Археологи знайшли сакральну споруду віком близько 5 тис. років на Миколаївщині — її перевезуть до музею

Доісторичну сакральну споруду кромлех, вік якого оцінюють приблизно у 5 тисяч років, знайшли під час розкопок у Вознесенському районі. Археологи склали схему розташування. Тепер кромлех перевезуть і встановлять у Південноукраїнському міському історичному музеї, доповнивши композицію з давнім менгіром.

Про це розповіла «МикВісті» наукова співробітниця музею Світлана Корчомна, а також повідомили у громадській організації «ГАРД туристичний».

Світлана Корчомна зазначила, що археологічні експедиції у Вознесенському районі тривають вже багато десятиліть. До 2023 року поселення досліджувала Миколаївська експедиція Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом Миколи Товкайла. Зараз на розкопках працює київська експедиція Сергія Теліженка.

— Експедиції досліджували різні стоянки. У нас історичні місця, тому є де проводити розкопки. Вони триватимуть, — розповіла наукова співробітниця.

За повідомленням ГО «ГАРД туристичний», цьогоріч експедиція продовжувала дослідження багатошарового поселення Гард-1 в нижній частині схилу правого берега Південного Бугу навпроти скель Пугач, Сова та Брама.

Сергій Теліженко розповів про результати експедиції, яка тривала місяць. За його словами, археологи працювали у частинах поселення, де раніше не проводили дослідження.

— Результати цього року досить скромні. Більш за все цікавить матеріал Буго-дністровської культури. Це були мисливці-збирачі, які мали зиск до кераміки. Її використовували для приготування їжі — різноманітних юшок. Основними їхніми заняттями були мисливство та рибальство, — повідомив Сергій Теліженко.

Археолог зазначив, що знайшли декілька зубів риби вирезуба, кістки тварин, знаряддя: скребачки, пластини з ретушшю, декілька трапецій — наконечників стріл, за допомогою яких полювали на тварин.

— Кістки людей нам траплялися у верхніх шарах ґрунту, які перш за все пов’язані з трипільським населенням. Минулого року ми знайшли тут фрагменти людських кісток, черепа, щелепу. Спочатку думали, що вони належать до Буго-дністровської культури, насправді вже доказано, що вони належать до раннього Трипілля, до мідного віку, — розповів Сергій Теліженко.

За його словами, на шляху до Буго-дністровського культурного шару на глибині близько метра натрапили на кромлех епохи енеоліту — кільце з кам’яних брил, яке мало сакральне значення. Його потрібно було розібрати, щоб дістатися до більш пізніх шарів. Тому його вирішили передати в музей.

— Кромлех здебільшого був розкопаний у 2023 році. Його східна частина зруйнована, тому що його розібрала експедиція того часу. Поховання було вибрано — там зараз росте трава. А нами цього року була просто оголена більша його частина, що була схована під землею. Досить цікава конструкція. Належить до переходу від епохи міді до ранньої бронзи, тобто датується приблизно 3,2 тисячі років до нашої ери, — додав археолог.

Кромлех планують привезти до Південноукраїнського міського історичного музею 21 жовтня. Світлана Корчомна зазначила, що громадська організація допомогла знайти перевізника — ПрАТ «Юженергобуд».

Археологи пронумерували кожен камінь та передали музею схему розташування каменів.

— Кромлех датується рубежем епохи міді та ранньої бронзи. Споруді понад 5 тисяч років. Це сакральна споруда. Тому вона має стояти так, як її придумали. Язичники мали свою віру, тому кожен камінчик має стати на своє місце, як його раніше ставили, — розповіла Світлана Корчомна.

Наукова співробітниця уточнила, що у 2023 році в експедиції Миколи Товкайла знайшли менгір. Його теж привезли до музею.

Менгір — вертикально встановлений камінь, який у давнину міг використовуватися для ритуальних цілей.

Кромлех встановлять поруч із менгіром на музейному майданчику просто неба.

Раніше повідомлялося, що у Миколаєві у парку Перемоги та на пляжі «Стрілка» відбулася екоекскурсія-реконструкція «За слідами Янати». Учасники намагалися побачити Миколаїв очима видатного науковця Олександра Янати — через рослини, їхні народні назви, легенди та спостереження за природою.