«Нечесно відносно медицини», — Кісельова закликала Сенкевича відмовитися від «оптимізації» поліклінік

Депутат Миколаївської міської ради, обрана від партії «Європейська солідарність», Олена Кісельова закликала мера Олександра Сенкевича відмовитися від реорганізації семи центрів первинної медико-санітарної допомоги.

Скорочення кількості центрів первинної допомоги не лише не дозволить заощадити 27 мільйонів гривень з бюджету Миколаєва на рік, але й спричинить нові проблеми, сказала у коментарі «НикВести» депутат Олена Кісельова. Вона також входить до робочої групи, що займається аудитом економічної ефективності семи центрів.

— Місто 100% не фінансує заробітні плати. Це уявна економія, яка, скажімо так, поки тільки на папері. А буде вона такою чи не буде — ніхто поки не довів, бо ми не переходили до реальних розрахунків. Реальні розрахунки робляться інакше. Коли ми говоримо про те, що нам порахували 27 мільйонів гривень економії, то нам порахували середній дохід людей, який складається зі ставок, надбавок, премій. Приберіть премії, які їм підписує, напевно ж, саме міськздоров'я, то тоді вони не матимуть такого доходу, — каже Олена Кісельова. 

Більш того, каже вона, скорочення кількості центрів первинної допомоги призведе до додаткових витрати. Адже, пояснила Олена Кісельова, у разі звільнення співробітника через скорочення його штатної одиниці йому мають виплатити дві компенсації: за невикористану відпустку та при скороченні посади.

— Потім він собі урочисто йде у фонд зайнятості, якщо ця особа не є пенсійного віку. А якщо вона пенсійного віку, то тоді ми просто сволоти та погано ставимося до своїх громадян. Але це вже питання морально-етичне, — додала депутат.

Також виникає питання переукладання декларацій з лікарями, які наразі знаходяться за кордоном, не отримують заробітну плату, а їх пацієнти лікуються у їх колег, каже Олена Кісельова. За таких умов реорганізовані центри ризикують втратити своїх пацієнтів, які можуть укласти декларації з лікарями інших медичних закладів. 

— За кожним медикам закріплено певну кількість декларацій, за декларації сплачує НСЗУ. Медики, які виїхали, зараз отримують нуль зарплати, але їхні люди залишилися тут. Тому цих людей обслуговують медики, які знаходяться на місці. І таким чином гроші з НСЗУ надходять до цього підприємства. Начебто і гроші є, і пацієнти обслуговуються, і є більший фінансовий ресурс. Так от коли відбувається реорганізація, медики, які виїхали і за якими закріплена декларація, не зможуть їх перепідписати. І у певний момент НСЗУ не заплатить за обслуговування, доки ці декларації не переукладуть. І не факт, що вони полягають із цими лікувальними закладами. Може людина піде в інший, а може взагалі до приватної клініки. Для чого це потрібно? Щоб що? Заощадити те, що ми не заощадимо?, — сказала Олена Кісельова. 

Водночас, вважає вона, у разі скорочення кількості центрів первинної допомоги збільшиться навантаження на головних лікарів, які лікують пацієнтів та виконують адміністративну роботу, та адміністративний персонал. 

— Якщо буде два центри, то на кожного існуючого головлікаря збільшиться навантаження за кількістю людей, які обслуговуються. За цих умов у головлікаря за постановою НСЗУ має бути більша зарплата, тому що її рівень також визначається за окремою постановою.

А ще є господарський блок. І тепер, виходить, ми вирішили їх заощадити. От буде зима, відключення світла і хтось, вибачте, сходив повз унітаз чи прорвало труби. Ці два чи чотири головлікарі фізично не в змозі це обслуговувати. Пацієнти точно покращень ніяких не побачать. Це «Маячня ТБ», коли нам розповідають, що 27 мільйонів гривень ми направимо на розвиток. Та нікуди ми їх не направимо. Ми їх намалювали лише на папері. А потім це все вже забудеться і ніхто це не контролюватиме, — каже Олена Кісельова. 

Депутат також додала, що попри три засідання робочої групи, що вже відбулися, досі незрозумілою залишається мета реорганізації центрів первинної допомоги. 

— Управління охорони здоров'я має не контролювати, а сприяти діяльності цих установ. Вони мають бути на рівні, скажімо, партнерському, а не підпорядкованості. Головлікарі не повинні підкорятися управлінню охорони здоров'я, бо це порушення закону, але через, скажімо так, традиції саме це і відбувається. Відбувається якийсь тиск на головних лікарів із якоюсь метою — не знаю, галузь взяти під контроль — не галузь. Мені не зрозуміло. Я не маю відповіді на це питання, хоча було вже три засідання. Для мене це нелюбов до власних громадян і неповага до медиків, які відстояли найскладніші часи Миколаєва, а я сподіваюся, що складні вже в минулому, — сказала Олена Кісельова.

Вона також запевнила, що не голосуватиме за скорочення кількості центрів первинної допомоги і сприятиме тому, щоб це питання не дійшло до етапу його розгляду на сесії міської ради. 

— Категорично ні. Я зроблю все для того, щоб це питання навіть не дійшло до зали. Я точно переконуватиму мера в тому, що він, вибачте, діє проти інтересів власних городян. Це негідно, неблагородно так чинити під час війни зі своїми людьми. У мене у фракції двоє депутатів, Сергій Танасов та Станіслав Мартиросов, які виконують зараз обов'язок. Обидва зателефонували і сказали: зробіть усе можливе, щоб цього не було. Тому що це нечесно стосовно медичної галузі Миколаєва, — сказала Олена Кісельова.

Скорочення штату поліклінік Миколаєва

Про ідею скоротити центри первинної медичної допомоги стало відомо ще на початку червня 2024 року. За розпорядженням міського голови Олександра Сєнкевича створили робочу групу для аудиту їх економічної ефективності. 

Туди увійшли депутати Сергій Карцев, Олена Кісельова, Олена Кузьміна, Олександр Медвєдєв, Ганна Норд, Ганна Ременнікова, Єлизавета Тріщанович, віце-мер Анатолій Петров, радник мера Іван Сміренський, начальниця управління міськздоровʼя Ірина Шамрай, директорка департаменту фінансів Віра Святелик, в.о. начальника управління комунального майна міськради Тетяна Димитрова, директор юрдепартаменту Євген Юзвак.

Днями у коментарі «НикВести» керівниця міського управління охорони здоров’я Ірина Шамрай повідомила, що реорганізувати сім центрів первинної медико-санітарної допомоги у  Миколаєві планують за дорученням Міністерства охорони здоров'я України.

Їх планують скоротити до двох або чотирьох закладів. Це, за словами Ірини Шамрай, дозволить економити міському бюджету до 27 мільйонів гривень на рік.

—  Наразі в центрі шість амбулаторій, а буде 18 амбулаторій. У другому центрі вісім амбулаторій, а буде 21. Я вам хочу сказати, що це ніяк не впливає на якість, тому що все рівно ті кошти з міського бюджету, які виділяються на різні потреби, вони пропорційно розподіляються по пацієнтах, — сказала вона. 

Пізніше мер Миколаєва у відео-зверненні до містян пояснив, що скорочення не стосуватимуться лікарів, звільнять адміністративний персонал.

— Скільки буде звільнено людей, скільки буде скорочено? Це юридичні особи, яких ми з 7 маємо зробити 4. Кількість амбулаторій збільшиться на одну. Скільки буде звільнено медпрацівників? Жодного. Буде скорочено адміністративний персонал. Що це дасть миколаївцям? Економію бюджетних коштів на зарплаті адміністративного персоналу, — сказав Олександр Сєнкевич.

Водночас депутат Миколаївської міської ради Микола Капацина вважає, що пропозиція управління охорони здоровʼя щодо скорочення центрів первинної медико-санітарної допомоги зумовлена необхідністю економії бюджетних коштів. 

Раніше Ірина Шамрай повідомляла, що у зв’язку з війною з  Миколаєва виїхало багато молодих спеціалістів-медиків, що спричинило дефіцит низки лікарських спеціальностей в миколаївських медичних закладах. За її словами, найбільш дефіцитними для міста сьогодні стали лікарі первинної медичної допомоги.