Екологиня з Миколаєва виступила на конференції в Берліні та представила розробку очищення стоків Бузького лиману

Завідувачка кафедри екології медінституту ЧНУ імені Петра Могили Людмила Григор'єва на конференції у Берліні представила розробки щодо біоочищення промислових та каналізаційних стоків Бузького лиману.

Про це миколаївська екологиня розповіла на своїй сторінці в Facebook, пишуть «НикВести».

Презентація досліджень відбулася 20 лютого, у Берліні в рамках заходу «Українська сільська та міська водна інфраструктура потребує переосмислення та модернізації».

Еколог Людмила Григор'єва представила свої дослідження у сфері фіто- та ризофільтраційних засобів. Її робота зосереджена на використанні акумуляційних властивостей вищих водяних рослин, макрофітів та донних мулів Бузького лиману для біоочищення промислових та каналізаційних стоків.

Представник компанії Siemens висловив бажання співпрацювати у цьому напрямку, а представник Hannover Wasser Gmbh обговорив перспективи використання екологічно розумних технологій у містобудуванні.

— Це важливий крок у розвитку екологічної інфраструктури нашої країни. Ми рухаємося у правильному напрямку, і відчуваємо підтримку як з боку влади, так і з боку приватного сектору, — підкреслила Людмила Григор'єва.

Як відомо, у Берліні, 19 лютого, Східний комітет німецької економіки підписав Меморандум про взаєморозуміння з Миколаївським водним хабом. 

З боку української сторони Меморандум був підписаний міським головою Миколаєва Олександром Сєнкевичем та засновницею громадської організації «Mykolaiv Water Hub» Ганною Монтавон. На заході також був присутній директор «Миколаївводоканалу» Борис Дуденко.

Підписання даного документу передбачає відновлення системи водопостачання у південноукраїнському регіоні. 

Німецька громадська організація планує відкрити у Миколаєві сучасний інноваційний центр під однойменною назвою Mykolaiv Water Hub. Він стане осередком наукових досліджень, технічних розробок та впровадження новітніх технологій у галузях водопостачання, енергетичних та агрохарчових технологій.

Зазначимо, разом із хабом у Миколаєві відкриють і сучасну лабораторію, якою зможуть користуватися миколаївські університети та Херсонський національний технічний університет.

Раніше в Міндовкіллі підрахували, що заходи з адаптації до зміни клімату на Миколаївщині можуть коштувати понад 150 мільйонів євро.