Кинджал, глечик і рештки вівці: на Херсонщині дослідили сарматське поховання

На Арабатській стрілці розкопали сарматське поховання з давнім кинджалом. Фото: Boltryk, Y., & Fialko, O.

На Арабатській стрілці у Херсонській області археологи дослідили одне з поховань у давньому кургані. Воно належало чоловікові віком приблизно 25–35 років, якого поховали разом зі зброєю та іншими речами.

Про це йдеться в дослідженні Інституту археології НАН України.

Курган розташований у північній частині Арабатської стрілки, неподалік тимчасово окупованого Щасливцевого. Археологи досліджували його у 2018–2019 роках.

Сам курган спорудили ще в бронзову добу. На момент дослідження його висота становила близько 1,3 метра, а діаметр — приблизно 42 метри. Через багаторічне розорювання він був значно пошкоджений.

У кургані виявили 36 поховань, які належать до різних історичних періодів — від бронзової доби до пізнього Середньовіччя. Сарматська могила розташовувалася майже біля вершини кургану.

Поховання являло собою вузьку яму завдовжки близько 1,8 метра та завширшки 0,6 метра. Чоловіка поклали на спину головою на північний захід, а руки витягнули вздовж тіла. Кістки збереглися дуже погано.

На Арабатській стрілці розкопали сарматське поховання з давнім кинджалом. Фото: Boltryk, Y., & Fialko, O.

Серед основних знахідок — залізний кинджал завдовжки близько 45–47 сантиметрів. Він мав кільцеподібне навершя та прямий перехрест. Частини руків’я лежали біля грудей похованого, а лезо — біля правого стегна. Під кинджалом археологи виявили сліди дерев’яних піхов.

Біля ніг чоловіка залишили кістку ноги та лопатку вівці, а також невеликий залізний ніж. Над похованням стояв червоний глиняний глечик з однією ручкою.

Точно визначити дату поховання не вдалося. За особливостями кинджала та керамічного посуду його відносять до періоду від I століття до нашої ери до I століття нашої ери.

На думку дослідників, важливою є й орієнтація похованого головою на північний захід. Сарматські поховання цього періоду з північною орієнтацією на території України переважно пов’язують із роксоланами — одним із сарматських племен.

Автори дослідження припускають, що похований міг належати до спільноти, яка контролювала цю частину узбережжя Чорного моря. Серед важливих ресурсів регіону були сіль та прісна вода. Згодом територія могла бути пов’язана з торговими маршрутами між Боспором і поселеннями Нижнього Дніпра.

Таким чином, курган на Арабатській стрілці використовували для поховань протягом кількох тисячоліть. Сарматська могила стала одним із найпізніших поховань у ньому.

Нагадаємо, що у Херсонській області від початку повномасштабного вторгнення задокументували близько 330 випадків пошкодження або руйнування археологічних пам’яток. Найбільше постраждали кургани.