Горять книги

Фото Олександра Красовицького

Знищення ракетними ударами книжкового ринку «Почайна» в Києві, з якого на початку 1990-х відроджувалася повага до книги, культури читання та її популяризація, - це продовження кремлівського терору проти української духовності, пам’яті та всієї держави.

На цих велелюдних ятках, перетворених на попіл, можна було знайти все, що завгодно. Саме звідси я привозив до Миколаєва рідкісні для нашого краю видання, починаючи від класиків світової літератури до наших сучасних авторів. В часи перетворень книгарень на Хрещатику, Соборній чи Дерибасівській на їдальні, тодішня «Петрівка» була ковтком надії на краще.

Попри те, що ворог продовжує нищити книги, підручники, друкарні, бібліотеки, школи та видавництва, вбити українське слово, як і дух боротьби та свободи, неможливо. Крім закликів, повинні нарешті відбутися і «розбори польотів» щодо критичного падіння кількості виданих творів, зневаги до національної програми перекладів, популяризації письменників за кордоном, лобіювання претендентів на Нобелівську премію в галузі літератури, копійок на закупівлю книжок, напівпорожні місцеві програми тощо. Законів, програм і стратегій, написаних за ці роки, достатньо. Слава Богу, в доброму здоровʼї наші національні генії, які заслуговують на лаври Шведської академії наук.

Маємо усвідомити: чим більше горять книжки, тим більше їх треба друкувати. Чим більше хочуть відкривати книгарні, тим кращими мають бути умови. Чим більше умов для культури, освіти і безпеки, тим ліпше майбутнє наших дітей. Яким ще має бути той «пітчинг», яким засмічують мову, а також сталося таких катастроф, щоб до нашої духовності нарешті повернулися обличчям?

…Відплата по болотах триває. Карфаген буде зруйновано.