На сьогодні майже 100% миколаївських портів готові приєднатися до «зернової угоди». Портовики Миколаївщини готові долучитися до експорту українського зерна.

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду на брифінгу, передає кореспондент «НикВести».

За його словами, у випадку звільнення Кінбурнської коси та рішення про приєднання області до угоди, Миколаївщина зможе дуже швидко розпочати роботу в цьому напрямку.

— До «зернової угоди» приєднатися можна бути швидко. Портовики на 90% готові для того, щоб почати працювати. Але це питання дуже складне. Наш комітет неодноразово посилав листи для тог, щоб миколаївський порт все ж включити в зернову угоду. Але це питання на найвищому рівні зараз розв’язується. Але наразі є побоювання щодо того, щоб зерновий коридор взагалі працював, – підкреслив Олександр Гайду.

Олександр Гайду

Відповідаючи на питання про агропромисловий комплекс країни, нардеп також наголосив на тому, що українські аграрії отримали грант в розмірі 1 мільярд гривень для підтримки садівництва ягідництва та інших сільськогосподарських процесів. За його словами, частину коштів фермери вже отримали у використання.

— Ми отримали грант від наших європейських партнерів у розмірі 1 мільярд гривень на підтримку садівництва, ягідництва, виноробства та теплиць. Вже половину з цієї суми фермери отримали та користуються нею, – зазначив Олександр Гайду.

Він також вкотре наголосив, що сьогодні велика площа сільськогосподарських земель України, зокрема й Миколаївської області потребує розмінування. За словами нардепа, міжнародні партнери готові підтримати аграрний комплекс і у цьому питанні, а саме профінансувати закупівлю необхідного обладнання, що дозволить зробити даний процес більш безпечним.

— Міжнародні партнери пообіцяли виділити нам кошти, щоб ми закупили обладнання для розмінування без участі людей, – підкреслив він.

Голова комітету ВР також  наголосив, що 20% сільськогосподарських земель Миколаївщини потребують обстеження. Тобто, 288 гектарів земель ще досі не досліджені, з них першочергового обстеження потребують 85 гектарів – це найбільш небезпечні ділянки.

— Сьогодні за даними Мінагрополітики, аналізу підлягають 288 тисяч гектарів земель, а це 20% від ріллі. Тобто, велика кількість земель потребує дослідження, для того, щоб зрозуміти, чи можна  сіяти та взагалі працювати Хочу зазначити, що з цієї цифри фактично 85 тисяч гектарів потребують першочергового обстеження, – повідомив голова комітету з питань аграрної та земельної політики.

За його словами, процес вже зрушив з місця і на сьогодні створено робочу групу по роботі з прикордонниками, ДСНС та СБУ.

— Робоча група створена для того, щоб зрозуміти, яка кількість земель потребує зараз розмінування, як це виявляти, як це контролювати, для того, щоб в першу чергу допомогти нашим аграріям не сплачувати податок на землі, якими вони не користуються, – резюмував Олександр Гайду.

Нагадаємо, раніше тристороння «зернова угода» між ООН та Туреччиною й Україною, ООН та Туреччиною й Росією була подовжена на 120 днів. Розширити географію й долучити порти Миколаєва під час перемовин не вдалося.