Скільки небезпечних відходів накопичив НГЗ за останні 10 років: від 28 млн тонн червоного шламу — до 43
-
- Катерина СередаГоловна редакторка
-
10000 +
Попадання в ціль! Понад 10,000 читачів зацікавились цим матеріалом!
-
Додати у Google
-
10K
Попадання в ціль! Понад 10,000 читачів зацікавились цим матеріалом!
-
Додати у Google
За останні 10 років на шламових полях «Миколаївського глиноземного заводу» кількість накопичених небезпечних відходів збільшилася з 28 мільйонів тонн до 43 мільйонів тонн червоного шламу.
Про це свідчать дані з регіональних звітів про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області за період з 2009 по 2018 рік, повідомляють МикВісті.
Як відомо, «Миколаївський глиноземний завод» утворює найбільшу кількість відходів 4 класу в Миколаївській області. У цьому звіті наводяться дані управління статистики в Миколаївській області щодо основних показників утворення та поводження з відходами у 2017 році. Згідно з цими даними, у Миколаєві та Миколаївській області обсяг утворених відходів за 2017 рік становить 2,3 мільйона тонн, 77% з яких — шлам «НГЗ».
Станом на 1 січня 2019 року на шламосховищах було накопичено 43,5 мільйона тонн червоного шламу. Це 82,2% від усіх накопичених відходів IV класу в Миколаївській області.
Станом на 1 січня 2018 року на шламосховищах НГЗ зберігалося 41,6 мільйона тонн відходів. Станом на 1 січня 2009 року кількість шламу на шламосховищах заводу становила 27 мільйонів 983 тисячі 400 тонн.
Кількість накопичуваних небезпечних відходів збільшувалася за цей період на обсяг від 1,3 мільйона тонн до 1,7 мільйона тонн на рік.
Червоний шлам на «Миколаївському глиноземному заводі» зберігається на двох шламосховищах. Перше було введено в експлуатацію у 1980 році з проектною потужністю 20 мільйонів м³ шламу. Шламосховище №1 розташоване на першій заплавній терасі Дніпро-Бузького лиману, у дамбах висотою 22 метри з боку лиману та 12 метрів з боку схилів. Шлам складувався мокрим методом — для зручності транспортування його розбавляли водою.
Шламосховище № 2 було введено в експлуатацію у 2007 році. Складування шламів здійснюється сухим методом шляхом згущення. Будівництво велося з урахуванням новітніх технологій. Проектна потужність — 1,5 мільйона м³ на рік.
«У Миколаївській області немає полігону промислових токсичних відходів, тому гальванічний шлам, нафтопродукти, відходи лакофарбових матеріалів, гуми накопичуються на підприємствах, найчастіше в непристосованих для цього місцях. Внаслідок діяльності НГЗ навколишнє середовище забруднюється пилогазовими викидами, стічними водами та червоним шламом», — йдеться у статті «Переробка червоних шламів на Миколаївському глиноземному заводі» кандидатів технічних наук У.В. Хром’яка та І.Д. Борщиніної, опублікованій у 2013 році в «Науковому віснику Національного лісотехнічного університету України».
Червоні шлами — це тверда або пастоподібна суміш відходів, що утворилася в результаті виділення оксиду алюмінію (сировина для виробництва алюмінію) з бокситів, містить оксиди заліза, титану, кремнію та воду, характеризується сильно лужним середовищем.
У матеріалі «Переробка червоних шламів на Миколаївському глиноземному заводі» зазначається, що щороку зі шламосховищ фіксують кілька випадків розпорошення сухого червоного шламу. В результаті розпилення страждають приміські села Пригубське, Лимани, Галицинове, бази відпочинку, що розташовані на Руській косі, а також тисячі гектарів сільськогосподарських угідь і річка Південний Буг.
Інформації про комплексний негативний вплив шламів НГЗ на навколишнє середовище немає через відсутність фінансування для проведення досліджень. Тому висновки щодо їхнього впливу можна зробити на підставі доповідей санітарного департаменту Угорщини (4 жовтня 2010 року на алюмінієвому заводі Ajka Timfoldgyar стався прорив шламосховища). У цьому звіті зазначається, що червоний шлам знищує однорічні та багаторічні рослини на період до 10 років; луг, що міститься у шламі, пошкоджує зовнішні покриви риб, молюсків, ракоподібних, призводить до їх загибелі або захворювання (залежно від концентрації хімікатів у річці); червоний шлам шкідливий для здоров’я людини, він викликає опіки шкіри, слизових оболонок; у дітей спостерігається зниження інтелектуального рівня та підвищення агресивності, у дорослих — підвищення артеріального тиску, оніміння кінцівок, м’язові болі, головні болі, болі в животі, погіршення пам’яті, імунітету, потенції, ураження печінки та нирок.
На кожну тонну виробленого глинозему утворюється до 1–1,3 тонни червоного шламу. Червоний шлам використовують для виробництва будівельних матеріалів, зокрема бетону та цегли.
«Миколаївський глиноземний завод» розташований у Вітовському районі Миколаєва на території Галицинівської сільської ради. Підприємство працює з 1980 року і є одним із найбільших підприємств кольорової металургії в Європі. «НГЗ» займається виробництвом металургійного глинозему та товарного гідрату алюмінію. Для виробництва глинозему як сировину використовують боксити, переробка яких здійснюється гідрохімічним способом за методом Байєра. До жовтня 2017 року підприємство належало холдингу «Русал», підконтрольному російському олігарху Олегу Дерипасці, проте після введення санкцій завод продали сировинному трейдеру «Glencore». Проте, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб України, Олег Дерипаска залишається кінцевим бенефіціаром ТОВ «Миколаївський глиноземний завод». Згідно з держреєстром, Дерипаска є бенефіціаром двох співвласників НГЗ — ТОВ «Компанія «Алюміній України» та ТОВ «Гуардон Україна». У річних звітах «Русал» та En+, опублікованих у березні 2018 року, ці структури вказали один актив в Україні — RUSAL Mykolaev Ltd, у якому їм належить 100%.
Директором ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» є російський менеджер Віктор Кожевников.
Раніше повідомлялося, що за останні п’ять років «Миколаївський глиноземний завод» збільшив виробництво глинозему на 15%.
