Екстремальна аварійна кліматична ситуація, — Фонд держмайна про пиління шламу з МГЗ у Миколаєві

У Фонді державного майна України прокоментували ситуацію з пилінням червоного шламу зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу», спричиненого погіршенням погодних умов та штормовим вітром. Там зазначили, що знають про проблему і тримають на контролі.

Про це у відповідь на запитання «МикВісті» розповіли керівники ФДМУ під час пресконференції за результатами 100 днів на посаді голови фонду Дмитра Наталухи.

Керівник Дмитро Наталуха заявив, що проблема виникла через погодні умови і на тепер її немає.

— Знаємо про цю проблему. Станом на сьогодні, наскільки мені відомо, її локалізовано. Це пов'язано в тому числі з тим, що вчора відбувалося на вулиці. Ви це бачили, там навіть дві людини загинуло на західній і в центральній Україні від буревію, — сказав очільник Фонду держмайна.

Заступник голови фонду Віталій Коваленко назвав інцидент «екстремальною аварійною кліматичною ситуацією» і додав, що спільно з Миколаївською ОВА та керівництвом МГЗ на постійному контакті. Водночас він сказав, що ФДМУ має деяку складність у передачі окремої техніки заводу.

— Ми з Миколаївською обласною адміністрацією постійно на контролі, там є заступник, він був повністю залучений до цього питання (Георгій Решетілов, — прим.), генеральний директор заводу залучений до цього питання. Але вчора була екстремальна аварійна кліматична ситуація, і ми знаємо, що періодично на багатьох об’єктах особливо у виробничих, таке може відбуватися. Це не є порушенням законодавства, але швидка локалізація та спільні дії прибрали цю проблему. І ми допомагаємо МГЗ як нашому заводу, розуміючи, що є деякі складності щодо передачі техніки, але це питання вирішується оперативно. Нам допомагає обласна державна адміністрація, вони на постійному контакті, — уточнив Віталій Коваленко.

Як відомо, 26 квітня через погіршення погодних умов штормовий вітер почав розносити по околицях шлам зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу» — відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем.

Увечері того ж дня у Миколаївській ОВА запевнили, що ситуацію на шламових полях МГЗ вдалося локалізувати.

«МикВісті» неодноразово писали про можливу екологічну катастрофу, яка може виникнути через ризики пиління шламу, а також витоку підшламових вод у Бузький лиман.

Нагадаємо, за 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті «У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації».

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п‘ятий рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

Фонд держмайна планує до липня 2026 року виставити на продаж Миколаївський глиноземний завод, конфіскований у російського олігарха Олега Дерипаски. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха зазначив, що для МГЗ потрібно шукати зовнішнього інвестора, який може «дозволити собі не надто зважати на воєнні ризики» та «своїм прапором, громадянством може гарантувати безпеку активу». У якості потенційних можливих інвесторів голова Фонду держмайна назвав США та Індію.

Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) виставлять на продаж разом зі шламосховищами підприємства, де зберігаються відходи виробництва глинозему.