Транспортний хаб, індустріальні парки, альтернативна енергетика — Миколаївщина представила регіональний план дій на шляху до ЄС

Регіональний план дій Миколаївської області на 2026-2027 роки у контексті євроінтеграції презентували представникам бізнесу. У плані, розробленому Миколаївською ОВА, основними напрямами розвитку області визначили транспортний хаб, індустріальні парки та відновлювальну енергетику. Підприємці з різних галузей зауважили, що від влади хотіли б активнішої комунікації, оскільки у бізнесу зараз багато проблем.

Про це йшлося на презентації регіонального плану 29 жовтня, повідомляють «МикВісті».

Заступник голови Миколаївської ОВА Микола Марінов наголосив, що у процесі євроінтеграції важлива практична роль належить саме регіонам. За допомогою регіонального плану визначили головні напрями для розвитку області.

— Цей регіональний план — це наша спроба привернути увагу саме до тих напрямів, які нам допоможуть закріпитися як регіону в Європейському Союзі, виявити, що є нашим локомотивом та як воно впливає на розділи євроінтеграції, переговорного процесу (у межах вступу до ЄС — прим.). І навпаки, як переговорний процес і все те, що Україна повинна зробити в кластерах, впливають на розвиток цих напрямів, — сказав Микола Марінов.

Ключовими напрямами розвитку Миколаївської області обрали транспортний хаб, індустріальні парки та відновлювальну енергетику.

Виконавчий директор ВГО «Українська асоціація центрів підтримки бізнесу» Артем Ващиленко також зауважив, що в процесі євроінтеграції важливим є не тільки підписання документів, а саме те, що відбувається на рівні міст і громад.

Радниця віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Юлія Грицку зазначила, що Миколаївська область першою з південних областей та другою в Україні презентує регіональний план.

— Постійно зустрічаю колег з Європейського Союзу, і вони наголошують на тому, що вони не сильно знають всю Україну, але дуже добре знають Миколаївську область. Тому це завжди дуже тішить. І я дуже рада, що ви у нас перші серед південних областей, другі по Україні презентуєте регіональний план, — зазначила Юлія Грицку.

Заступниця директора Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської ОВА Світлана Шаповалова представила регіональний план Миколаївської області на 2026–2027 роки. За її словами, до війни Миколаївська область посідала перше місце серед областей за показником валового регіонального продукту: середній показник в Україні був 103,4%, на Миколаївщині — 112,8%.

Також посадовиця зазначила, що область має вигідне географічне положення, проте зараз наближена до зони бойових дій, території заміновані, порти заблоковані. Це руйнує транспортні ланцюги у логістиці та впливає на економічні показники.

— Але попри все, область на сьогодні вже має непогані показники. Деякі показники вже вийшли на довоєнний період. В деяких аспектах, як обсяги реалізованої промислової продукції, ми перевищили ці показники з довоєнними. На сьогодні йде перерозподіл на інші галузі. Можна сказати, що 80% обсягу реалізованої промислової продукції на сьогодні становить виробництво електричної енергії. Якщо взяти довоєнний період, це була продукція машинобудування, переробна промисловість, — розповіла Світлана Шаповалова.

Посадовиця зазначила, що під час розробки плану взяли до уваги аспекти, де Миколаївщина може конкурувати і бути першою серед областей. Таких напрямів три.

Транспортний хаб

Попри блокування портів, у Миколаївській ОВА бачать перспективу у розвитку портової інфраструктури. Світлана Шаповалова зазначила, що Миколаївщина має чотири морські порти, річковий порт і великі термінали. За наведеними даними, у довоєнний період область забезпечувала близько 30-35% перевалки серед всіх портів України.

— На сьогодні, на жаль, ми стикнулися з проблемою блокування портів. Миколаївщина не була долучена до зернової угоди, що мало негативний вплив на економічні показники, у тому числі на зовнішньоекономічну діяльність, порушення логістичних ланцюгів, але на сьогодні все ж таки робляться певні кроки. Ми передбачили певні заходи в розвитку цього напрямку. На сьогодні деякі порти вже включені до трансєвропейської транспортної мережі. І в подальшому для нас це дуже великий крок, і ця участь дає нам шанс отримати в подальшому доступ до європейських ринків, фінансування на відновлення нашої портової інфраструктури, — розповіла Світлана Шаповалова.

Вона зазначила, що за стандартами ЄС державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» реорганізують у товариство з обмеженою відповідальністю. Завдяки цьому, зокрема, бачать можливості спростити залучення інвестицій від міжнародних інвесторів.

Індустріальні парки

Світлана Шаповалова зазначила, що на сьогодні в області зареєстровані два індустріальні парки, для третього ще шукають керуючу компанію. Ще два парки перебувають на стадії реєстрації.

— Один з наших парків розташований в Кривоозерській селищній громаді. Це парк Sunаrt, який позиціонується як кластер з переробки сої, соняшника на Миколаївщині, — зазначила заступниця директора департаменту економічного розвитку.

Альтернативна енергетика

Також посадовиця наголосила, що Миколаївщина має вигідне розташування для розвитку альтернативної енергетики, що пов'язано з принципами ЄС, зокрема екологічними.

— За даними на 1 липня 2026 року в Миколаївській області працювали 109 вітрових установок. На 1 серпня ця цифра була вже 133 вітрові установки. Якщо на 1 липня в області було 288 сонячних електростанцій, то на 1 серпня цифра сягала 306, — зазначила Світлана Шаповалова.

Зауваження від бізнесу

Посадовиця закликала представників бізнесу долучатися до обговорення та подавати пропозиції. Артем Ващиленко звернув увагу на важливість канального збору у контексті розвитку портової галузі (обов'язковий портовий збір за проходження суднами морськими каналами або підхідними каналами порту — прим.)

— Порти — фактично драйвер розвитку економіки. Навколо портів десятки, сотні підприємств, постачальників, експортерів, тобто це валютна виручка, це судноремонт. Тому відновлення логістичної складової, портової, для Миколаєва це точно обов'язкове. Але ми розуміємо, що конкурентність миколаївських портів в тому числі, вона серйозно залежала від ставки канального збору, який завжди був однією з проблем миколаївських портовиків. Це впливало фактично на вартість перевезення морських вантажів. І це завжди була історія про конкуренцію. Тому, я думаю, що в комплексі відновлення роботи миколаївських портів треба дивитися і на процес регулювання, встановлення ставки канального збору, щоб ця достатньо вагома складова далі не впливала негативно на вартість обслуговування саме в миколаївських портах, і в тому числі в портах великої Одеси, — зауважив Артем Ващиленко.

Голова Миколаївської регіональної платформи реформ Валерій Ветров звернув увагу, що наразі головна проблема бізнесу — це укриття. Проблема виникла після ухвалення постанови Кабміну №1092, яка регулює роботу бізнесу під час повітряних тривог.

— Питання не тільки в планах, а в забезпеченні реалізації законодавства, яке вже прийнято до виконання. Проблема виникла, тому що коли була ухвалена постанова, бізнес не долучили до того, щоб вони приміряли на себе цю постанову, — зазначив Валерій Ветров.

Він додав, що бізнесу потрібна взаємодія з владою у цьому питанні. Також він звернув увагу на проблему щодо закону «Про внутрішній водний транспорт».

— Ми вже багато років, уже п'ять років намагаємося реалізувати закон «Про внутрішній водний транспорт». Це європейський закон. Там вимоги європейські. П'ять років ми намагаємося щось робити з цими стоянками. Але ми самі. Ми просимо підтримку центральної влади для того, щоб реалізувати цей закон, — наголосив Валерій Ветров.

Він вважав, що з владою треба співпрацювати, але потрібно спільно з представниками різних галузей зосереджуватися на впровадженні європейських норм.

Директор компанії «Лакталіс Миколаїв» Ігор Фуркало зауважив, що підприємство має міжнародну підтримку. Але є питання, які можна було б вирішувати краще у комунікації з владою.

— Ми завжди відчували себе під парасолькою надійного друга Європи. І зараз теж це продовжується. На власному досвіді можу сказати, що ми продовжуємо отримувати і фінансову допомогу, і технічну допомогу, і нове обладнання. Але ми зараз обмежені в своїй діяльності, тому що нам не можуть погодити деякі проєкти, які дуже важливі. Це сонячні батареї, наприклад, бо обладнання дуже дороге, і це ризики. Але ж це колись закінчиться і підуть проєкти. Тому велике прохання заздалегідь: ми знаємо, як кожна велика справа складається зі шлейфу адміністративних послуг. Щоб це було трохи прозоріше, швидше, — зауважив Ігор Фуркало.

Директор групи компаній «Агрофьюжн» Іван Сакаль висловив думку, що базовим в країні залишиться сільське господарство, у тому числі через географічні особливості.

Але бізнес стикається з протидією експорту своєї продукції до Європи, а підприємцям рекомендують виходити на африканські ринки.

— Ми розуміємо, що, наприклад, Україна умовно може прогодувати зараз десь 300 мільйонів, а взагалі це мільярд. Ми вже останні 10 років займаємося цією проблемою, це просто запеклий супротив щодо нашої продукції… Але ми завжди повинні розуміти логістику, де найбільш багатий ринок, — це, звичайно, Європа. Звичайно, це завдання номер один для всіх. Тому що, чим більша переробка, тим складніше експортувати саме в Європу, — наголосив Іван Сакаль.

Він також акцентував, що потрібно комплексно дивитися на різні галузі та вирішувати питання з зарегульованістю. Як приклад він навів будівництво середнього переробного підприємства. За словами Івана Сакаля, на дозвільну документацію потрібно 375 днів, тому не всі бізнеси доходять до фіналу.

Підприємці звернули увагу на необхідності підтримки підприємців та комунікації підприємств і адміністрації, оскільки у бізнеса зараз багато проблем.

Нагадаємо, нові правила облаштування укриттів обурили українських підприємців. Вони просять уряд переглянути вимоги, дати більше часу на підготовку та передбачити фінансову допомогу.

Після петицій проти нових вимог до укриттів уряд вирішив переглянути правила для бізнесу. Підприємцям обіцяють більше часу на облаштування, але повністю відмовлятися від вимог не планує.