У трьох громадах Миколаївщини фахівці оцінюють екологічні наслідки війни

На Миколаївщині екологи досліджують вплив бойових дій на довкілля в Галицинівській, Куцурубській та Очаківській громаді. Фахівці провели аналіз якості питної води, організували опитування місцевих жителів та отримали дані щодо екологічних проблем, спричинених російським вторгненням.

Про це розповіла керівниця проєкту, екологиня Інна Тимченко, передає «Суспільне».

За словами Інни Тимченко, проєкт «Оцінка екологічних наслідків війни для громад» реалізується за підтримки Фонду Сприяння Демократії та Посольства США в Україні. На Миколаївщині він розпочався з червня 2023 року. Фахівці вибрали три громади, на які вплинули бойові дії.

— З Куцурубською та Очаківською громадами ми працювали ще раніше. З Куцурубською громадою ми співпрацюємо із самим керівництвом громади, а в Очаківській ми комунікуємо з активом — з активними жителями Очаківщини та зі співробітниками Національного природного парку «Білоберіжжя Святослава». Також ми ще долучили до проєкту Галицинівську громаду, адже ми з ними зустрілися й вони теж були зацікавлені в участі у цьому проєкті, — говорить Інна Тимченко.

Проєкт пов'язаний із залученням експертів до оцінки збитків довкілля.

— Оцінити збитки, щоб розробити план відновлення окремих компонентів. Створити документ, який буде покладений в стратегії розвитку громади. І для того, щоб потім громада змогла знаходити фінансування та допомогу на відновлення, — розповіла екологиня.

У всіх громадах тривали опитування місцевих жителів.

— Ми опитували жителів, зібрали їхні думки щодо того, як вони оцінюють екологічну ситуацію, які найбільш критичні питання вони визначають. У більшості всі компоненти, які були порушені, ці компоненти були проблемними й до війни. Наприклад, це захисні лісосмуги, що поступово пошкоджувалися й знищувалося переважно через вирубки, чи іноді через пожежі. А під час воєнних дій через обстріли великі площі полезахисних смуг були знищені після пожеж, — каже екологиня.

Фахівці досліджували ґрунти та вивчають стан пошкодження полезахисних смуг за допомогою супутникових знімків.

— Тобто аналізуючи космічні знімки, ми визначаємо площі пошкодження. Площі, які потребують відновлення. Також даємо рекомендації щодо відновлення. Зокрема це рекомендації щодо видів дерев, по обсягах робіт, тобто тих смуг, що потребують найбільшої уваги. Хоча зрозуміло, що нині відновленню лісосмуг перешкоджає замінування, — зазначає фахівчиня.

Зі слів Інни Тимченко, у Галицинівській громаді фахівці зробили аналіз питної води у двох селах. В Очаківській громаді, частина дослідження сфокусована на окупованому Кінбурнському півострові.

— Площі лісових пожеж на Кінбурні збільшуються. Окремою частиною дослідження є визначення саме тих ділянок природного лісу. Для того, щоб розуміти, які саме ділянки лісів на Кінбурні потребують відновлення. Разом із тим по космічних знімках неможливо визначити ущільнення ґрунту через проїзд важкої техніки, або там кількість знищених місць гніздування птахів. Для визначення детальних збитків необхідно натурні дослідження, які зараз неможливо організувати, — розповідає Інна Тимченко.

Інна Тимченко додає, у Міжнародному суді довести ці збитки та вимагати компенсацію у Росії буде складно. Зі слів екологині, підрахунки збитків довкілля знадобляться під час відновлення задля отримання допомоги від міжнародних організацій.

— Донорам звісно, треба буде конкретна інформація, що було пошкоджено. Для чого треба відновлювати й в якій кількості, як відновлювати. То, звісно, ми маємо можливість зараз підготувати експертні висновки, хоча разом з тим ми також готуємо оцінки збитків, — зазначає Інна Тимченко.

Спеціалісти формують базу пропозицій та рекомендацій, що також направлять до Міністерства довкілля, Держекоінспекції, Верховної Ради України тощо. Зі слів екологині, тривалість проєкту запланована до березня 2024 року.

Нагадаємо, що у серпні 2022 року через російські ракетні удари тричі руйнувань зазнали будівлі Чорноморського національного університету імені Петра Могили у Миколаєві. Загальну сума екологічних збитків оцінили у понад 114,8 мільйона гривень.

Раніше повідомлялося, що сума прямого збитку інфраструктурі України від підриву російськими окупантами Каховської ГЕС налічує щонайменше $2 млрд, непрямі збитки сільському господарству становитимуть понад $220 млн щорічно.