо переробити — приїжджає до нас, перероблюється, сортується», — пояснив Віталій Шевченко.

Перед кожним новим процесом переробки відходи руйнувань перевіряють на рівень азбесту. Якщо відходи без азбесту або мають допустиму норму азбестовмісних матеріалів, то їх відправляють на переробку. Якщо лаборант знаходить азбест, то його пакують у спеціальні поліетиленові пакети та надалі утилізують або захоронюють, але цим напрямком «ЕЛУ автодоріг» не займається.

Довідка: Азбест — це мінерал, який раніше широко використовували у будівництві (зокрема у шифері та трубах) через його міцність і вогнестійкість. Азбестовий пил небезпечний для здоров’я: при вдиханні він може спричиняти тяжкі захворювання легень, тому такі матеріали потребують спеціальної утилізації.

«Наразі в Україні є тільки одне підприємство, яке має можливість переробляти цей азбест. Воно знаходиться в Одеській області. Але ця переробка дуже дороговартісна і велика складність самого процесу. Тобто він спалюється з температурою вище за 1450°», — пояснив Віталій Шевченко.

Усі перероблені відходи руйнації «мають наступне життя», каже директор комунального підприємства. Усю сировину, яку вдалося отримати після переробки, далі використовують для потреб міста. Наприклад, її забирають комунальні підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» та «Миколаївводоканал», яким потрібно усунути розриття після проведених ремонтних робіт. На майданчику ми зустріли працівників облтеплоенерго, які приїхали по сировину.

Перероблені відходи руйнувань також використовує «ЕЛУ Автодоріг» для ремонту доріг у Миколаєві, але лише ямкового та поточного.

«Якщо ми купуємо новий щебінь, наприклад, то в нього є певна ринкова ціна. Я не знаю, яка вона на зараз, тому що ми його не купували вже давно. Але для нас це все- одно у два-три рази дешевше, ніж купувати його», — сказав Віталій Шевченко.

Одним з останніх прикладів в «ЕЛУ Автодоріг» назвали відрізок дороги через гаражні кооперативи, як їхати з вулиці Індустріальної у бік мікрорайону Намив. Там підприємство виконало лише ямковий ремонт дороги, використовуючи перероблене будівельне сміття.

«Якщо робити нормальну дорогу, то це буде коштувати там 50-60 мільйонів гривень з усіма проєктами, водовідведеннями, з нормальним асфальтуванням, тротуарами, освітленням. Але, ми просто підсипали, і це коштувало декілька тисяч гривень», — додав Віталій Шевченко.

Виконувати капітальний ремонт з перероблених відходів руйнувань наразі «ЕЛУ автодоріг» не може, оскільки для цього треба отримати спеціальну сертифікацію на цю перероблену сировину. Це дороговартісний процес, каже Віталій Шевченко.

«Сертифікація потрібна тільки для того, щоб робити капітальний ремонт. А якщо це, наприклад, підсипка доріг, то це не потрібно. Сертифікацію потрібно робити саме на кожну купу перероблених матеріалів. Тому це нелогічно і це дуже дорого. Один сертифікат коштує 12,5 тисячі гривень. Тобто його потрібно взяти, відправити на Київ. Там в лабораторії це все роблять і присилають відповідь. Тобто ну це нелогічно. Якщо потрібно використати там 15-20 або 100 тонн цього каміння, воно стільки не коштує. Тобто це недоцільне питання, тому що ну воно навіть не буде стояти в основі капітальних ремонтів», — запевнив він.

Чим загрожує екології накопичення будівельного сміття?

Ситуація з накопиченням будівельного сміття — небезпечна для довкілля, адже таке будівельне сміття відрізняється від «класичного», розповів у коментарі «МикВісті» раніше голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами, еколог-практик Кирило Косоуров. До такої сировини відноситься не тільки бетон та арматура, а й купа побутових речей та електричних приладів, що ускладнює його повторне використання.

Експерт зазначає, що частина відходів містить токсичні речовини, які забруднюють повітря, ґрунт і підземні води. Наприклад, азбест, з якого у радянські часи виготовляли шифер, — належить до категорії небезпечних матеріалів. «В такому випадку негативний вплив на довкілля помножується у рази», додає Кирило Косоуров.

Відходи від руйнації стають небезпечними з моменту свого утворення, повідомив він: «От прилетіла ракета, виникла пожежа і продукти горіння вже потрапляють в атмосферу. Далі утворюється і лежить сміття, його вимивають осади й все це потрапляє у ґрунти, а з часом — у водоносні горизонти».

«Найефективніше, що може зараз відбуватися — це розбирання завалів на місці, їх сортування та подрібнення. При подрібненні на місці обсяги цих відходів зменшуються у 5-8 разів. Відповідно, треба менше транспорту для того, щоб його вивезти», — розповів Кирило Косоуров.

Завод переробив менше ніж 1% від усіх відходів руйнації в Миколаєві

Загалом на сьогодні у Миколаєві накопичилось вже 4,6 мільйона тонн відходів від руйнувань. З них завод переробив 6,4 тисячі тонн, повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства міської ради на інформаційний запит «МикВісті». Фактично завод переробив приблизно 0,14% від загальної кількості відходів.

«Велика кількість демонтованих об'єктів була у 2023-2024 роках, а фактично наш майданчик запрацював тільки у 2025 році. Дійсно дуже великі об'єми. Але треба розуміти, що не все це бетон. Дуже багато складових: скло, дерево, бетон, залізо», — сказав у коментарі «МикВісті» перший заступник директора Департаменту ЖКГ Ігор Набатов.

В «ЕЛУ Автодоріг» пояснили, що завод переробляє усе, що привозить їм місто після демонтажу будівель.

«Ми тільки переробляємо те, що нам привозять, але ми не є замовником цього, ми не є отримувачем коштів за це знесення. Те, що нам привозять, ми все переробляємо», — пояснив директор підприємства Віталій Шевченко.

Загальна спроможність заводу переробляти відходи руйнувань складає 40-50 тисяч тонн на місяць, сказав він.

«Можливість переробки самої ресайклінгової сировини в нас дуже велика. Якщо порівнювати з іншими містами, то я вважаю, що вона або найбільша, або в першій трійці. Фактично наша спроможність — переробляти до 40-50 тисяч тонн на місяць, саме сировини, яку можна переробити», — каже Віталій Шевченко.

Фактично для того, аби переробити 4,6 мільйона тонн відходів від руйнувань у Миколаєві заводу потрібно приблизно 10 років.

Однак складність у тому, що перед переробкою будівельного сміття його потрібно відсортувати, зазначає директор «ЕЛУ Автодоріг» Віталій Шевченко. Цей процес відбувається вручну.

«Сортування — це коли з купи треба відокремити цеглу та бетон окремо, метал окремо, деревину окремо, скло окремо, шифер, який азбестовмісний, окремо. Це все треба вручну переміряти дозиметром, подивитися, що там нема перевищення норм азбесту. Тільки після цього вручну воно розсортовується і потім тільки йде на переробку», — пояснив Віталій Шевченко.

На заводі на сьогодні можна відсортувати максимум 10-15 тисяч тонн на місяць, каже він. Однак за умови потрібної кількості людей, які займатимуться цим процесом.

«На зараз там працює всього три сортувальники, а потрібно людей 40, щоб збільшити темпи до тієї потужності, яка є в переробці. Це займає дуже багато часу», — пояснив Віталій Шевченко.

Робота заводу коштує 1 мільйон гривень на місяць

На утримання майданчика з переробки відходів руйнації за дев’ять місяців його роботи з бюджету Миколаєва витратили 9,5 мільйона гривень, йдеться у відповіді Департаменту житлово-комунального господарства міської ради на інформаційний запит «МикВісті». У середньому — це близько 1 мільйона 55 тисячі гривень на місяць.

Наразі завод не заробляє на сортуванні, обробленні, тимчасовому зберіганні перероблених відходів від руйнувань, повідомили в департаменті. Однак раніше там казали про плани надавати послуги з переробки відходів руйнації для інших громад. Їм пропонували два варіанти співпраці:

• повністю передавати відходи для переробки, сплачуючи меншу ціну;
• отримувати назад перероблений матеріал, але така опція дорожча.

«На мій погляд, для громад, які поруч знаходяться з містом Миколаєвом, все ж таки другий варіант буде логічним з точки зору реалізації постанови. Але це вже не їх вибір, як то кажуть.

Ми обговорювали це з JICA, вони підтримали. На жаль, це платно для громад, тому що ми можемо забезпечувати фінансування коштом міста Миколаєва тільки по наших відходах», — казав раніше перший заступник директора Департаменту ЖКГ Ігор Набатов.

Директор комунального підприємства «ЕЛУ Автодоріг» Віталій Шевченко вважає, що громади з сусідніх областей не перевозитимуть на переробку власні відходи руйнувань, оскільки для них це нерентабельно. Такі перемовини вже були з громадами Херсонської та Дніпропетровської областей.

«Ми вже вели такий діалог з декількома громадами. Ми пропонували їм довозити сміття до нас на переробку. Але це все наразі ще не розв'язане питання, тому що вести (відходи руйнувань, — прим.) з інших громад — дорого. Тобто вони розуміють, що їм невигідно вести сюди, а потім ще й забирати. Тому інші громади поки до нас не довозять. Я вважаю, що навряд чи вони будуть це робити. Але це я так вважаю. Можливо, я помиляюсь», — сказав Віталій Шевченко.

Попри це до Миколаєва звернулись порт «Південний» та Костянтинівська громада Миколаївської області, які хочуть переробляти власні відходи руйнації на миколаївському майданчику.

«Ми розуміємо, що скоріш за все дуже великі об'єми будуть у порту «Південний». Костянтинівська громада також має доволі великі об'єми. Все впирається у те, що нам треба формувати ціну, скільки це коштуватиме для цих громад», — сказав у коментарі «МикВісті» перший заступник директора Департаменту ЖКГ Ігор Набатов.

Наразі міська влада вже підготувала проєкт рішення про встановлення ціни на таку послугу для громад, додав він. Це питання планують винести на розгляд виконавчого комітету 25 лютого.

«На сьогодні «ЕЛУ Автодоріг» нарешті підготував відповідний розрахунок, який вже перевірив департамент економічного розвитку. На найближчому виконкому, я думаю 25 лютого, ми будемо виносити на затвердження цієї ціни. Поки що ми затверджуємо лише ту ціну, яка передбачає переробку і повернення відходів від руйнації, які були перероблені, безпосередньо до замовника», — пояснив Ігор Набатов.

Миколаїв хоче виробляти бруківку — на це потрібно 30 млн грн

Надалі перероблені відходи руйнувань хочуть використовувати для виготовлення бруківки — ці плани раніше озвучив мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. Для цього, сказав він, за підтримки міжнародних партнерів місто збирається отримати комплекс обладнання для виробництва бетону.

«Ми зможемо власними коштами виготовляти з будівельного сміття будівельні матеріали. Їх можна буде використовувати для роботи у місті. Наша мета у тому числі створити умови для циркулярної економіки у Миколаєві: коли сміття стає грошима. І економити кошти міста, наприклад, для створення різних бетонних виробів. У тому числі бруківки, яка не буде закуповуватися, а вироблятиметься самим містом за мінімальну ціну», — пояснив Олександр Сєнкевич.

На це місто очікує отримати від донора 30 мільйонів гривень, сказав «МикВісті» директор «ЕЛУ Автодоріг». У бюджеті міста цих коштів цього року немає.

«Бажання є, шукаємо донора. Якщо донори дадуть гроші, то будемо робити. В цьому році бюджету нема для того, щоб виділятися ці кошти з бюджету. Це приблизно 30 мільйонів гривень», — сказав Віталій Шевченко.

Окрім вироблення бруківки місто також хоче побудувати асфальтний завод на базі майданчика з переробки будівельного сміття. Про це повідомив міський голова Олександр Сєнкевич на брифінгу у січня 2026 року. Місто вже сформувало перелік необхідного обладнання та опис бізнес-процесів і перебуває на стадії пошуку донорів.

Миколаїв отримав сучасний майданчик із технікою та підтримкою міжнародних партнерів. Перероблені відходи вже використовують для ремонту доріг і комунальних робіт — фактично руїни отримують друге життя.

Втім, поки що масштаби переробки не співмірні з обсягами руйнувань: із 4,6 мільйона тонн відходів завод переробив лише 0,14%. Міська влада каже, що завод здатний переробляти до 50 тисяч тонн відходів на місяць. Однак цей показник втрачає сенс, коли максимальна спроможність з сортування цих відходів складає до 15 тисяч тонн на місяць. Однак на сьогодні завод не має цих потужностей через нестачу людей, які мають вручну перебирати відходи руйнувань, що потім відправляють на переробку.

Чи зможе місто наростити темпи й перетворити переробку на системний інструмент відбудови — залежить від організації процесу і кадрових ресурсів, за що відповідає міська влада.

Юлія Бойченко, «МикВісті»