Зеленський ввів санкції проти виробників російської балістики та підприємств «Русал»

Володимир Зеленський. Архівне фото: Офіс президента

Президент України Володимир Зеленський увів у дію санкції проти російських виробників балістичних ракет і компаній, які постачають обладнання та компоненти для військової промисловості РФ. Обмеження також стосуються підприємств групи «Русал», продукцію яких використовують у виробництві військової техніки.

Про це повідомили на сайті Офісу президента.

До першого санкційного списку внесли 51 фізичну та 44 юридичні особи, причетні до виробництва балістичних ракет «Іскандер», «Калібр», Х-101 і «Кинджал». Серед них — підприємства, які постачають сировину, обладнання та інструменти для виготовлення далекобійного озброєння.

Крім того, під санкції потрапили «Інститут пластмас імені Г. С. Петрова», корпорація космічних систем спеціального призначення «Комета», підприємство «ВітаРеактив», «Променерго», Кіровський біохімічний завод і Всеросійський науково-дослідний інститут метрології імені Д. І. Менделєєва.

Ще один пакет санкцій охоплює 32 громадян Росії та 35 російських компаній. Вони залучені до постачання промислового обладнання, інструментів, електроніки й сировини для російського військово-промислового комплексу.

Серед цих компаній — «Гагарінг», який спеціалізується на засобах зв’язку та управління для FPV-дронів, «Вірджин-ЕК», що постачає російським військовим іноземні електронні компоненти, та верстатобудівне об’єднання «Прессмаш». Останнє постачає металообробні верстати підприємствам, залученим до виробництва ракет Х-101, Х-59 і безпілотників «Оріон».

Санкції також застосували проти підприємств промислової групи «Русал», які залучені до виробництва військової авіації, бронетехніки, ракетного озброєння та дронів.

За даними Офісу президента, із квітня 2024 року до березня 2025 року дві компанії групи — «Об'єднана компанія Русал Торговий дім» і «Русал Тайшетський алюмінієвий завод» — імпортували до Росії оксид алюмінію на майже 150 мільйонів рублів. Цю сировину використовували для виробництва військової авіації, ракетного озброєння, бронетехніки та дронів.

МГЗ. Архівне фото: МикВісті

Миколаївський глиноземний завод

Нагадаємо, із Миколаївщиною групу «Русал» пов’язує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), яке держава конфіскувала в російського олігарха Олега Дерипаски і передала в управління Фонду державного майна.

Завод не працює з 2022 року, однак потребує коштів на утримання обладнання, виробничих об’єктів і двох шламосховищ. За даними Державної екологічної інспекції, на двох шламосховищах Миколаївського глиноземного заводу накопичено 49,4 мільйона тонн червоного шламу. У травні 2026 року Державна екологічна інспекція повідомляла, що система пилопригнічення на підприємстві працює лише на 70%. Через пошкодження обладнання та проблеми з обслуговуванням на шламових полях неодноразово фіксували випадки пиління.

Зокрема, 26 квітня 2026 року сильний вітер почав розносити червоний шлам зі шламосховищ МГЗ по околицях Миколаєва. Згодом в обласній військовій адміністрації повідомили, що ситуацію вдалося локалізувати.

Раніше Віталій Кім розповідав, що зразки шламу відправили до Південної Кореї, щоб перевірити можливість його використання для ремонту доріг. Водночас він не уточнював, чи йшлося саме про червоний шлам МГЗ.

Також заступниця міністра економіки України Дарія Марчак називала шламові поля Миколаївського глиноземного заводу окремим цікавим активом для потенційних інвесторів. Після відвідування підприємства вона зазначила, що накопичені відходи потребують особливої уваги з погляду екологічної безпеки, але водночас можуть становити комерційний інтерес під час майбутньої приватизації МГЗ.

Раніше «МикВісті» повідомляли, що аукціон із продажу МГЗ планують провести у першому кварталі 2027 року. Спочатку завод збиралися продати до кінця 2026 року, однак строки перенесли через підготовку до приватизації всього пакета конфіскованих активів. За словами Дмитра Наталухи, підприємством цікавляться як українські, так і іноземні інвестори.

Водночас у Фонді держмайна досі не визначилися, чи продаватимуть два шламосховища разом із заводом. Остаточне рішення щодо умов приватизації має ухвалити Кабмін.