Корейський травень Кіма: Про що голова Миколаївської ОВА говорив у Південній Кореї

З 18 по 24 травня начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім перебував із візитом у Південній Кореї: у Сеулі взяв участь в Asian Leadership Conference, у Соннамі провінції Кьонгі підписував меморандум із HD Hyundai Construction Equipment, в Інчхоні та районі Сонгдо зустрічався з представниками бізнесу, а також долучився до ширшої програми української делегації, у якій корейські джерела згадували Паджу біля демілітаризованої зони.

Українські підсумки поїздки Віталій Кім уже озвучив на брифінгу після повернення. Але окремий інтерес становить те, як цей візит побачила корейська аудиторія: які акценти зробили місцеві медіа, як вони представляли самого Віталія Кіма і які меседжі про Миколаївщину та Україну він намагався донести корейській аудиторії.

«МикВісті» переглянули публікації корейських медіа Chosun Ilbo, The Korea Times, The Korea Herald, Asia Business Daily, Newsis, The Guru та Incheon Times, а також організаторські повідомлення і пресрелізи, зокрема на платформах Newswire та PeopleKorea Press.

Як корейські медіа «упакували» візит Кіма

Корейські медіа вводили цей візит через велику сцену Asian Leadership Conference, а вже потім — через Миколаївщину. Chosun Ilbo, одна з найвпливовіших газет Південної Кореї, у своєму матеріалі представила Віталія Кіма як одного з помітних іноземних учасників конференції, який мав говорити з корейською аудиторією про війну, відбудову та післявоєнну індустріалізацію України. Уже в цьому тексті важливою була деталь, як його маркували для місцевого читача: «고려인 4세», тобто нащадок корейців у четвертому поколінні. Така подача робила сюжет водночас міжнародним і частково «своїм» для корейської аудиторії: до Сеула приїхав не просто український посадовець із прифронтової області, а політик із корейським походженням, який говорив про місце Південної Кореї у відбудові України.

Головний наратив, який Віталій Кім послідовно продавав корейській аудиторії, звучав так: Україна — це великий майбутній ринок для корейського бізнесу, технологій і довгострокових інвестицій.

Найпряміше це сформулювала Chosun Ilbo у заголовку: «890조원 우크라 재건 사업 한국기업들 지금 바로 오라». Українською це можна передати так: «Корейські компанії, приходьте просто зараз у проєкт відновлення України вартістю 890 трильйонів вон».

У цьому ж матеріалі українська відбудова була подана як «найбільший проєкт після Другої світової війни». Для корейського читача це не лише розповідь про потреби України після руйнувань. Це спроба пояснити, що участь у відновленні може стати для корейських компаній окремим напрямом роботи на роки вперед.

Інший ракурс дала The Korea Herald, англомовна корейська газета, яка опублікувала інтерв’ю з Віталієм Кімом після його зустрічей у Сеулі. У цьому тексті Кім говорив не стільки про окремі домовленості, скільки про Південну Корею як приклад для України. За його словами, Україна дивиться на корейський досвід післявоєнного розвитку, індустріалізації та залучення технологій як на одну з можливих моделей для власного відновлення. У матеріалі також ідеться, що Україна шукає в Південній Кореї інвестиції, промислові технології та довгострокову стратегічну співпрацю, а масштаб відновлення оцінюється у понад 588 мільярдів доларів.

— Як приклад я хочу дивитися на модель Південної Кореї 1970-х років, коли вони імпортували технології та відбудували економіку на основі важкої промисловості й виробництва, — сказав Віталій Кім в інтерв’ю The Korea Herald.

У цьому ж інтерв’ю Віталій Кім намагався пояснити Миколаївщину корейському читачеві як регіон із промисловою спадщиною, морською інфраструктурою та вигідним розташуванням. Він говорив про суднобудування, портову логістику, можливість виробництва в Україні для європейського ринку.

Зокрема, голова Миколаївської ОВА запросив корейські будівельні та інжинірингові фірми брати безпосередню участь у проектах реконструкції на півдні України, включаючи мости, аеропорти, порти та суднобудівні об'єкти.

Серед пріоритетних проєктів у Миколаєві — проєкт підвісного мосту, реконструкція зруйнованого аеропорту та модернізація чотирьох суднобудівних заводів.

Окремо The Korea Herald винесла теми, яких майже не було в суто бізнесових публікаціях: оборонну співпрацю, участь військових Північної Кореї у війні на боці Росії, дрони, системи управління боєм та цифровізацію українських державних сервісів.

Віталій Кім говорив, що Україна має досвід сучасної війни, який може бути корисним для Південної Кореї, а також наголошував, що українська держава вже багато послуг перевела у смартфон — від документів до платежів і ліцензій. У цій частині інтерв’ю він продавав Кореї не лише потребу України у відновленні, а й український досвід, який може бути цікавим самим корейцям.

Корейська будівельна техніка для відбудови

Найконкретніший епізод поїздки — меморандум між Миколаївською областю та HD Hyundai Construction Equipment, компанією групи HD Hyundai, яка займається будівельною технікою. Йдеться про виробника екскаваторів, навантажувачів та іншої техніки, яку використовують у будівництві й відновленні інфраструктури.

Корейське ділове видання Herald Economy писало, що меморандум підписали у Global R&D Center HD Hyundai у Соннамі, провінція Кьонгі. З боку компанії у зустрічі брали участь віцеголова HD Hyundai Чо Йон Чхоль та президент HD Hyundai Construction Equipment Мун Дже Йон. У матеріалі йшлося, що співпраця має охоплювати не тільки додаткову будівельну техніку для Миколаївщини, а й навчання операторів, сервісне обслуговування, фінансування та участь у відновленні місцевої енергетичної інфраструктури.

The Korea Times у своєму матеріалі також нагадала, що HD Hyundai Construction Equipment ще у 2023 році передала Україні п’ять одиниць техніки, зокрема екскаватори та навантажувачі. У цьому ж тексті наведено коментар Віталія Кіма, який назвав нову угоду «важливою віхою» для системного відновлення Миколаївщини.

— Ця угода є важливою віхою для системного відновлення Миколаївської області та стане ключовою рушійною силою у відбудові нашої інфраструктури, енергетичного сектору та місцевих громад. Я висловлюю глибоку вдячність HD Hyundai та Кореї за постійну підтримку України і побудову довгострокового партнерства, — сказав Віталій Кім.

Водночас ідеться саме про MOU — меморандум про взаєморозуміння. У публікації описані напрями співпраці, але не наведені конкретні суми, строки або юридичні зобов’язання сторін.

Дороги, зерновози і сталевий шлак (не шлам)

Окремо корейські медіа писали про зустріч Віталія Кіма з компанією SG, яка спеціалізується на асфальтобетоні. Asia Business Daily повідомила, що компанія обговорювала з Миколаївською областю застосування Eco-Steel Ascon — асфальтової суміші з переробленого сталевого шлаку.

У матеріалі Миколаївщину описали як один із провідних зерновиробничих регіонів України. За версією компанії SG, яку переказує видання, дороги, що використовуються для перевезення зерна до Одеського порту, пошкоджуються через рух зерновозів вагою 80–100 тонн. Саме в цьому контексті компанія пропонувала свою технологію для дорожнього відновлення.

Asia Business Daily наводить такі оцінки SG: Eco-Steel Ascon нібито має у 5,04 раза більшу довговічність порівняно зі звичайними дорогами, у 2,3 раза продовжує строк служби покриття та на 26,6% зменшує появу вибоїн. Це позиція компанії, а не незалежна оцінка ефективності технології.

У цьому ж тексті наведено коментар голови Миколаївської ОВА.

— Ми очікуємо, що зможемо одночасно вирішити проблему переробки 130 мільйонів тонн сталевого шлаку, який утворився на 12 великих металургійних заводах в Україні, та просунути відновлення доріг, — сказав Віталій Кім.

Цей фрагмент досі потребує додаткових пояснень. Раніше, за підсумками українського брифінгу, повідомлялось, що у Миколаївській області планують запустити пілотний проєкт із використання промислового шламу в дорожньому будівництві.

У корейському матеріалі йдеться не про шлам, а про сталевий шлак із металургійних підприємств України. Корейські джерела не пояснюють, чи пов’язані ці сюжети між собою, які саме зразки передавали на дослідження і про який тип відходів йшлося в кожному випадку.

Від зустрічей із компаніями до URC у Гданську

Корейські джерела описували поїздку не лише як зустрічі Віталія Кіма з окремими компаніями. У підсумкових матеріалах йшлося про ширшу програму української делегації: зустрічі з фондами, державними агенціями розвитку, аналітичними центрами та бізнес-об’єднаннями Південної Кореї. Зокрема, згадувалися фонд колишнього генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, корейське агентство міжнародної допомоги KOICA, центр розвитку при KDI, який працює з економічною політикою та обміном досвідом, асоціація корейських будівельних компаній, що працюють за кордоном, а також Hanyang University, де проходив форум про відновлення України. Окремо корейські джерела писали про зустрічі української делегації з бізнесом, де обговорювали можливу участь корейських компаній у проєктах відбудови.

Окремо в цій частині поїздки варто виділити POSCO International. Корейське видання The Guru писало, що 19 травня Віталій Кім відвідав офіс компанії в Сонгдо, районі Інчхона. Для Миколаївщини це важливий контакт, бо POSCO International уже має зерновий термінал e Миколаївському порті. За даними видання, після запуску у 2019 році й до початку повномасштабної війни через цей термінал експортували близько 2,5 мільйона тонн українського зерна до країн Азії, Близького Сходу та Африки.

У матеріалі йшлося, що під час візиту обговорювали не лише зерновий напрям, а й можливу співпрацю у сфері інфраструктури, промисловості, портів і логістики. Тобто POSCO International у цьому сюжеті — не просто потенційний корейський інвестор, якому вперше презентували область, а компанія, яка вже мала бізнесову присутність у регіоні.

У цьому ж огляді згадувалися й інші корейські компанії та структури, з якими пов’язували поїздку Віталія Кіма: Samsung, SK On, HD Construction Equipment, LS Electric, SG, KIND і K-water. Для українського читача цей перелік важливий через сфери, які він окреслює: енергетика, акумулятори, будівельна техніка, дороги, водна інфраструктура, порти, логістика та інвестиційні інструменти. Після повернення з Кореї Кім заявив, що очікує застосування корейських технологій в Україні, а головною метою візиту назвав представлення України як інвестиційного майданчика.

У корейських анонсах також ішлося, що частина цієї роботи має продовжитися на Ukraine Recovery Conference (URC) у Гданську. Це важливий момент для оцінки поїздки: частина травневих контактів у Кореї поки виглядає як презентація можливостей, а не як завершені домовленості. Наступним тестом для цих переговорів можуть стати не нові заяви, а поява конкретних проєктів, графіків і відповідальних сторін.

Що показав цей візит

Корейські публікації показують, що Віталій Кім презентував Миколаївщину через кілька зрозумілих для місцевої аудиторії тем: власне корейське походження, досвід Південної Кореї у післявоєнній модернізації, великий ринок української відбудови та конкретні напрями для компаній — техніку, дороги, енергетику, логістику, воду й портову інфраструктуру.

Для Миколаївщини головне питання лишається практичним. Корейські медіа зафіксували меморандум із HD Hyundai щодо будівельної техніки, навчання операторів та енергетичної інфраструктури, переговори з компанією SG, яка спеціалізується на асфальтобетоні й просуває технологію дорожнього покриття зі сталевого шлаку, контакти з POSCO International та іншими корейськими компаніями. Але з цих текстів не видно, які домовленості вже мають бюджети, строки, обсяги робіт і юридичні зобов’язання.

Поки що корейські джерела більше пояснюють, як Віталій Кім презентував область за кордоном, ніж що саме Миколаївщина отримає після цієї поїздки. Це не знецінює самі зустрічі: для залучення компаній такі контакти справді можуть бути першим етапом. Але для жителів області важливими будуть не назви корпорацій у корейських публікаціях, а зрозумілі наслідки — техніка, дорожні роботи, навчання фахівців, енергетичні проєкти, відновлення портової інфраструктури або інші рішення, які можна буде побачити в Миколаївській області.

Але для жителів області головним показником успіху стануть не згадки про Миколаївщину в корейських медіа, а конкретні результати — нова техніка, дорожні проєкти, енергетичні рішення, відновлення портової інфраструктури та інвестиції в регіон.