Як в Миколаєві рятують безпритульних собак

З початку повномасштабної війни у Миколаєві зросла кількість безпритульних собак. Це повʼязано з тим, що велика кількість жителів виїхала з міста через постійні обстріли, залишивши своїх домашніх улюбленців напризволяще. Щоб не допустити збільшення популяції та мінімізувати ризики хвороб серед безпритульних тварин, у Миколаєві працює комунальне підприємство «Центр захисту тварин».

«НикВести» поспілкувалися з працівниками Центру та дізналися про роботу підприємства, зокрема в умовах війни.

«Ми не притулок»: як працює Центр

Основне завдання комунального підприємства — стерилізація безпритульних тварин, обробка від паразитів та щеплення від сказу. На базі підприємства працює бригада ловців, яка займається виловом тварин на вулицях Миколаєва. 

Як розповідає директорка підприємства Олександра Купінець, команда ловців щодня працює на вулицях міста. Фахівці з вилову мають графік, згідно з яким виїжджають до різних районів.

— Але також надходять заявки від людей, більш термінові. Наприклад, нам можуть повідомити про безпритульну вагітну тварину, таких ми забираємо в першу чергу, — каже  Олександра Купінець.

Ловці привозять тварин до Центру, де їм нададуть необхідну медичну допомогу. Їх поміщають в окремі клітки де вони пересиджують карантин, під час якого працівники підприємства слідкують за собакою чи котиком, поведінкою тваринки. 

— Тобто дивимося на тварину. Якщо з нею все гаразд, тоді вони потрапляють на операційний стіл для стерилізації, — каже Олександра Купінець.

Після операції тварини потрапляють у післяопераційний блок, звідти два шляхи — або в нову родину, або знову на вулицю. Центр не бере на себе роль притулку, і не має можливості на довгострокове перебування тварин на підприємстві. У деяких випадках тварини можуть затриматися тут на декілька тижнів.

— Вони або повертаються на вулиці, або ми їх намагаємося прилаштувати. Якщо ми бачимо, що її можна соціалізувати та прилаштувати, ми трохи збільшимо термін її перебування, — каже директорка підприємства.

«Виставки прилаштування»: як Центр шукає нові родини для безпритульних тварин

В середньому Центру захисту тварин вдається прилаштувати близько 25 тварин на місяць. Однак час від часу підприємство проводить виставки прилаштування. У такі місяці кількість тваринок, які знайшли свій дім збільшується ще орієнтовно на 15-20.

— Десь приблизно раз на два місяці ми проводимо виставки. Ми їх проводимо у Каштановому сквері, але зараз думаємо, може поміняти локацію, щоб мешканцям інших районів також було зручно, — каже Олександра Купінець.

Однак, поки літо, спека, «Центр захисту тварин» поставив на паузу ідею з виставками, аби не травмувати своїх підопічних. Натомість підприємство запрошує охочих миколаївців завітати до них в гості. Так у пʼятницю, 28 червня, центр проведе День відкритих дверей, познайомить відвідувачів з тваринками та проведе декілька лекцій.

— Зараз літо, і дуже спекотно, ви ж розумієте, що і тварини не будуть сидіти, якщо їх таку спеку вивести на вулиці. Тому, наразі ми вирішили спробувати День відкритих дверей. Ми запрошуємо людей сюди до нас на територію: проведемо екскурсію, покажемо, як все відбувається. Також будуть лекції від нашого кінолога, рекомендації, як поводитися з тваринами, яких берете з притулку, — запрошує відвідувачів Олександра Купінець.

Також для гостей проведуть лекцію про те, як поводитися з вуличними тваринами. У Центрі кажуть, що, на жаль, не мають ресурсів аби забезпечити гарні умови для усіх безпритульних тваринок міста.

— Прибрати їх усіх з території міста ми наразі просто не можемо. У нас немає стільки місця. Але намагаємося. Також будуть консультації ветеринарних лікарів, — каже Олександра Купінець.

На території Центру є вольєри з собаками, які приїхали сюди цуциками. Їх не поки вдалося прилаштувати, але працівники центру бояться відпускати їх на вулиці, тому що вони не пристосовані до таких умов.

— Їх ми все ж таки залишаємо, бо повертатися в цьому віці на вулиці, це і для них небезпечно, дорослі собаки, які там перебувають, можуть їх ображати. Тому ми залишаємо, і намагаємося прилаштувати, — розповідають на підприємстві.

Як повномасштабна війна вплинула на роботу підприємства

В перші дні після російського вторгнення у 2022 році фахівці Центру захисту тварин прийняли рішення випустити з вольєрів своїх підопічних, які пройшли лікування. Однак директорка центру каже, що попри це тварини не пішли далеко, а залишалися на території Центру та ховалися від обстрілів у бетонних блоках.

Через деякий час підприємство відновило свою роботу, оскільки на вулицях міста збільшилася кількість покинутих тварин, власники яких виїхали з міста, тікаючи від вибухів. 

— Тварин залишали напризволяще, дехто залишав їх на сусідів, на родичів. Але ті потім згодом теж виїжджали, залишаючи просто зачиненими тварин, — каже Олександра Купінець.

6 червня 2023 року росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Вода затопила десятки населених пунктів Херсонської та Миколаївської областей. Миколаївський «Центр захисту тварин» безпосередньо брав участь у порятунку тварин з затоплених територій. 

— Коли зранку ми прокинулися і побачили всі новини, всі, всі були в якомусь шоці, в паніці. Ми контактуємо з волонтерськими організаціями, з окремими волонтерами й вони звернулися до нас по допомогу в плані того, щоб ми виділили вольєри для тимчасового розміщення тварин. Ну, скажімо так, ми були перевалочним пунктом, — згадує Олександра Купінець.

Співробітники миколаївського КП «Центр захисту тварин» врятували понад 100 собак та 30 котів, які опинилися в зоні стихійного лиха. 

— Після цього приїжджали волонтери з різних притулків, Івано-Франківськ, Суми, Київ, Харків, і вивозили їх. Тварини не довго в нас затримувалися, десь декілька днів, не більше. Але ми їм тут надавали першу медичну допомогу, — каже директорка Центру.

Найбільшою проблемою для тварин, що постраждали від підтоплення були кліщі. Через високий рівень води паразити також шукали порятунок.

— Кліщі теж хочуть жити, і вони з усієї трави шукали, де б їм вижити. Тварини приїжджали просто усипані кліщами. Організація «Чотири лапи» нам надала препарат від кліщів та інших паразитів. Це допомогло нам, скажемо так, привести до тями більшість тварин. Тому що вони дуже були погані, — розповідає Олександра Купінець.

Команда Центру: хто рятує миколаївських безпритульних тварин

Команда миколаївського Центру захисту тварин складається з 25 фахівців: серед них доглядальниці, лікарі, ловці та кінологи. Ксенія Котюжинська працює на підприємстві кінологом, вона привчає безпритульних тварин до повідка та навчає найнеобхідніших команд, щоб надалі прилаштувати їх у сімʼю.

— Собачки з різним характером надходять до нас. Деякі агресивні, деякі пасивно-агресивні. Моя задача в тому, щоб з такої собаки зробити нормальну. Тобто привчити до людей, до інших тварин, щоб не було агресії. Щоб ходили, знали, що таке нашийник. Деякі одразу йдуть на контакт, деяким більше часу треба. В середньому два тижні. Сумую за всіма собаками, але кожній собаці потрібен дім. Вдома краще, ніж у вольєрі, — каже Ксенія.

Однак, за словами директорки підприємства Олександри Купінець, працівникам Центру не вистачає часу, щоб приділити достатньо уваги кожній тварині.

— У нас часто приїжджають волонтери з-за кордону, які хочуть допомогти. І Ксенія бере їх бере під свою опіку. Вони разом з нею гуляють з тваринами, бо тварин багато і кожному приділити достатньо часу не завжди вистачає, — каже жінка.

Основні потреби: не вистачає вакцини від сказу

Робота Центру захисту тварин фінансується Миколаївської міською радою, однак фінансування розраховане лише на стерилізацію та не передбачає інших видів лікування. 

— Як таких донатів ми не потребуємо, не можемо сказати, що нам критично чогось не вистачає. за програмою фінансується у нас вилов, тимчасове перебування тварини та повернення її на місце вилову або прилаштування, — розповідає Олександра Купінець.

Однак, за словами жінки, за карантинний період дуже важко знайти новий будинок для тварини, у такому випадку Центр рятують корми від волонтерів. Завдяки цьому підприємство може залишити песика на довший період та дати шанс на життя у новій родині.

Наразі великою проблемою для зоозахисників стало масове розповсюдження сказу у тварин. Вони повʼязують це з забороною полювання на період воєнного стану та великою популяцією диких тварин. 

Як повідомили в управлінні охорони здоров’я лише за перший квартал поточного року до медзакладів міста Миколаєва внаслідок укусів звернулися 179 людей. Це на 10% більше, ніж торік. 

— Невеличка проблема була в нас на початку року, бо раніше у нас вакцинувала з собак Держспоживслужба, але наразі в них не вистачає вакцини, тому ми оголосили тендер, закупили вакцину, щоб вакцинувати всіх собак від сказу, — каже Олександра Купінець.

Вона також звернулася до власників домашніх тварин та наголосила на важливості вакцинування їх від сказу.

— Дикі тварини заходять у ті домівки, що на околицях. Лиси, куниці, вони є переносниками сказу. Хвороба передається через слину, і якщо дика тварина поїла, а потім домашня поїла одразу після неї, це також може спровокувати сказ. За законодавством кожна людина, яка утримує домашню тварину, повинна її вакцинувати раз в рік, — каже директорка Центру.

Оскільки програма фінансування розрахована лише на стерилізацію безпритульних тварин, Цент захисту стикається з проблемою нестачі медикаментів для іншого лікування.

— У нас не завжди є в наявності медикаменти, якими ми можемо скористуватися, для того, щоб там врятувати чи вилікувати тварину. Для того, щоб закупити щось необхідне, повинна пройти процедура торгів, але це дуже довго. Тому дуже часто ми просто їдемо, купуємо це за власні кошти та оформлюємо як благодійний внесок, – розповідає директока Центру.

Завдяки стерилізації, обробці від паразитів та щепленням, «Центр захисту тварин» зменшує популяцію безпритульних тварин та мінімізує ризики поширення захворювань серед них. Попри складні умови воєнного стану, працівники Центру продовжують виконувати місію з порятунку та прилаштування тварин, що потребують допомоги. Умови війни значно ускладнюють роботу Центру, проте його зусилля зберігають надію на краще майбутнє для безпритульних тварин у Миколаєві.

Олена Козубовська