Хто відповідатиме за нові водоочисні для Миколаєва та чи вплине це на тариф
- Юлія Бойченко
-
•
-
07:33, 17 листопада, 2026
Новий водогін уже більше року забезпечує Миколаїв водою, а цьогоріч запрацювала й станція її попереднього очищення. Однак досі остаточно не визначено, хто відповідатиме за ці об’єкти. Міська та державна влада обговорюють різні варіанти управління інфраструктурою: кому передати магістральний водогін, насосні станції та очисні споруди.
Від цього рішення залежить, хто утримуватиме нову інфраструктуру, оплачуватиме її роботу та як ці витрати впливатимуть на вартість водопостачання для міста.
«МикВісті» з’ясовували, про що вдалося домовитися за цей час, чому питання залишається відкритим і скільки коштує експлуатація нової інфраструктури.
Миколаїв зараз фактично купує воду з нового водогону
Раніше Миколаїв отримував воду з Дніпра. Тоді «Миколаївводоканал» сам утримував магістральний водогін: оплачував електроенергію для перекачування, зарплати працівників, ремонти та обслуговування мережі, а також платежі за використання води.
Тобто підприємство самостійно забезпечувало роботу системи й не купувало послугу з подачі води в іншого оператора.
З новим водогоном ситуація змінилася. Його експлуатацію забезпечує Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (РОВР), який належить до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України. Саме він зараз оплачує роботу насосних станцій, електроенергію, персонал та інші витрати.
Натомість «Миколаївводоканал» отримує воду за договором і платить за її фактичний обсяг, який фіксує лічильник.
Мер Олександр Сєнкевич вже кілька разів озвучував, що тариф на воду може зрости. Зокрема він пояснював це ще на початку року.
— Водогін знаходиться на території області. «Миколаївводоканал» фактично купує цю воду. Ця труба побудована, передана державному агентству водних ресурсів. Труба заходить на територію водоканалу — там стоїть лічильник. Фактично зараз ми платимо їм щомісячно за поставлену ними нам воду. Якщо вода з Дніпра була через нашу насосну станцію, то ми платили за використання водних ресурсів. То сьогодні ми фактично купуємо цю воду — послугу. У цієї води є ціна. Власне, оскільки змінилася і ця складова — це відповідь на питання, чому тариф має зрости. Як мінімум, ми купуємо цю воду, — сказав тоді Олександр Сєнкевич.
Фактично місто платить не за саму воду, а за послуги, необхідні для її забору, перекачування та попереднього очищення.
Місто хотіло отримати весь водогін
У січні 2026 року Олександр Сєнкевич звернувся до уряду з проханням передати новий водогін Миколаєву. Адже за тодішнім рішенням Кабміну його мали передати Регіональному офісу водних ресурсів (РОВР).
У міськраді пояснювали: «Миколаївводоканал» уже забезпечує місто водою і має досвід роботи з такими об'єктами. Зокрема, раніше підприємство обслуговувало водогін «Дніпро — Миколаїв».
Був і фінансовий аргумент. У зверненні до уряду Олександр Сєнкевич попереджав, що якщо водогін залишиться під управлінням державного оператора, вода для споживачів може подорожчати вдвічі. У мерії також вважали, що водогін та очисні споруди мають працювати як єдина система під управлінням одного підприємства.
Тому місто пропонувало передати весь комплекс «Миколаївводоканалу».
У лютому домовилися розділити водогін та очисні споруди
Вже за місяць — у лютому — сторони, здавалося, знайшли компроміс. Питання обговорили віцепрем'єр Олексій Кулеба, тодішній очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім, мер Олександр Сєнкевич та керівниця Регіональнго офісу водних ресурсів Наталія Жадан.
Сторони домовилися залишити магістраль і три насосні станції державному оператору, а станцію попереднього очищення води — передати місту. На цій станції воду з Південного Бугу очищують перед подачею на водоочисні споруди Миколаєва та до міської системи водопостачання.
Вже у березні міськрада офіційно погодилася прийняти очисні споруди у комунальну власність. Надалі ними мав би управляти «Миколаївводоканал».
Однак це рішення ще не означає, що станція вже перейшла місту. Депутати лише дали згоду на її прийняття. Наразі це питання ще не вирішене, повідомив у коментарі «МикВісті» мер Олександр Сєнкевич.
— Це питання вирішується. Ми передали інформацію і провели наради разом з обласною військовою адміністрацією, що водозабір і труба, яка постачає воду до наших очисних споруд буде передаватися Регіональному офісу водних ресурсів, а станція попередньої очистки буде передаватися «Миколаївводоканалу» для того, щоб вони її інтегрували в систему очистки, яка відбувається на їх території, — пояснив Олександр Сєнкевич.
Скільки коштує подача води і чи справді тариф може зрости вдвічі?
У 2026 році договірна вартість подачі одного кубометра води для Миколаєва становила 7,02 гривні, а її попереднього очищення — ще 13,65 гривні. Разом — 20,67 гривні. Такі дані наводяться у довідці, яку «МикВісті» отримали від джерела у Державній агенції водних ресурсів України.
Однак фактично очищення коштувало дешевше. Наприклад, у травні — 60 копійок за кубометр, у липні — 4,20 гривні, а у вересні — 4,14 гривні.
У довідці зазначається, що завдяки цьому загальна вартість подачі та очищення води не перевищувала 11,22 гривні за кубометр. Це на 9,45 гривні менше від договірної суми.
На 2027 рік прогнозуються такі витрати:
- 8,11 гривні за кубометр — подача води;
- 5,55 гривні — попереднє очищення.
Разом — 13,66 гривні за кубометр.
Але це не тариф, який сплачують мешканці. Йдеться лише про витрати на подачу та попереднє очищення води. «Миколаївводоканал» також витрачає кошти на її подальшу підготовку та доставку до споживачів.
Миколаївці набирають воду у точці видачі біля одного з навчальних закладів міста, травень 2025 року. Фото «МикВісті»Попри те, що мер Миколаєва у листі до уряду наголошував про ризик підвищення тарифу на воду для миколаївців у два рази, у коментарі «МикВісті» 10 листопада Олександр Сєнкевич запевнив, що незалежно від того, на чиєму балансі перебуватимуть вологін та нова станція попередньої очистки води, тариф для миколаївців залишиться незмінним.
— В будь-якому разі будь-які зміни будуть відбуватися прозоро і питання тарифу не визначається приналежністю до тієї чи іншої організації, бо люди, електроенергія і витрати будуть однакові чи в державній власності, чи в власності «Миколаївводоканалу», — сказав Олександр Сєнкевич.
Водночас у водоканалі кажуть «МикВісті», що на сьогодні не можуть спрогнозувати, чи зросте тариф на воду для містян.
«Наразі обговорюється питання, на чиєму балансі перебуватимуть водогін та очисні споруди. Від цього залежатиме розподіл витрат на утримання, експлуатацію та обслуговування цієї інфраструктури.
Тому після переходу на повноцінне постачання питної води необхідно буде провести новий економічно обґрунтований розрахунок тарифу з урахуванням усіх складових собівартості води та її постачання. Яким буде тариф, наразі сказати неможливо. Це можна буде визначити лише після відповідних розрахунків», — запевнили на підприємстві
«Миколаївводоканал» заборгував понад 36 млн грн — дані Регіонального офісу
Є ще одна проблема — борги за вже надані послуги.
На сьогодні «Миколаївводоканал» протягом кількох місяців не повністю оплачував подачу та очищення води. Наразі борг сягнув 36,1 мільйона гривень. Цю інформацію у коментарі «МикВісті» підтвердив міський голова Олександр Сєнкевич.
— Це відповідає дійсності. Точніше відповідає частково, тому що підприємство оплачує щомісяця, а остання цифра — це заборгованість за жовтень. Більш того, вона викликана в першу чергу тим, що державне казначейство не пропускало платежі, — сказав мер.
Мер пояснив, що місто виділяє гроші «Миколаївводоканалу» зі свого бюджету, поповнюючи статутний капітал підприємства. З цих коштів водоканал і платить Регіональному офісу водних ресурсів.
Однак тепер у міста немає грошей на наступні платежі.
За його словами, саме тому Миколаїв просить у держави 819 мільйонів гривень, щоб покрити нестачу коштів у міському бюджеті до кінця року. Значна частина цієї суми потрібна, зокрема, для розрахунків водоканалу.
— Тож, якщо ми не змогли поповнити цей статутний капітал, то вони, звичайно, не змогли перевести ці кошти. Але насправді є проблема. Ця проблема відома і найближчим часом вона буде публічною, тому що нам не вистачає грошей. В нас немає більше грошей на поповнення статутного фонду. Гроші, які ми просимо у держави для того, щоб дожити цей рік, мають, в тому числі, і ці кошти на поповнення статутного фонду водоканалу. В загальному 819 мільйонів гривень, які ми просимо, — сказав мер.
Якщо місто не отримає фінансування, підприємству може забракнути грошей на оплату води державному оператору. Олександр Сєнкевич попереджає, що це може створити проблеми з водопостачанням Миколаєва.
— Це вже не жарти, це не попередження, це реальне життя. Якщо наші листи від рішення сесії, яких вже мали три, до Верховної Ради і до Кабінету Міністрів не сприймаються серйозно, то мені здається, що вже більш серйозніше не можна пояснити, що відбувається зараз з бюджетом в місті Миколаєві, — сказав міський голова.
Що далі?
Після кількох місяців переговорів місто та держава, схоже, домовилися, хто управлятиме новим водогоном. Магістраль і насосні станції залишаться державному оператору, а станцію попереднього очищення води має отримати «Миколаївводоканал». Утім, передачу ще не завершили.
Чи вплине це на тариф? Поки невідомо. Мер раніше попереджав, що вода може подорожчати вдвічі, але розрахунків, які б підтверджували саме таке зростання, не презентували. Водночас витрати на подачу й очищення води — лише частина кінцевого тарифу для мешканців.
Натомість уже зараз є інша проблема. «Миколаївводоканал» заборгував за послуги понад 36 мільйонів гривень, а місто заявляє, що більше не має грошей на його підтримку. Якщо держава не допоможе, підприємству може забракнути коштів для подальших розрахунків.
Тож поки влада вирішує, кому належатимуть нові очисні споруди, перед Миколаєвом постало нагальніше питання: де взяти гроші, щоб водопостачання працювало безперебійно.
Юлія Бойченко, «МикВісті»






