Бюджет-2020: стриманий оптимізм у прогнозах, скромність у витратах

Вперед і вгору

Бюджет-2020 уряд формував на основі прогнозу Міністерства економіки від 15 травня. До 2 листопада в документ ще вноситимуть корективи.

У проєкті дохідна частина складає 1 трильйон 79,5 мільярда гривень, що на 53 мільярди більше, аніж у 2019. Видатки зросли на 58 мільярдів гривень — до 1 трильйона 170 мільярдів гривень. Крім того, в 2020 державі повернуть 10 мільярдів гривень кредитних коштів, а вона планує надати кредитів на 15 мільярдів.

Номінально дефіцит теж зріс — в наступному році різниця між тим, що держава витратить і заробить, складе 95 мільярдів гривень, що на 5 мільярдів більше за показник 2019. Але у відсотковому відношенні до ВВП бюджетна діра скоротиться до 2,09%.

Уряд сподівається, що економіка в наступному році зростатиме активніше — плюс 3,3% ВВП. Це не 7% на рік, які потрібні, аби за 5 років отримати обіцяні плюс 40% зростання, але динаміка трохи краща, аніж очікується на кінець 2019.

Ріст цін, навпаки, має сповільнитися до 6% проти цьогорічних 7,4%.

Курс національної валюти, закладений у проєкті — 28,2 гривні за долар. Це менше, ніж у прогнозі на поточний рік, але суттєво більше, аніж зараз долар коштує в обмінниках. Тому цей показник можуть ще відкоригувати.

Нещедра соціалка

Про пенсіонерів в уряді не забули. Але рівно настільки, щоб підвищення пенсій трохи перекрило здорожчання товарів.

Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, на основі якого розраховується пенсія, в 2020 зросте на 131 гривню і в грудні наступного року складатиме 1769 гривень. Індексація складе 8%, що на 2% більше за прогнозований рівень інфляції.

Попри обіцянки попереднього уряду, зокрема Мінсоцу, бездефіцитністю в Пенсійному фонді й не пахне. В наступному році Фонд «з’їсть» 172,6 мільярда бюджетних коштів. Це на 5 мільярдів більше за цьогорічну потребу.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб зросте на 250 гривень і на кінець року складатиме 2270 гривень. Мінімальна зарплата зросте до 4723 гривень. Ці показники впливають як напряму на розмір виплат, так і на податки, які платять, зокрема, підприємці на спрощеній формі оподаткування.

В Міністерстві соціальної політики отримають менше грошей на виплату соціальної допомоги. В поточному році на ці потреби закладено 63 мільярди гривень, а в наступному — на 3,5 мільярди менше. Те саме і з субсидіями — 47,6 мільярда в 2020 році проти 55 мільярдів, які уряд витратив і витрачає зараз. І це без урахування майже 3 мільярдів субвенції місцевим бюджетам на купівлю дров та скрапленого газу.

Оборона і безпека

На оборону, правоохоронні та антикорупційні органи в бюджеті уряд заклав майже 238 мільярдів гривень — це п’ята частина бюджету. 

Найбільше, традиційно, отримало Міністерство оборони: 81,5 мільярда гривень підуть на Збройні сили України, 17 мільярдів — на купівлю, модернізацію та ремонт техніки та обладнання. Ще майже 3 мільярди отримає головне управління розвідки Міноборони.

Міністерство внутрішніх справ отримає 83,8 мільярда гривень. Із них на Національну поліцію підуть 29,5 мільярди. Прикордонники, Нацгвардія та Державна служба надзвичайних ситуацій отримають 37 мільярдів гривень. В бюджеті вже традиційно є закупівля пожежних машин та обладнання виключно вітчизняного виробництва на 600 мільйонів гривень.

Генеральна прокуратура України отримає 7,7 мільярда гривень — це плюс 400 мільйонів в порівнянні із поточним роком. А СБУ матиме один в один таку суму, як у попередньому бюджеті — 9,7 мільярда гривень.

Майже подвоїло свій бюджет Державне бюро розслідувань — з 1,1 мільярда гривень в 2019 до 1,9 мільярда в наступному році. Плюс 150 мільйонів до минулорічних 870 отримало Національне антикорупційне бюро та на 60 мільйонів збільшився бюджет Національного агентства із запобігання корупції.

А ще є 28 мільярдів гривень в Ради національної безпеки та оборони. Куди направлять ці кошти — вирішить РНБО на своєму засіданні.

Гроші все більше йдуть за пацієнтом

Із 93 мільярдів гривень, розпорядником яких є Міністерство охорони здоров’я, 72,3 мільярда отримає Національна служба здоров’я. Це в 3,5 рази більше, ніж минулого року, оскільки у 2020-му НСЗУ фінансуватиме не тільки первинку, але й вторинний рівень медицини — лікарні та поліклініки. Гроші платитимуть за надані послуги, а не за ліжко-місця, як було дотепер.

В Національній службі здоров’я кажуть, що для повноцінної роботи в наступному році їм бракує 8,6 мільярда гривень. Від цього залежить і кількість наданих послуг, і скільки за них отримають медичні заклади.

В наступному році медична субвенція, яку отримували регіони на мережу медичних закладів, зменшилася з 56 мільярдів гривень до 14,6. Це означає, що якщо місцеві лікарні та поліклініки не встигнуть долучитися до реформи, то їх будуть змушені фінансувати місцеві ради з власного бюджету.

Недешева освіта

Більше 120 мільярдів і бюджеті закладено на освітні потреби. 

Головна стаття витрат — освітня субвенція місцевим бюджетам. Вони наступного року отримають 77,5 мільярдів гривень, що на 8 мільярдів більше, аніж у 2019.

На вищі навчальні заклади в бюджеті передбачено 27,6 мільярда гривень, а от професійно-технічна освіти з державного бюджету отримає тільки 400 мільйонів.

Плюс 200 мільйонів гривень виділили на Нову українську школу — в 2020 році школи отримають 1 мільярд 421 мільйон гривень.

Інфраструктура і громади

В бюджеті на наступний рік немає жодної гривні на субвенцію соціально-економічного розвитку — улюблений інструмент депутатів-мажоритарників, які вибивали гроші на округ і в такий спосіб за державний кошт агітували за себе.

Натомість Державний фонд регіонального розвитку, завдання якого — підтримувати регіональні проєкти, отримав 9,5 мільярдів гривень. Ці гроші на конкурсній основі отримають найактивніші громади. Ще 2,1 мільярда гривень окремим пунктом закладено в бюджеті на розвиток інфраструктури громад.

В наступному році планують будувати ще більше доріг. 

Місцеві органи влади отримають частину коштів Дорожнього фонду. Це 22,2 мільярда гривень, за які мають будувати та ремонтувати дороги місцевого значення.

За державні шляхи відповідає Укравтодор, на них закладено 38 мільярдів гривень. Ще кілька мільярдів планують залучити від міжнародних фінансових організацій.

Далі буде

В п’ятницю, 20 вересня, бюджет представлятиме в парламенті міністерка фінансів Оксана Маркарова. Але вже зараз зрозуміло, що цифри в документі будуть мінятися. 

Окрім коригування відповідно до оновленого прогнозу Міністерства економічного розвитку та торгівлі, у проєкт ще внесуть правки на основі затвердженої програми діяльності уряду.

Найцікавіше буде спостерігати за ухваленням бюджету в парламенті. Останні 5 років стало звичним, що в бюджеті з подачі депутатів суттєво перекроюються наявні статті, додаються нові. Згадати хоча б пожежні машини Олега Ляшка.Такою була ціна ухвалення головного фінансового документу. 

Зараз же у «Слуги народу» і своя більшість, і свій уряд. А отже немає потреби виконувати забаганки депутатів з інших груп і фракцій.

Федір Прокопчук, Громадське