«У мене немає ноги, як я буду йти»: історія двох братів з Миколаївщини, що вижили після підриву на мінах

«Хлопці пішли по дрова у посадку. Спочатку один підірвався, поки росіяни його повезли на Нову Каховку (Херсонська область, — прим.) другий повернувся по тачку і теж підірвався», — розповідає жителька села Євгенівка Лідія Братченко. 

У невеличкому селі біля Снігурівки на Миколаївщині проживає велика родина Вірьовкіних. Брати Ігор та Олександр пораються по господарству, виховують дітей та навіть грають у футбол. Так і не скажеш, що восени 2022 року під час окупації села російськими солдатами брати підірвалися на мінах-пелюстках, які окупанти залишили на дорозі, та втратили ноги.

Ігор та Олександр поділилися своєю історією з «НикВести».

Йшли викинути сміття та зібрати дров, а опинилися у лікарні

Ледь не кожного дня місцеві жителі ходили дорогою, що веде до лісосмуги за селом. Брати Вірьовкіни живуть зовсім недалеко, майже на краю Євгенівки. Чоловіки зібрали у тачку скло та інше сміття, яке було на подвір’ї та разом з дружиною Ігоря Йоною вирушили звичною їм дорогою у напрямку лісосмуги. Заодно планували назбирати дров, оскільки наближалася зима. 

— Ми зібрали скло у мішки, поклали на тачку і пішли по дорозі. Потихеньку, помаленьку, викинули сміття, зібрали дрова і пішли назад, — розповідає молодший з братів Олександр.

Чоловік не встиг зробити й декількох кроків, як відчув сильний біль і впав на землю. Через свою необачність чоловік наступив на міну-пелюсток, які російські військові розкидали навколо села. Олександр каже, що весь час був при свідомості та детально пам’ятає все, від моменту підриву до того, як опинився у лікарні. 

— Я коли наступив, одразу упав. Брат підбіг до мене, а я йому кажу: «У мене немає ноги, як я буду йти». Він мене підняв, перев'язав ногу кофтою невістки. В момент вибуху я відчув шум у вухах, сильно почала боліти голова, було запаморочення, — каже чоловік.

— Я повертаюся, Саша кричить: «У мене ноги немає». Чоловік не розгубився, каже, давай кофту. Я швидко роздягнулась, а він моєю кофтою перемотав ногу Саші, — згадує Йона.

Жінка, не думаючи, побігла до російських військових в надії, що вони допоможуть транспортувати потерпілого до лікарні. Йона згадує, як військові кричали та лаялись на неї, але все ж викликали швидку. Молодшого брата забрали у лікарню в Нову Каховку, жінка поїхала з ним. Вже через декілька годин Олександра сповістили про те, що Ігор підірвався на тому ж місці й також втратив ногу.

— Брата я виніс, а потім повернувся по тачку і сам наступив. Перемотав ногу собі, потім другу, так і поповз метрів двадцять, мабуть. Потім мене вже помітили росіяни та теж забрали, — згадує чоловік.

Йона дізналася про травму чоловіка, коли повернулася у село з лікарні. Хоча подружжя домовлялося, що Ігор піде додому до дітей, вдома Йона його не застала. Діти та батьки також не знали де він.

— Підходить російський солдат до мене і каже, твій чоловік що, ідіот? Я одразу почала питати, що з ним. А він мені каже, що ще гірше ситуація ніж з Сашею. Ігор обіцяв піти додому до дітей, але чомусь вирішив повернутися за тачкою і підірвався майже на тому ж місці, зовсім трішки не дійшов, — каже вона.

Росіяни повезли чоловіка у лікарню до брата, звідти їх транспортували у Генічеськ. За декілька днів Євгенівку звільнили українські військові, через знайомих родині вдалося з волонтерів, які вивезли братів до Норвегії. Там Ігор та Олександр пройшли реабілітацію, їм встановили протези. Чоловікам довелося заново вчитися ходити.

У Ігоря та Йони семеро дітей. Родина сьогодні живе на пенсію по інвалідності — 7,5 тисяч гривень (близько 190 доларів). 

Нещасний випадок навчив не тільки родину Вірьовкіних, а й усіх односельців бути обачнішими. Сьогодні до Євгенівки регулярно приїздять рятувальники, які пояснюють і дорослим і дітям правила поводження з вибухонебезпечними предметами. Родина Вірьовкіних також відвідує заняття з мінної безпеки.

Кружечки, хрестики та зетки: на кожному дворі у Євгенівці стоять спеціальні мітки

Проїжджаючи вулицями села одразу в очі впадають особливі мітки різних форм і кольорів на воротах буквально кожного дому. Йона пояснила, чим вони відрізняються. Букви «Z», очевидно, залишали російські солдати. 

Хрести та кільця залишали вже сапери ДСНС, як розміновували село після деокупації. Жінка каже, якщо бачите на воротах синій кружечок — територія безпечна, значить там вже побували сапери та перевірили подвір’я.

«5 корів підірвалося тут»: дідусь випасає корів на мінному полі

Недалеко від Євгенівки, на околицях Снігурівки, 72-річний Богдан Решетняк випасає корів. Поруч з чоловіком бачимо поламану табличку «Обережно міни» та залишки боєприпасів. 

Чоловік розповідає, що піротехніки відпрацювали на цій ділянці, але 100% гарантії, що поле безпечне, не дали. Попри це, з настанням теплої погоди Богдану Решетняку доводиться виписати худобу. Заготувати достатню кількість сіна чоловіку не вдалося також через замінування.

— 100% гарантії немає ніякої, бо після війни ще 100 років міни знаходять, ну так, сапери пройшлися, розмінували, але сказали що все одно не бажано, — розповідає чоловік.

За його словами, це єдине більш-менш безпечне місце для випасу худоби, всі інші поля в окрузі залишаються замінованими. Та навіть тут нещодавно підірвалися сусідські корови.

— У нас тут 5 корів вже підірвалося. Ми тут сиділи у карти грали, корови пішли трошки далі в поле, ми тільки почули вибух, і все. Це були корови мого сусіда, — каже чоловік.

Богдан Решетняк розповідає, що за два роки війни на власні очі бачив близько 50-60 мін. Але чоловік запевняє, що знає, як правильно поводитися у таких ситуаціях.

— Номер телефону є, зразу ставлю палицю, дуже близько не підходжу та телефоную ДСНС, — розповідає він.

Яка ситуація з розмінуванням на Снігурівщині

Снігурівська громада сьогодні залишається найзасміченішою вибухонебезпечними предметами територією Миколаївської області. Саме тут фіксується найбільша кількість випадків підриву цивільних на боєприпасах.

Начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта каже, що на території громади залишаються замінованими 10 тисяч гектарів землі, найгірша ситуація з лісосмугами та полями сільськогосподарського призначення. 

— Наша громада є самою засміченою в плані вибухонебезпечних предметів. Зараз ми потребуємо розмінування десь близько 10 тисяч гектарів землі. В цілому, що стосується лісосмуг біля Снігурівки та на колишній лінії зіткнення, то ситуація не змінилася, на жаль. Ці ділянки залишаються не перевіреними, — каже Іван Кухта.

Сьогодні на території громади працюють сапери ДСНС та українська програма з гуманітарного розмінування «The HALO Trast». 

Нещодавно, для пришвидшення процесу очищення громади рятувальникам передали дві машини для механізованого розмінування. За словами Івана Кухти ситуація трішки покращилася, але кардинальних змін у темпі роботи демінерів не сталося. 

Нагадаємо, що у минулому 2023 році на Миколаївщині через детонацію боєприпасів загинуло 17 осіб, у тому числі одна дитина. Найбільшу кількість таких випадків сталося саме у Снігурівській громаді, у тому числі Євгенівці.

В деокупованій Снігурівській громаді 24 листопада 2022 року зафіксували випадок підриву на мінах. Внаслідок чого є загиблий та поранений серед працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Згодом, 15 грудня 2022 року в одному з сіл громади чоловік знайшов дві протипіхотні міни, які залишили після себе російські військові. Снаряди здетонували. 26-річний чоловік помер на місці.

22 квітня 2022 року в місті Снігурівка, поблизу колишнього заводу мінеральних вод, на протипіхотній міні підірвалися двоє жителів громади. Пізніше, 20 вересня 2023 року у місті на міні підірвався автомобіль, в якому їхали двоє чоловіків. Один з них загинув на місці, другого чоловіка госпіталізували.

У полі біля міста Снігурівка 11-го жовтня 2023 року на міні підірвався комбайн. Водій отримав поранення внаслідок вибуху та перебуває в лікарні. Також 1 лютого 2024 року у Миколаївській області біля села Євгенівка на міні підірвалося четверо людей.

5 березня 2024 року у селі Безіменне Снігурівської громади Баштанського району підірвався 38-річний чоловік. Крім того, на Снігурівщині піротехнічна група ДСНС розмінувала ділянку, де на вибухонебезпечному предметі підірвалася корова.