Для Миколаєва розробили 5-кілометровий маршрут безбар'єрності — на реалізацію потрібно понад ₴300 млн

Концепцію безбар'єрного маршруту презентували у Миколаєві. Маршрут охоплює 5-кілометровий простір від ЦНАПу Заводського району до Намиву. На реалізацію потрібно понад 300 мільйонів гривень. Однак розробники наголосили, що розуміють реалії фінансування і пропозиції мають рекомендаційний характер.

Про це йшлося під час презентації маршруту безбар'єрності 7 жовтня, повідомляють «МикВісті».

Розробила концепцію маршруту громадська спілка «Центр економічного відновлення» спільно з Big City Lab. Проєкт реалізується за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU), яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Це донорська програма, у межах якої міжнародні партнери надають гранти. Зокрема, для Миколаєва та Кривого Рогу розробили концепцію безбар'єрних маршрутів.

На початку презентації директор Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міськради, головний архітектор Євген Поляков зауважив, що питання доступності комплексне: не тільки в обладнанні приміщень ліфтами, пандусами, а й у реконструкції вулиць, доступності транспорту. Головна проблема — відсутність фінансування.

— Ми знаємо, як це робити. Розуміємо, що треба робити. Фінансування на це немає. Чому? Реконструкція вулиці від будинку до будинку — це заміна інженерних мереж, дорожнього полотна, нові тротуари. Це величезний бюджет, — зазначив Євген Поляков.

Варіантом є співфінансування частини маршруту у межах розробленої концепції з обласного та державного бюджетів або у партнерстві. Загалом Євген Поляков зазначив, що такий маршрут є важливим для всіх жителів.

У квітні представники організації збирали потреби міста: провели публічне обговорення, обстежили маршрут, зробили необхідні заміри. Проєктний керівник «Центру економічного відновлення» (ЦЕВ) Іван Хоменко розповів, що при розробці концепції намагалися максимально орієнтуватися на потреби миколаївців, щоб зробити доступнішими не тільки соціальні послуги, а й звичайні побутові.

— Цей маршрут досить довгий — 5 кілометрів. Він охоплює ключові точки повсякденного життя: великий кластер медичних закладів (лікарні на Намиві — прим.), Центр надання адміністративних послуг, низку закладів між цими двома точками. Це дозволить забезпечити максимальний доступ людини до більшості послуг, продуктів, товарів, що їй потрібні протягом життя, — зазначив Іван Хоменко.

За його словами, Миколаїв перебуває у середині рейтингу за індексом доступності. Тим не менш, потрібні рішення для комплексного облаштування пішохідної інфраструктури від тротуарів до зупинок, входів до будівель.

— Аналіз потреб показав значну кількість населення з безпосередньо потенційною потребою в покращенні рішень мобільності. Ми говоримо про те, що в місті більше 20 тисяч людей, що значна частина з них мають інвалідність внаслідок війни. Ми говоримо про більше 100 жителів старше 60 років. Попри достатньо непоганий результат Миколаєва в індексі безбар'єрності громади, 14 місце серед 24, ми говоримо про велику необхідність в покращенні пішохідної інфраструктури, — зазначив Іван Хоменко.

Маршрут пролягає через проспект Центральний, починаючи від ЦНАПу Заводського району, далі — вздовж спорткомплексу «Надія», по вул. Генерала Олекси Алмазова (Карпенко), біля лікарень на Намиві (зокрема, госпіталь ветеранів війни, обласна клінічна лікарня — прим.), парку «Ліски» і закінчується біля річки на вулиці Лазурної.

— Початково маршрут був взагалі в іншому районі, але після обговорень з представниками міської влади ми зрозуміли, що цей маршрут дозволить покрити більшу кількість людей, плюс логічно поєднати населення, яке потребує медичних послуг. Також було б логічно, щоб у них була можливість рухатися без бар'єрів до місць, які надають соціальні, адміністративні послуги. Тобто в будь-якому випадку немає правильного, ідеального маршруту. В ідеальному світі все місто має бути безбар'єрним, — сказав Іван Хоменко.

Архітекторка, експертка з безбар'єрності Big City Lab Аміна Кравець розповіла, що однією з причин, чому обрали саме такий маршрут, є ухил менше 5%. Його назвали найбільш оптимальним для безбар'єрного маршруту.

У маршруті врахували житлові будинки, комунальні об'єкти, паркові зони. Як зазначила Аміна Кравець, за маршрутом не вистачає затінку. Тому одна з рекомендацій — висадка дерев з широкою кроною, встановлення навісів, пергол, лавок у затінку, а також використання світлого покриття, щоб воно менше нагрівалося. У пріоритеті — найбільш жваві ділянки маршруту.

На маршруті є багато зупинок. Але проблема — ділянки з нерегульованими пішохідними переходами, які не є безбар'єрними. Також розробники вказали на ненормативні перепади висоти та розбите покриття на тротуарах, нерівні бордюри, хаотично розміщені тактильні смуги, бар'єрні будівлі.

Реалізацію маршруту розробники розбили на черги та вказали, що розташовано в кожній з них. Наприклад, хоча до ЦНАПу Заводського району потрапити можливо, але на поручнях немає нормативних заокруглень, сходинки мають різний розмір та форму. Тобто є що вдосконалити.

Ще одними бар'єрами назвали супермаркети АТБ і Trash, де є проблеми з пандусами, поручнями, сходами і їхнім маркуванням.

Загалом розробники маршруту запропонували обладнати нормативні пішохідні переходи, розмежувати візуально або за допомогою ландшафту шляхи руху пішоходів і транспорту, озеленити шлях вздовж маршруту і створити затінок, облаштувати безбар'єрний доступ до входів у будівлі та переходів.

Головне питання — фінансування. Експертка з безбар'єрності Big City Lab Дарія Нестерук зазначила, що суми є умовними. А саме — 339,5 мільйона гривень.

— Це дуже умовні цифри. Ми спиралися на досвід попереднього року колег з інших громад. Ми прораховували всі об'єкти тільки комунальної та державної власності, також розподіляли роботи на маршруті на капітальний і поточний ремонт. Також ми маємо розуміти, що всі об'єкти, які виконуються шляхом капітального ремонту, потребують проектно-кошторисної документації, архітектурних рішень. Поточний ремонт можна виконувати без створення архітектурних креслень. І цифри достатньо умовні. Ми знаємо, що зараз відбувається, і вартості зростають, — зазначила Дарія Нестерук.

Як вона розповіла, у минулому році Міністерство регіонального розвитку надавало співфінансування.

— Цього року також кілька громад потрапило в цю програму без бар'єрів, також отримували співфінансування. Не знаю, наскільки в даній ситуації це актуально, але попередня вартість реалізації умовна, — сказала Дарія Нестерук.

Іван Хоменко додав, що коли починали розробляти концепцію маршруту для Миколаєва, ще не було блокування всіх капітальних і критичних видатків державного та місцевого бюджету.

— Тому ситуація виглядала дещо інакше з точки зору можливої підтримки в рамках реалізації державних програм міністерства, а безпосередньо на наступний рік. Зараз ситуація, звичайно, дуже динамічна, і динаміка поки що не в найкращу сторону. Але в будь-якому випадку розуміння, що така концепція є і в рамках неї можна забезпечувати маршрут — це те, що вам дозволить як мінімум використовувати це бачення для перемовин з майбутніми донорами або перемовин з державою, — наголосив проєктний керівник «Центру економічного відновлення».

Керівник Миколаївського міського центру підтримки ветеранів Віктор Моісеєв звернув увагу, що такий маршрут раціональний і може стати базою, щоб шукати фінансування. На думку головного архітектора Миколаєва Євгена Полякова, на маршруті потрібно виділити першу чергу для реалізації та показати відсотки за співфінансуванням, щоб план мав реалістичний вигляд.

Експертка з питань безбар’єрності та доступності, позаштатна радниця мера з питань осіб з інвалідністю Ольга Виноградова акцентувала, що є питання, чи врахували парковку біля госпіталя та обласної лікарні. Це було зауваженням від військових, які приїжджають до госпіталя і не можуть припаркуватися. Розробники уточнили, що на схемі не враховували цей момент, але додадуть до схеми. Прийматимуть й інші зауваження, щоб допрацювати маршрут.

Євген Поляков резюмував, що Міський комітет забезпечення доступності не може затвердити концепцію на 300 мільйонів гривень, оскільки реалізацію не можуть розпланувати на 20 років наперед. Але можуть затвердити маршрут за чергами реалізації. Тому розробникам рекомендували розставити пріоритети, щоб можна було розглядати реалізацію проєкту і говорити про співфінансування.

Раніше повідомлялося, що у Вознесенську створили маршрут безбар’єрності, який проходитиме від третього мікрорайону через ринок до Управління соціального захисту населення міської ради. Його планують облаштувати відповідно до вимог безбар’єрності. Протяжність маршруту становитиме близько 1080 метрів в один бік.

У мерії зазначили, що під час першої зустрічі підприємці неохоче поставилися до пропозицій щодо облаштування безбар’єрності. Після повторної зустрічі вдалося досягти певних домовленостей, однак їхні деталі поки не розголошують.