Шкільний булінг на Миколаївщині: чому проблема не зникає та як на неї реагують

Булінг у школах — проблема, про яку говорять уже багато років, однак вона й досі не втрачає актуальності та залишається болючою для країни. Попри підвищену увагу та профілактичні програми, випадки цькування не зникають, а лише набувають нових форм. Це явище впливає не лише на психологічний стан дітей, а й на їхню успішність, соціалізацію та подальше життя.

«МикВісті» з’ясували, яка ситуація нині в Україні та на Миколаївщині, як змінюються тенденції цькування, що роблять для протидії булінгу та які нові підходи впроваджують. Детальніше — у матеріалі.

Статистика зафіксованих випадків булінгу з кожним роком зростає

Що ж таке булінг? Якщо без складних термінів — це цькування, коли одну дитину систематично ображає інша дитина або група дітей.

В Україні це поняття офіційно закріпили у 2019 році, коли набули чинності зміни до законодавства щодо протидії булінгу. Відтоді це не просто «шкільні конфлікти», а чітко визначене порушення.

Булінг — це не лише бійки чи штовханина. Він може проявлятися по-різному: через образи, приниження, ігнорування, погрози, поширення чуток або навіть через повідомлення і пости в соцмережах. Це може бути і психологічний тиск, і фізичне насильство.

Головне, що відрізняє булінг від звичайної сварки — це систематичність і шкода, яку завдають дитині.

Виділяють кілька основних форм булінгу:

• фізичний (штовхання, побої, псування речей),

• психологічний (образи, приниження, погрози),

• економічний (вимагання грошей або речей),

• кібербулінг (цькування в соціальних мережах та онлайн-середовищі).

Останні роки показують, що характер булінгу змінюється. Якщо раніше він переважно відбувався в межах школи, то зараз випадки переноситься в онлайн-простір. Кібербулінг стає особливо поширеним через активне використання соціальних мереж дітьми та підлітками.

Також на рівень агресії серед дітей впливають соціальні фактори: тривалий стрес, спричинений війною, економічна нестабільність, зміни в родинах та підвищене психологічне навантаження. Усе це створює додаткові ризики для виникнення конфліктів і цькування в шкільному середовищі.

Булінг залишається серйозною проблемою в Україні і це показує статистика. За даними правоохоронців, протягом 2024 року по країні зафіксували 264 адміністративні правопорушення, пов’язані з булінгом. Найчастіше такі випадки трапляються серед учнів 5–9 класів — саме на цю вікову категорію припадає найбільша кількість інцидентів. У більшості випадків кривдниками є самі учні.

За 10 місяців 2025 року в школах зафіксували 234 випадків булінгу — у середньому щомісяця правоохоронці складали близько 33 адміністративних протоколів, і понад половину з них стосувалися неповнолітніх.

В офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини також відзначають тривожну тенденцію — кількість звернень щодо булінгу зростає.

У відповіді на запит «МикВісті» Секретаріат Уповноваженого повідомив, що у 2024 році надійшло 123 звернення щодо порушення права дитини на гідне ставлення в закладах освіти — це майже втричі більше, ніж у 2023 році.

«З огляду на зростання кількості звернень, пов'язаних із випадками цькування, жорстокого поводження та вчинення різних форм насильства, Уповноваженим було скеровано ініціативні листи до регіонів України, Міністерства освіти і науки України та Національної поліції України», — йдеться у відповіді.

Водночас ситуація не покращується і в 2025 році. До Уповноваженого надійшло вже 191 звернення щодо булінгу — це на 55% більше, ніж роком раніше.

«Порівняно із 2024 роком, кількість таких звернень зросла на 55%», — зазначили в Секретаріаті.

За результатами реагування на ці випадки відкривали кримінальні провадження за різними статтями — від побоїв до порушення недоторканності приватного життя. Також складали адміністративні протоколи та застосовували дисциплінарні покарання — догани, попередження і навіть звільнення.

У 2026 році робота триває: станом на зараз до Уповноваженого вже надійшло близько 45 звернень щодо можливих випадків булінгу. За кожним із них проводиться перевірка та вживаються відповідні заходи.

Випадки булінгу на Миколаївщині

Окремі випадки булінгу щороку фіксують у різних громадах Миколаївської області. Зокрема, у 2024 році офіційно підтверджений випадок цькування стався у Воєводському ліцеї Благодатненської сільської ради. Також по одному випадку булінгу зафіксували у 2024 та 2025 роках у Південноукраїнському ліцеї №3.

У Вознесенській громаді у 2024 році виявили два випадки булінгу — обидва у Вознесенському ліцеї №8. Ще один випадок зафіксували у 2025 році в Очаківському ліцеї.

Водночас не всі звернення підтверджуються. Наприклад, у Бузькій громаді у 2025 році була скарга від матері учня Вознесенського ліцею, яка звернулася на гарячу лінію. Проте після перевірки інформація не підтвердилася.

«В ході розслідування комісією з розгляду випадків булінгу з’ясовано, що надана інформація була недостовірною, що підтверджено окремими розслідуваннями Служби у справах дітей та територіальним органом Національної поліції», — повідомили «МикВісті» у відділі освіти Бузької сільської ради.

У самому Миколаєві за період 2024–2026 років зафіксували 14 повідомлень про булінг. Втім, як зазначають в управлінні освіти міста, жоден із цих випадків у результаті перевірок не підтвердився.

Більшість випадків булінгу залишаються поза публічною увагою і не набувають широкого розголосу. Про них знають лише самі учасники освітнього процесу та відповідні служби. Водночас інколи окремі історії стають відомими громадськості.

Так, у 2025 році медійного розголосу набув випадок цькування в ліцеї Очакова. Там 12-річного хлопця систематично ображали однокласники. Про інцидент поліція дізналася 5 листопада, після чого ювенальні поліцейські встановили, що з вересня семикласник регулярно зазнавав знущань.

За фактом булінгу на матір одного з кривдників склали адміністративний протокол. Також до відповідальності притягнули директора школи, який вчасно не повідомив правоохоронців про випадок цькування. Матеріали справи передали до суду.

Як пояснює директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська, у випадках булінгу має проводитись комплексна робота. Кожен випадок розглядається індивідуально, з дітьми та їхніми батьками працюють психологи.

— Проблеми бувають саме підліткового характеру. Тому в старших класах проводиться така превентивна робота саме на усунення таких випадків. Саме головне, якщо дитина знає, що їй за це буде і як будуть покарані батьки, і батьки розуміють це, то таких випадків не відбувається. Основне — донести до дітей та батьків, що за це обов’язково буде покарання, — каже директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська.

У Департаменті освіти та науки Миколаївської ОВА пояснюють, яким має бути алгоритм дій керівництва школи, яке отримує заяву або повідомлення про булінг. Дії мають бути такими:

• протягом однієї доби повідомити поліцію, а також хоча б одного з батьків або законних представників дитини, яка бере участь у ситуації;

• за потреби викликати швидку допомогу;

• повідомити службу у справах дітей, щоб з’ясувати причини конфлікту та подбати про захист дитини;

• звернутися до соціальних служб, які оцінюють ситуацію, визначають потрібну допомогу та можуть надати психологічну підтримку;

• протягом трьох робочих днів зібрати комісію, яка розглядає випадок булінгу.

«Знати, щоб запобігти»: профілактика цькування у школах

Просвітницька робота залишається головним інструментів протидії булінгу в школах, адже саме через регулярні роз’яснення та виховання поваги до інших формується безпечне освітнє середовище та змінюється поведінка дітей.

У Варюшинському ліцеї Веселинівської селищної ради профілактична робота з протидії булінгу також є системною. Зокрема, тематичні бесіди та виховні заняття, присвячені темі безпечної поведінки та запобігання цькуванню, організовують кожного місяця.

У закладі освіти наголошують, що просвітницька діяльність допомагає змінювати ставлення до проблеми булінгу, формуючи повагу та відповідальність.

Під час занять школярам пояснюють, що таке булінг, які його форми існують — від фізичного та словесного насильства до соціального тиску та кібербулінгу, а також як діяти у випадку, якщо дитина стала жертвою або свідком цькування. Окрему увагу приділяють алгоритмам захисту та тим, до кого можна звернутися по допомогу.

Для кращого засвоєння матеріалу в освітньому процесі використовують інтерактивні методи: демонструють повчальні відеоролики, мультфільми, а також проводять короткі опитування. Це дозволяє оцінити рівень розуміння теми учнями та визначити аспекти, які потребують додаткового роз’яснення.

Вчителька інформатики Олена Подгорна зазначає, що подібні заняття мають змінювати ставлення дітей одне до одного. За її словами, учні поступово починають краще розпізнавати прояви булінгу та більш свідомо ставитися до власних дій.

— Я вважаю. Що такі уроки дуже важливо проводити не тільки в школі, а й за її межами. Щоб і батьки з дітьми розмовляли про це. Зараз діти жорстокі і вони не розуміють, як вони можуть зробити боляче іншим, — зазначає Олена Подгорна.

Не з розповідей, а з власного досвіду про булінг розповів «МикВісті» учень 7-го класу ліцею Ренат Семченко. Хлопець згадує, що його однокласники насміхалися з нього і проганяли — це псувало життя в школі. Учень наголошує, що про такі випадки не варто мовчати.

— Коли бачиш булінг, необхідно кликати дорослих. Я сам був у такій ситуації. У молодших класах мене булили мої однокласники, і я покликав дорослих. Після того, мене не булили. Коли над тобою знущаються, це дуже образливо. Тобі не хочеться тоді ходити у школу, — згадує школяр.

Булінг вчителів існує

Булінг у школі зазвичай асоціюється з конфліктами між учнями. Водночас дедалі більше уваги привертає інша, менш помітна сторона проблеми — цькування педагогів. Серед українських школярів поширюється тенденція, коли учні публікують фото або відео вчителів, накладаючи на них нецензурний аудіосупровід. На це звернула увагу Служба освітнього омбудсмена.

Там зазначають, що офіційна статистика звернень не повністю відображає реальну ситуацію. Це пов’язано з тим, що частина випадків не фіксується офіційно, а обговорюється у соціальних мережах або через неформальну комунікацію.

Так, у 2025 році до Служби освітнього омбудсмена надійшло 165 звернень щодо жорстокого поводження, зокрема булінгу та дискримінації в закладах освіти. Станом на 25 березня 2026 року — вже 66 таких звернень.

Водночас за період з 1 січня 2025 року до 25 березня 2026 року лише два звернення були від педагогів щодо захисту від булінгу. Більшість звернень надходить від батьків учнів.

Омбудсмен також зазначає, що хоча існують різні механізми реагування на булінг, вчителі доволі рідко офіційно повідомляють про випадки цькування щодо них.

Випадок цькування вчителів у квітні цього року зафіксували і на Миколаївщині. У Новоодеському ліцеї №2 повідомили про те, що у TikTok почали поширювати відео, створених із використанням фото та відеозображень педагогів без їхньої згоди.

«На жаль, зазначена ситуація вже торкнулася і нашого закладу освіти — виявлено факти використання фото наших вчителів у сторонніх відео. «Підпільна» зйомка вчителя на уроці для подальшого висміювання є незаконною. Крапка», — відреагували на випадок в освітньому закладі.

Адміністрація звернулася до учнів та батьків із вимогою припинити публікацію такого контенту, а у випадку його наявності — негайно видалити.

«Адміністрація закладу офіційно повідомляє: у разі невиконання вимог матеріали будуть передані до кіберполіції для проведення перевірки та притягнення винних осіб до відповідальності. Просимо поставитися до ситуації максимально серйозно. Це не лише питання етики, а й питання закону», — йдеться у повідомленні..

У закладі нагадали, що законодавство забороняє поширення фото та відео особи без її згоди, а також втручання в особисте життя. Окремо підкреслено, що подібні дії можуть кваліфікуватися як булінг учасників освітнього процесу та передбачають відповідальність.

Покарання за булінг, які зміни очікувати

Якщо булінгу уникнути не вдалося і такий випадок усе ж стався, за нього передбачена відповідальність за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

• Для кривдника (якщо йому від 16 років): Штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи.

• Для батьків кривдника (якщо йому до 16 років): Штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи.

• Для керівника закладу освіти: Штраф або виправні роботи, якщо він не повідомив поліцію про випадок булінгу.

Освітня омбудсменка Надія Лещик наголошувала, що суми покарання недостатньо для стримування порушників. На її думку, потрібно переглянути ці суми та одночасно посилити відповідальність батьків за невиконання своїх обов’язків у вихованні дітей. Проте наразі законодавчо про підвищення штрафів не йдеться.

Крім того, Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення проєкт змін до Порядку реагування на випадки булінгу та Порядку застосування заходів виховного впливу. Йдеться про оновлення правил, за якими школи мають діяти у випадках насильства серед дітей, а також про уточнення алгоритмів профілактики та реагування.

Головна ідея змін — зробити систему більш чіткою, уніфікованою та практичною для всіх учасників освітнього процесу. У проєкті детальніше прописують, що саме вважається булінгом, насильством, хто є кривдником, постраждалою особою та свідком, а також розширюють перелік ознак, за якими дорослі можуть запідозрити проблему. Серед них — різка зміна поведінки дитини, замкнутість, страх, агресія, пропуски занять, скарги на самопочуття, пошкодження речей, а також будь-які прояви приниження чи поширення образливого контенту, зокрема в інтернеті.

Окремий акцент зроблено на системності: булінг визначається як повторювані дії (два і більше випадків протягом 12 місяців), а також як різні форми психологічного, фізичного, економічного чи сексуального насильства, у тому числі через електронні комунікації.

У разі ухвалення змін школи мають працювати за чіткішим алгоритмом. Підкреслюється, що система протидії булінгу має бути постійною, а не ситуативною: від виявлення ознак насильства — до профілактики, реагування та корекційної роботи.

На етапі обговорення у суспільства викликає дискусії щодо норма, за якою вважатимуть випадок булінгом тільки тоді, коли насильство повторюється двічі чи більше протягом 12 місяців.

Голова громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова звернула увагу, що запропоноване визначення суперечить положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже навіть один зафіксований випадок може бути підставою для реагування. Вона наголосила, що це надто формальний підхід, який прив’язує булінг лише до кількості інцидентів за рік.

«А що ж тепер, два випадки за 12 місяців — це булінг, а два за 13 — уже ні? Такий підхід легко перетворює боротьбу з насильством на гру зі статистикою: проблему можна «зменшити» на папері, не змінюючи реальності в класі. До того ж незрозуміло, що саме вважати систематичністю — кількість звернень чи самі дії. Якщо дитину принижували протягом місяця, але вона повідомила про це один раз — це один епізод чи системне цькування?» — зауважила Олена Парфьонова.

Попри дискусійні моменти, експерти визнають, що проєкт загалом спрямований на посилення захисту дітей і вдосконалення механізмів реагування на булінг у школах. Водночас його ефективність залежатиме від того, чи врахують зауваження фахівців і чи забезпечать не формальну, а реальну дієвість системи.

Булінг залишається загрозою

Булінг залишається складним соціальним явищем, яке потребує постійної уваги. Нові підходи Міністерства освіти та активна робота шкіл є важливими кроками у його подоланні. Водночас ефективність боротьби з цькуванням залежить від спільної відповідальності всіх учасників освітнього процесу.

Альона Коханчук, «МикВісті»