Тріщини, грибок і жодного плану: як живуть люди в напівзнесеному будинку в Миколаєві
- Даріна Мельничук
-
•
-
09:00, 17 листопада, 2026
Чому мешканці багатоповерхівки в Миколаєві два роки чекають рішення міста щодо відбудови. Фото: МикВістіЧотири роки минуло з моменту російського ракетного удару по п’ятиповерховому будинку на вулиці Пограничній, 43, у Миколаєві. Через аварійний стан конструкцій місто ухвалило рішення демонтувати третій та четвертий під’їзди.
Тоді мешканцям пояснювали, що розчищення завалів необхідне для подальшого відновлення будинку. Однак минуло вже два роки після демонтажу, а конкретного рішення щодо відбудови зруйнованої частини досі немає.
«МикВісті» відвідали будинок, поспілкувалися з його мешканцями та з’ясували, чи планує місто відновлювати демонтовані під’їзди, що відбувається з будівлею зараз та чому частина власників досі не отримала компенсацію за пошкоджене житло.
Мешканка однієї з демонтованих квартир Тетяна Гончарова в ніч проти 13 жовтня 2022 року була вдома, коли в її будинок влучила ракета С-300. Жінка згадує, що під час вибуху вся її родина зазнала контузії. Тієї ночі син Тетяни Гончарової сидів за комп’ютером, а сама вона дивилася телевізор у ліжку.
— У квартирі стояла така пилюка, що нічого не було видно й важко було дихати. Під час обстрілів ми завжди бігли в коридор. Я запитала чоловіка й сина, чи не поранені вони. Син саме вимикав комп’ютер. Ми швидко зібралися втрьох, обійнялися, притиснулися головами одне до одного. І тут стався ще один приліт. Від сили вибуху ми всі троє аж присіли. Такого не забути, — згадує Тетяна Гончарова.
За словами Тетяни Гончарової, тоді внаслідок удару загинули кілька мешканців будинку. Серед них був і хлопчик, якого рятувальники близько семи годин діставали з-під завалів. Його вдалося витягти живим, однак згодом дитина померла в лікарні.
Будинок близько трьох місяців залишався без газу та електроенергії. Втім, за словами Тетяни Гончарової, до початку 2023 року всі комунікації вдалося відновити.
— Зараз тут живуть ті, кому нікуди подітися, зокрема пенсіонери. Але не варто забувати, що люди прожили тут значну частину свого життя. Дехто навіть не розглядає варіант переїзду в інше місце. Для людини це великий психологічний стрес. Ми й так пережили сильне потрясіння, а додатково змушувати себе приймати ще й переїзд не готові, — сказала жінка.
Зараз Тетяна Гончарова проживає у квартирі знайомої в другому під’їзді будинку. Після влучання російської ракети її власне житло вціліло, однак воно опинилося в зоні демонтажу третього та четвертого під’їздів.
Мешканці тривалий час не погоджувалися на демонтаж і намагалися його відтермінувати. Вони стверджували, що з 36 квартир, визнаних непридатними для проживання, 23 залишилися цілими. Також люди вважали, що міська влада не зацікавлена у відновленні будинку, а демонтаж може використовуватися для отримання дешевого будівельного матеріалу.
Однак згодом мешканці все ж погодилися на роботи, побоюючись, що через погодні умови будинок може зазнати додаткових пошкоджень. Зараз Тетяна Гончарова згадує, що також була серед мешканців, які виступали проти демонтажу під’їздів.
Вона розповідає, що протягом року представники департаменту міського господарства неодноразово проводили зустрічі з мешканцями та наполягали на демонтажі.
Пояснювали це тим, що будівельні організації готові розглядати можливість відбудови будинку лише після розчищення завалів, а не працювати серед зруйнованих конструкцій.
— Тобто після демонтажу відновлення мало б відбуватися швидше. Зрештою я погодилася. Але за рік так і не знайшлося ні спонсорів, ні програми, до якої міг би долучитися наш будинок. Хоча перший заступник директора департаменту міського господарства (ЖКГ) Ігор Набатов розповідав мені, що є програми, за якими наш будинок розглядали для відновлення. Але нічого не вийшло. Чому? Тому що поруч є кооперативний будинок, а ми опинилися ніби в гіршому становищі. Свого часу мешканці не організувалися, не створили ОСББ, тому наш будинок не розглядали для участі в жодній із програм, — говорить Тетяна Гончарова.
Який технічний стан будинку після демонтажу
У відповіді на інформаційний запит «МикВісті» у Департаменті міського господарства повідомили, що у жовтні 2024 року за кошти Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН) підрядна організація ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» демонтувала третій та четвертий під’їзди будинку. Роботи були необхідні для усунення загрози через аварійний стан конструкцій та забезпечення безпеки мешканців.
У 2026 році департамент міського господарства провів комісійне обстеження будинку, а також замовив технічне обстеження його конструкцій у приватного підприємства «А-Архітектор». За результатами обстеження 28 серпня 2026 року підготували технічний звіт, у якому загальну категорію пошкоджень будинку визначили як II (41–80%).
Згідно зі звітом, квартири № 1–34 мають задовільний технічний стан, квартира № 35 — аварійний. Квартири № 36–70 розташовувалися у демонтованій частині будинку. Таким чином, у вцілілій частині залишилося 35 квартир.
«Для забезпечення надійності та безпеки під час подальшої експлуатації об’єкта у технічному звіті рекомендували, зокрема, замінити віконні блоки та склопакети, зруйновані внаслідок впливу вибухової хвилі, з облаштуванням відкосів, підвіконь і відливів. Також рекомендували замінити дерев’яні вікна, які не відповідають сучасним вимогам енергоефективності», — йдеться у документі.
Однак за словами Тетяни Гончарової, після демонтажу частини будинку його руйнування продовжується. Зокрема, під час обстеження зафіксували подальше розкриття тріщин у конструкціях. Крім того, через відсутність вимощення вода потрапляє до стін будинку, що, за словами мешканки, погіршує їхній стан.
— З департаменту приходив чоловік, обстежував дах і зробив висновок, що тріщини продовжують розкриватися. Незначно, але цей процес іде. Вимощення біля будинку немає, а якщо споруда залишається без неї, руйнування продовжуватиметься. Вода з даху стікає на залишки конструкцій, а потім потрапляє на стіни квартир. У мене на другому поверсі стіна вже мокра, на ній з’явився грибок. Перший рік після демонтажу ще було нормально, а зараз ситуація значно погіршилася, — розповідає Тетяна Гончарова.
Як місто збирається відбудовувати демонтовані підʼїзди
У Департаменті міського господарства повідомили, що Миколаївська міська рада та її виконавчі органи продовжують шукати можливі шляхи залучення фінансування для відновлення будинку. Водночас остаточного рішення щодо того, що робитимуть із демонтованою частиною будівлі, поки немає.
Зокрема, будинок розглядали для участі у проєкті «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE). На етапі формування переліку об’єктів для фінансування цей будинок розглядали разом із сусіднім будинком №43А як єдиний кластер.
Однак будинок №43А не відповідав умовам проєкту, оскільки земельна ділянка під ним перебуває в постійному користуванні ОСББ. Остаточний відбір будинків для участі в програмі здійснює керівництво проєкту HOPE. У результаті обидва будинки не включили до переліку об’єктів, відібраних для фінансування.
У міській раді зазначили, що наразі фахівці розглядають два можливі варіанти подальшого використання будинку: відновити третій та четвертий під’їзди або залишити його в нинішній конфігурації — як двопід’їзний, без відновлення демонтованої частини.
«Вибір остаточного варіанта потребує комплексного опрацювання технічної доцільності, обсягу необхідних будівельних робіт, їхньої орієнтовної вартості та можливості залучення відповідних фінансових ресурсів», — йдеться у документі.
Водночас станом на дату підготовки відповіді міська рада не визначила ані остаточний варіант подальшого використання демонтованої частини будинку, ані джерела фінансування, орієнтовну вартість і строки можливих відновлювальних робіт. У відповіді також не уточнили, до яких інших донорів чи організацій місто зверталося по фінансування.
Чому місто не провело роботи з консервації демонтованої частини будинку
Департамент міського господарства повідомив, що роботи з консервації будинку не проводилися. Однак причини, через які місто не провело консервацію будинку, у департаменті не пояснили.
«Роботи з консервації будинку не проводилися. Водночас виконано протиаварійні заходи, зокрема демонтаж аварійних конструкцій третього та четвертого під’їздів. У 2026 році на замовлення департаменту міського господарства Миколаївської міської ради проведено поточний ремонт покрівлі будинку», — йдеться у відповіді департаменту.
Тетяна Гончарова розповідає, що у 2025 році зверталася з цього питання на особистий прийом до заступника міського голови Юрія Андрієнка. Вона просила пояснити, чи планує місто проводити роботи з консервації будинку, адже після демонтажу частини конструкцій руйнування продовжувалося. Крім того, до пошкодженої частини будинку могли потрапляти сторонні люди.
За словами Тетяни Гончарової, Юрій Андрієнко пояснив, що міський бюджет наразі не має достатньо коштів для таких робіт. Водночас серед можливих заходів тоді розглядали утеплення торцевої стіни будинку, через яку квартири залишаються холодними.
— Він каже: «Ви розумієте, зараз у бюджеті катастрофічно не вистачає грошей». Узагалі йшлося про те, якщо ми зараз не зможемо відновити будинок, то потрібно хоча б його утеплити. У планах було провести якісь роботи з консервації, принаймні утеплити квартири з торцевого боку, адже там холодна стіна. Але на цьому все й заглохло. Залишати будинок у такому стані й надалі — небезпечно для його мешканців, — говорить Тетяна Гончарова.
Крім того, мешканці скаржаться, що у демонтовану частину будинку регулярно проникають сторонні люди, зокрема підлітки та безхатьки. За словами Тетяни Гончарової, працівники КП «ДЄЗ «Пілот»» неодноразово приїжджали та забивали входи до пошкодженої частини, однак їх знову відкривали.
— Вони там облаштували собі місця, підіймаються навіть на четвертий поверх, де перебувати дуже небезпечно. Нещодавно звідти навіть винесли батарею. Хоча повноцінного сходового маршу на четвертий поверх уже немає, — розповідає Тетяна Гончарова.
За її словами, мешканці побоюються, що через відсутність належного обмеження доступу до зруйнованої частини там можуть статися пожежа чи інші небезпечні інциденти.
Компенсація за пошкоджене житло. Чи отримали гроші мешканці багатоповерхівки
За даними Департаменту міського господарства, власники квартир третього та четвертого під’їздів, які були повністю зруйновані, подали загалом 32 заяви на отримання компенсації. Оскільки кожен співвласник міг звернутися окремо, ці заяви стосувалися 26 квартир.
«Станом на 26.08.2026 не розглянутих або призупинених заяв від мешканців 3, 4 під’їздів по вул. Погранична, 43 на розгляді комісії не було», — йдеться у документі.
За всіма заявами комісія ухвалила позитивні рішення та сформувала житлові сертифікати на загальну суму 26,6 мільйона гривень. Водночас у департаменті повідомили, що не володіють інформацією про те, чи використали власники ці сертифікати для придбання нового житла.
Щодо квартир першого та другого під’їздів, які зазнали пошкоджень, ситуація інша. На отримання компенсації за програмою «єВідновлення» подалися чотири власники квартир. Однак усім чотирьом відмовили у виплатах на ремонт.
Як пояснили в департаменті, підставою для відмови стало те, що квартири розташовані в багатоквартирному будинку, де пошкоджені місця загального користування та який потребує капітального ремонту.
Водночас ці рішення не позбавляють власників права повторно подати заяви. Зробити це вони зможуть після укладення договору з підрядною організацією на проведення відновлювальних робіт за умови дотримання вимог законодавства.
Крім того, 19 жовтня 2026 року цей будинок включили до переліку багатоквартирних будинків, у яких планують відновлювати пошкоджені місця загального користування коштом міського бюджету або з інших дозволених законом джерел фінансування. У департаменті зазначили, що після виконання передбачених умов власники, яким раніше відмовили, зможуть повторно звернутися по компенсацію.
Водночас цього року, після звернення мешканців до Департаменту міського господарства, будинок обстежили та виконали поточний ремонт покрівлі.
— Цього року я розмовляла з представником департаменту Артемом Сапожником, просила допомогти. Він направив людей, вони обстежили будинок і нам зробили поточний ремонт покрівлі. Дах дуже сильно протікав, вода вже доходила до електрощитків у під’їздах. Також обсипалися камені з фасаду в місці з’єднання стіни та покрівлі над входом до під’їзду. Цього літа покрівлю хоча б підлатали, і добре, що це зробили, — розповідає Тетяна Гончарова.
Таким чином, через чотири роки після російського обстрілу майбутнє будинку на Пограничній, 43, залишається невизначеним. Місто поки не вирішило, чи відновлюватиме демонтовану частину. Водночас мешканці вцілілих квартир продовжують жити в будинку.
Попри те, що цього року місто відремонтувало покрівлю та включило будинок до переліку об’єктів для відновлення пошкоджених місць загального користування, питання повноцінного відновлення будівлі залишається відкритим. А для частини мешканців — і питання компенсації за пошкоджене житло.
Даріна Мельничук, МикВісті
дисклеймер









