Зруйнований будинок у Вознесенську: чому демонтаж затягується?

Вигляд багатоповерхівки у Вознесенську через 2 роки після удару. Фото: «МикВісті»

20 серпня 2022 року, під час масованого обстрілу Вознесенська, одна з російських ракет влучила в п’ятиповерхівку на вулиці Котляревського, 39, стіни якої буквально «розійшлися». Внаслідок атаки 14 людей отримали поранення, серед яких троє дітей. Хоча минуло вже два роки, будинок все ще стоїть у напівзруйнованому стані, без будь-яких ознак демонтажу або відновлення.

«МикВісті» з’ясували причини і проблеми, які затягують демонтаж п’ятиповерхівки.

Вигляд будинку у Вознесенську одразу після влучення російського «Калібру» 20 серпня 2022 року. Архівне фото «МикВісті»

Вигляд будинку у Вознесенську одразу після влучення російського «Калібру» 20 серпня 2022 року. Архівне фото «МикВісті»

Будівля не підлягає відновленню: технічний висновок

Відразу після удару, мешканці мали надію на відновлення будівлі. Експертна комісія провела технічне обстеження, яке показало, що будинок непридатний для проживання: 60% конструкцій серйозно пошкоджені, найбільше постраждали дах, стіни, балкони, вікна та двері.

Мешканка будинку Інна каже, що вона, як і інші жителі сподівалися, що після технічного обстеження вони зможуть повернутися до своїх домівок:

— Ми всі сподівалися, що після технічного обстеження зможемо повернутися додому. Ми думали що, попри пошкодження, ще є шанс відновити будівлю. Після обстрілу ми чекали, що знайдуть спосіб відремонтувати наші квартири, адже ми не уявляли собі життя без нашого дому. Коли дізналися, що технічний висновок підтвердив наші найгірші страхи і відновлення неможливе, це було справжнім шоком. Тепер нам доводиться шукати нове житло, і це дуже важко.

Стан квартири після прильоту у Вознесенську. Фото: «МикВісті»

Стан квартири після прильоту у Вознесенську. Фото: «МикВісті»

Технічний звіт показав значні пошкодження несучих конструкцій. Покрівля зруйнована на 70%, стіни похилилися, з’явилися наскрізні тріщини. Фундамент залишився цілим, але в зоні вибуху є зміщення блоків. Сходами користуватись небезпечно, балкони першого під’їзду зруйновані, а плити прогнулися. 

Використовувати будівлю настільки небезпечно, що її треба знести.

За Постановою Кабінету Міністрів України №474 від 19 квітня 2022 року, місцева влада може проводити демонтаж зруйнованих об’єктів після обстеження та рішення на основі акту. Гроші на це дають місцеві або державні програми, і це може ускладнювати початок демонтажу.

Директорка «Житло-сервіс» Олена Балабаєва, яка обслуговувала будинок розповідає, що через неможливість відновлення будівлі деякі мешканці вирішили приватизувати землю під будинком, щоб запобігти новій забудові на цій території.

Стан квартири після прильоту у Вознесенську. Фото: «МикВісті»

Стан квартири після прильоту у Вознесенську. Фото: «МикВісті»

— Після обстрілу ми ознайомилися з експертним звітом і провели огляд із комісією. Виявилося, що пошкоджений котлован, тому будинок не відновлюватимуть. До нас приїжджали навіть спеціалісти з Києва, які відбудовували пошкоджені будинки в Ірпені, але й вони підтвердили, що через пошкоджений фундамент ніхто з забудовників не візьметься за відновлення, — повідомила директорка фірми «Житло-сервіс» Олена Балабаєва.

Так пошкоджений 2 роки тому будинок виглядає сьогодні. Фото: «МикВісті»

Так виглядає територія біля зруйнованої багатоповерхівки. Фото: «МикВісті»

Згода на демонтаж

Попри очевидну необхідність демонтажу, цей процес досі не почався. Одна з основних причин — це питання компенсацій мешканцям. Мер Вознесенськ  Євген Величко, говорить, що чотири родини з цього будинку досі не отримали компенсацію за свої зруйновані квартири. Без їхньої згоди — ніякого демонтажу.

— Ми не можемо подати будинок на демонтаж, поки ми не вирішимо питання з іншими мешканцями. Або мають відбутися загальні збори, на яких вони мають показати, що вони не заперечують розбір будинку, — сказав він. 

Ще одна проблема — це фінансування демонтажних робіт. Міська влада раніше намагалася залучити міжнародні організації, які обіцяли провести демонтаж, але донори так і не вийшли на зв'язок. Тепер влада шукає нові можливості для демонтажу будівлі. 

Міська влада оцінює вартість демонтажу щонайменше у півтора мільйона гривень. Для міста, що має обмежений бюджет, це забагато. Окрім демонтажу, потрібно також переробити будівельні відходи, що додатково збільшує витрати.

Будівельне сміття біля зруйнованої багатоповерхівки у Вознесенську. Фото «МикВісті»

До російського удару на першому поверсі багатоповерхівки працював магазин. Фото «МикВісті»

З компенсаціями, але без житла

За словами мешканки зруйнованої багатоповерхівки Інни, суми компенсацій, які пропонуються мешканцям зруйнованого будинку, не завжди покривають витрати на нове житло.

За інформацією начальника управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради Єгора Нуруліна, 21 родина з 27 вже отримала сертифікати на компенсацію, загальною сумою понад 22 мільйони гривень. 

Найбільша сума компенсації склала 1 мільйон 428 тисяч гривень, а найменша — 537 тисяч 850 гривень.

Проте лише п’ять сімей вже скористалися сертифікатами, оскільки решта або не можуть вирішити питання з документами, або не вважають компенсації достатніми для придбання нового житла.

Пані Інна, одна з мешканок зруйнованого будинку, розповідає, що міська влада  пропонує їй  1 мільйон 90 тисяч гривень на придбання нової квартири. Однак через зростання цін на нерухомість цієї суми недостатньо для купівлі двокімнатної квартири у Вознесенську, каже вона.

— Щоб купити квартиру на дві кімнати, потрібно близько 33 тисяч доларів. А мені пропонують лише 24 тисячі.  Ціни на житло дуже високі, і навіть при отриманні компенсації вона не покриває витрати на нову квартиру з меблями. Я фактично залишаюсь біженкою у своєму місті, — каже Інна.

Вона підкреслює, що не хоче залишати Вознесенськ, де у неї є родичі та знайомі.

— Мені не хочеться переїжджати в інше місто, наприклад, Одесу, навіть якщо там можна придбати нову квартиру, — додає вона.

Зараз Інна думає на тим, щоб отримати компенсаційний сертифікат, хоча розуміє, що ця сума не покриє всіх витрат. 

Стан будинку через два роки після влучання. Фото: «МикВісті»

Будівельне сміття біля зруйнованої багатоповерхівки у Вознесенську. Фото: «МикВісті»

Євгеній Величко підтверджує, що ринок житла у Вознесенську дійсно відчуває тиск через наплив переселенців. За його словами офіційно зареєстровані ВПО складають близько 12% населення міста, що суттєво впливає на попит на житло і підвищує його вартість.

— У нас не було нового будівництва вже більше десяти років. Остання багатоповерхівка побудована приблизно дев’ять років тому, і сьогодні у місті навіть немає будівельної техніки для таких проектів, — каже Величко.

Окрім проблеми з новим будівництвом, є й інша — близько 7% житла у місті пустує. Міська влада запустила процес визнання покинутих квартир «відмерлою спадщиною», щоб потім передати їх новим власникам через суд. Це, можливо, допоможе частково вирішити житлову кризу у місті, але процес вимагає часу.

Стан будинку через два роки після влучання. Фото: «МикВісті»

Фінансування та нові плани: що буде після демонтажу?

Щодо майбутнього зруйнованого будинку на вулиці Котляревського, 39, ситуація залишається невизначеною. Навіть після знесення будинку питання подальшого використання ділянки залишається відкритим. 

За генеральним планом міста, ця територія призначена для житлової забудови. Однак для того, щоб почати будівництво нового житла, необхідно розробити детальний план території, що вартуватиме близько 200 тисяч гривень — сума, яку місто наразі не може собі дозволити. Тому найбільш вірогідним варіантом є будівництво нового будинку. Ідей щодо альтернативного використання цієї території у поки що немає.

Міська влада продовжує пошуки можливих рішень. Проте мешканці зруйнованого будинку вимушені залишатися без свого житла, а процес демонтажу може затягнутися на невизначений термін через брак фінансування та невирішені питання компенсацій.

Стан будинку через два роки після влучання. Фото: «МикВісті»

Стан будинку через два роки після влучання. Фото: «МикВісті»

Стан будинку через два роки після влучання. Фото: «МикВісті»

Стан будинку через два роки після влучання. Фото: «МикВісті»

Стан будинку через два роки після влучання. Фото: «МикВісті»

Аліна Квітко, «МикВісті»