Європейський суд визнав порушення прав херсонської активістки Катерини Гандзюк

Європейський суд з прав людини одностайно встановив, що Україна порушила право Катерини Гандзюк на життя та свободу вираження поглядів. Суд пов’язав напад на активістку з її громадською діяльністю та критикою місцевої влади, а також вказав на недоліки розслідування.

Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ від 5 листопада 2026 року у справі Gandzyuk and Others v. Ukraine.

ЄСПЛ пов’язав напад із публічною владою

Уряд України наполягав, що держава не може відповідати за злочин, скоєний приватними особами. Однак ЄСПЛ зазначив: для встановлення відповідальності важливо з’ясувати не лише те, чи використовували нападники державні ресурси, а й те, чи був злочин пов’язаний із посадою та впливом певного посадовця.

Суд врахував матеріали кримінального провадження, за якими до організації нападу був причетний тодішній голова Херсонської обласної ради. Він перебував у центрі публічної критики Гандзюк. Суд першої інстанції встановив, що посадовець вирішив організувати напад через її звинувачення в корупції та критику його діяльності.

Водночас ЄСПЛ наголосив, що вирок щодо ймовірних організаторів ще перебував на апеляційному розгляді. Суд не встановлював їхньої індивідуальної кримінальної відповідальності.

Оцінивши докази та обставини справи, ЄСПЛ дійшов висновку про функціональний зв’язок між нападом і публічною владою. Тому визнав, що за Конвенцією відповідальність за напад несе Україна. Це стало підставою для встановлення порушення матеріального аспекту статті 2 — права на життя.

Суд вказав на недоліки розслідування

Родина Гандзюк наполягала, що до нападу могли бути причетні й інші впливові представники Херсонщини, зокрема тодішні голова обласної державної адміністрації та його заступник. Слідство допитувало цих посадовців, перевіряло телефонні з’єднання та проводило дослідження із застосуванням поліграфа, однак підозр їм не оголосили.

ЄСПЛ не став оцінювати обґрунтованість підозр родини. Однак наголосив, що можливу причетність інших замовників українські правоохоронці самі розглядали як окрему версію, яку мали належно перевірити.

Суд також врахував висновки двох тимчасових слідчих комісій Верховної Ради. Вони виявили затримки з першочерговими слідчими діями, втрату частини доказів, проблеми взаємодії правоохоронців і недостатню перевірку можливої причетності інших посадовців.

Окреме провадження щодо можливих додаткових організаторів роками не мало суттєвого поступу. За інформацією української влади, наданою ЄСПЛ, станом на серпень 2024 року нових причетних осіб не встановили.

«Центральним недоліком розслідування стала нездатність достатньо ретельно й сумлінно перевірити версію щодо можливої причетності додаткових замовників», — зазначив Суд.

ЄСПЛ визнав, що правоохоронці встановили безпосередніх виконавців, отримали їхні свідчення та передали справу щодо ймовірних організаторів до суду. Однак цього було недостатньо, оскільки інші обґрунтовані версії не перевірили належним чином. Суд встановив порушення процесуального аспекту статті 2.

Водночас ЄСПЛ не визнав порушенням саме рішення прокуратури у 2019 році змінити правову кваліфікацію злочину з організації умисного вбивства на організацію тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть. Головною проблемою Суд назвав неповне розслідування можливої причетності інших замовників.

Напад порушив право на свободу слова

ЄСПЛ також встановив порушення статті 10 Конвенції — права на свободу вираження поглядів.

Суд наголосив на особливому захисті журналістів і громадських діячів, які повідомляють про корупцію та зловживання владою. За оцінкою ЄСПЛ, напад на Гандзюк був спрямований на те, щоб припинити її громадську діяльність і критику місцевих посадовців.

«Використання смертельного насильства, щоб змусити замовкнути критику корупції та регіонального політичного впливу, вразило саму сутність права, гарантованого статтею 10», — йдеться в рішенні.

Суд також зазначив, що напад міг залякати інших журналістів, активістів і представників громадянського суспільства.

Яку компенсацію присудив ЄСПЛ

Суд присудив батькам Катерини Гандзюк: Віктору та Надії — спільно 40 тисяч євро компенсації. Ще 40 тисяч євро має отримати її цивільний чоловік Сергій Денисов.

Крім того, Україна має відшкодувати заявникам чотири тисячі євро судових та юридичних витрат. Виплати мають здійснити протягом трьох місяців після набуття рішенням остаточного статусу.

Що відомо про справу

Катерина Гандзюк була громадською активісткою, депутаткою Херсонської міської та обласної рад, радницею міського голови й співзасновницею онлайн-медіа MOST. Вона критикувала корупцію серед місцевих посадовців і правоохоронців та викривала зловживання представників регіональної влади.

31 липня 2018 року в Херсоні невідомий облив її приблизно літром концентрованої сірчаної кислоти. Активістка отримала опіки до 40% тіла. Після численних операцій вона померла 4 листопада 2018 року через ускладнення, зокрема сепсис.

У червні 2019 року суд затвердив угоди зі слідством щодо п’ятьох безпосередніх виконавців нападу. Вони визнали провину та отримали від трьох до шести з половиною років ув’язнення.

У жовтні 2020 року колишнього помічника народного депутата Ігоря Павловського засудили за приховування особливо тяжкого злочину до двох років позбавлення волі з випробувальним строком на один рік.

У червні 2023 року суд першої інстанції визнав Владислава Мангера та Олексія Левіна винними в організації нападу й призначив їм по десять років тюрми. Вирок оскаржили, тому він не набув остаточної сили.

За словами адвокатки родини Ольги Веретільник, після зміни складу суду апеляційний розгляд доведеться починати спочатку. Наступне засідання призначене на 23 грудня 2026 року. Адвокатка також застерігає, що строки давності спливають у 2028 році.