Дорога державного значення: Слалом та марсіанський пейзаж

Сварити наші дороги – це вже звична справа. У соціальних мережах є навіть група з голосною назвою "Я ненавиджу Укравтодор". Кожного дня я їжджу далеко не ідеальними дорогами, але цей текст вирішила написати, бо ТАКОЇ дороги я, водій з 5-річним стажем, не бачила ніколи.

Втім, якщо у вас є схожі історії – поділіться ними ось тут, у коментарях під статтею.

За скільки часу можна проїхати відрізок дороги довжиною у 146 кілометрів? Ми розраховували на максимум 1,5-2 години. Виявилось, що стільки часу знадобилося для подолання лише 20 кілометрів шляху.

Ця траса мала б дуже сподобатися сину президента Віктору Януковичу-молодшому, який полюбляє заради розваги і кубку змагатися у подоланні бездоріжжя - трофі-рейд.

Поганим станом доріг українців не здивуєш, але повірте, ви навіть не уявляєте тієї дороги Р-55 "державного значення" (як зазначає прес-служба автомобільних доріг Одеської області), яку навігатор пропонує як найкоротшу із Кіровограда до Одеси.

Найскладнішим виявився відрізок маршруту Вознесенськ-Одеса, а саме його частина в Одеській області.

Доводилось ледь не математичним шляхом прораховувати кожну яму, аналізувати, де можна проїхати так, щоб не провалитися, не чиркнути пузом, не втратити колесо чи інші життєво необхідні деталі. Скільки разів я раділа, що погодилась залишити свою маленьку "легковушку" вдома і пересісти у "мікроавтобус" друзів.Дорога зникла одразу за знаком "Березівський район": залишились ями глибиною по півметра, рештки асфальту, який клали років 10-20 тому, розбите узбіччя та глибокі колії на полі, якими деякі сміливці намагаються її оминути.

В лижному спорті є такий вид – слалом, де треба проїхати звивистий шлях і при цьому не зачепити спеціальні позначки. Наша їзда виглядала саме так, різниця лише в тому, що рухатись доводилось зі швидкістю не більше 5-10 км на годину, а замість позначок були вибоїни.

Після кількох кілометрів знущання над машиною дуже захотілося спитати місцевих, як вони живуть в таких умовах. Виявилося, що ця дорога залишається важливою артерією, бо для декількох сіл є єдиним шляхом, який зв’язує населені пункти зі світом.

Водій зерновоза розповів, що кожного дня возить зерно з одного села до іншого. А у вихідні доводиться ремонтувати машину.

Відео УП: Жахлива дорога Вознесенськ-Одеса

Місцеві вже давно пишуть листи з проханнями полагодити шлях, однак поки безрезультатно. "Вже років 15 ніхто про цю дорогу не думає… Кажуть, що немає грошей в бюджеті", - розповідають мешканці.

А тим часом, щоб народити дитину в сусідній лікарні, доводиться пройти суцільну смугу перешкод. Люди згадують, що одна така поїздка ледь не закінчилася трагедією – у "швидкій" на одній з ям обірвало піввісь. На щастя, для матері і малюка все закінчилося добре.

Але траплялося і таке, що ця дорога таки позбавляла людину шансу вижити.

"У нас один мужик помер - Валентин Селіванов… Його везли в лікарню. Якщо б була хороша дорога, його б, може, і врятували. А так – помер, його відвезли на кладовище. Немає дороги", - розповів один з пасажирів.

"У нас є своя лікарня, от я з переломом… Зазвичай, ми туди їздимо. Цією ж дорогою. До лікарні такою дорогою десь годину їхати чи навіть більше. Зараз дорогу трохи засипали, тепер хвилин 40", - додав він.

Під "засипали" він мав на увазі те, що на деяких ділянках ями "закрили" жорствою -  це суміш звичайної глини з домішками вапняку і шматків ракушняка. І цьому люди вже радіють!

Відео УП: Мешканець Березівки про дорогу

Такий "ремонт" трохи рятує ситуацію, але лише до першого дощу. Далі там стане ще небезпечніше… Поки сухо, машини та вітер здіймають цю глину стовпом.

"Подивіться, що у нас в хатах робиться – повно пилюки. Кожен день протираємо. Машини їздять, дороги немає. Треба, щоб Янукович з Азаровим сюди хоч раз приїхали і подихали цією пилюкою. Чисту сорочку одягнув, і одразу прати треба", - жаліється мешканець.

Люди кажуть, що навіть цей так званий глиняний "ремонт" робився коштом місцевих: "Солярку для грейдерів з наших місцевих фермерів позбивали".

У Березівській райдержадміністрації визнали, що не вимагали грошей на ремонт, а "попросили взяти участь у купівлі палива". 

Після спілкування з мешканцями ми зважились торувати шлях далі. "Дорога" розширилася, бо, мабуть, розраховувалася на чотири смуги: по дві в кожну сторону. Однак намалювати їх немає де, бо на дорозі немає асфальту взагалі, і в якийсь момент, якщо не дивитися на дерева, здається, що ти їдеш у марсоході червоною планетою.

Дещо глумливо при цьому виглядали бордюри, дбайливо укладені з обох боків дороги. Мабуть, ще перед виборами місцева влада робила вигляд, що взялася за ремонт.

Після марсіанського пейзажу дорога привела до села із символічною назвою "Вікторівка",  із якимсь закладом під назвою "Перемога" та рівним асфальтом. "Мабуть, далі вже буде добре", - подумали ми і не вгадали. На нас чекало таке саме бездоріжжя з вибоїнами і об’їздами по узбіччю.

Вже на останніх кілометрах цього випробування побачили ДТП. Водій легкової машини намагався об'їхати яму і зіштовхнувся з мікроавтобусом.

ДАІшники розповіли, що близько 20% всіх ДТП на цій дорозі стаються через стан автошляху.

"Де ви тут бачите дорогу? Це не дорога, це напрямок. Її потрібно викреслити з карти", - не витримав ДАІшник, коли я його спитала про ситуацію на цій трасі.

Загалом, боротьба із бездоріжжям тривала три години. На відрізку дороги з більш-менш рівним асфальтом ми наздогнали байкера, якого запримітили раніше, коли він лавірував поміж ям.

"Я цією дорогою більше не поїду ніколи. Я їхав з Петрівки. Тут убив свої амортизатори на тому маленькому шматку довжиною в 10 км, а їм ціна - 1200… Невже влада не може нічого зробити?", - обурився він.

Поки ж влада розставила прапорці Партії регіонів на початку і в кінці цієї "дороги життя", а також борди одеського губернатора про Народний бюджет: "люди вирішують, а влада робить"…

До столиці ми поверталися трасою Одеса-Київ. І після наших пригод вона здалася майже ідеальною.

Тепер трохи цифр: Уряд у 2013 році передбачив на ремонт доріг в Одеській області 136,6 мільйонів гривень.

Як повідомили у прес-службі автомобільних доріг Одеської області, на нашому маршруті з 70-тих років капітального ремонту покриття не було. Для цього області потрібно 161, 26 мільйонів гривень, яких немає, а тому, "коли саме розпочнеться капітальний ремонт дороги – поки що невідомо".

Однак, як випливає з відповіді, ми вже їхали по дорозі, на якій проводились роботи "з підтримання її проїзного стану".

"Була прибрана рослинність з узбіч, проведене зняття декількох шарів ґрунту, здобута та вивезена жорства на ділянки дороги з втратою несучої здатності дорожнього одягу", - розповіли нам у службі автомобільних доріг.

"На сьогодні на поточний ремонт ділянки зазначеної дороги витрачено близько півмільйона гривень", - додали у прес-службі.

На тому 20-кілометровому відрізку траси від кордону Одеської та Миколаївської області до села Комінтернівське, за твердженням прес-служби, "з початку року виконувались роботи з ліквідації ямковості, обсяг виконаних робіт складає 3528 кв. метрів".

"Ремонт автомобільної дороги державного значення Р-55 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг планується завершити до початку жовтня цього року", - додали у відповіді на наш запит, але підкреслили, що це можливо "при належному фінансуванні та за наявності палива".

Чомусь на дорогу до ялтинських дач президента Віктора Януковича у цьому році в державному бюджеті знайшли 7 мільйонів гривень. 

А у 2012 році з державного бюджету на дорогу, яка веде до резиденції Януковича - "Сухолуччя" - та доріг у самому лісгоспі витратили 133,54 мільйони гривень .

Загальна вартість ремонту дороги до теплиць бізнесмена Дмитра Фірташа у 2012 році була профінансована з держбюджету на суму 109,84 млн грн. Також державним коштом ремонтували дороги до маєтків Сергія Ківалова, Ганни Герман, родини Засух та інших.

Тому не зрозуміло, чому на гроші платників податків ремонтують дороги для можновладців, в тому числі і рівну вулицю Грушевського під Верховною Радою.

А на трасу, яка є стихійним лихом, десятиліттями не можуть знайти грошей. 

Оксана Коваленко для УП.