Війна Ґрети Тунберґ за клімат

"Ми будемо за вами слідкувати — ось моє послання", — так починає свій виступ на саміті ООН у Нью-Йорку Ґрета Тунберґ. Ґреті шістнадцять років, вона живе у Швеції, вчиться в школі. На ній звичайна рожева блузка, волосся заплетене в тонкі коси, а в очах жорсткість. В руках Ґрета тримає листок з написаною промовою. Вона звертається до світових лідерів: “Як ви смієте? Ви викрали мої мрії і моє дитинство порожніми обіцянками”, — а у відповідь чує оплески. Ґрета не кричить, але кожне слово артикулює чітко і виразно.

Хто така Ґрета Тунберґ?

Ґрета Тунберґ народилася у Швеції в творчій родині — її мати співачка, тато — актор, дідусь — режисер. В неї також є молодша сестра Беата. Ґрета відвідувала школу і жила звичайним життям, але у 2011 році, як вона стверджувала у своєму виступі на TEDx, все змінилося.

Ґреті було вісім років. Саме тоді вона вперше почула про зміни клімату і не могла зрозуміти, чому люди про це так мало говорять. Ґрета почала з власної родини. Аби зменшити вуглецевий слід, члени її сім'ї відмовилися від м'яса, від перельотів літаками тощо. Увесь шлях мати Ґрети, Малена Ернман, описала в окремій книзі.

У 2014 році у Ґрета перестала нормально їсти та спати. Їй діагностували розлад аутичного спектру, обсесивно-компульсивний синдром і селективний мутизм. Люди з подібними діагнозами мають труднощі з соціальною взаємодією та обмежене коло інтересів, розумові здібності при цьому не страждають. Ґрета рідко усміхається і висловлюється лише конкретно. Вона не хоче бути зручною для всіх, а свої діагнози вважає власною суперсилою. “Коли я була меншою, в школі нам показували фільми про те, скільки пластику плаває в океані, як голодують білі ведмеді тощо, — пригадувала Ґрета в одному з інтерв’ю. — Мої однокласники, звичайно, переймалися побаченим, але після перегляду, переважно, відволікалися і вже думали про інші речі. Я не можу так просто відпустити те, що мене хвилює. Це просто застрягло в моїй голові”.

На свій перший протест Ґрета вийшла 20 серпня 2018 року. На фото з того дня вона сидить у легкій блакитній куртці на бруківці біля будівлі парламенту Швеції. Зліва від неї — шкільний рюкзак і багаторазова пляшка для води, справа — плакат з написом "Skolstrejk för klimatet" ("Шкільний страйк за клімат"). Також Ґрета роздавала охочим власноруч виготовлені листівки з написом: “Я роблю це, тому що ви, дорослі, чхаєте на моє майбутнє”.

Фото Ґрети. опубліковане у Instagram, облетіло спершу акаунти місцевих екоактивістів, а потім світових. Зараз під ним більше 18 тисяч вподобань. Поступово до Ґретиного страйку долучилися друзі, однокласники, небайдужі люди. У жовтні 2018 року про Ґрету Тунберґ знав ледь не весь світ. 24 листопада її запросили виступити з промовою на конференцію TEDxStockholm. Наприкінці 2018 року страйки школярів за клімат відбулися у близько 270 містах світу. 

Що таке “П’ятниці за клімат”?

Спочатку Ґрета Тунберґ своїм страйком хотіла привернути увагу кандидатів у шведський парламент до кліматичної кризи у її власній країні — через значні пожежі літо 2018 року у Швеції було найспекотнішим в історії. Перед виборами вона пікетувала шведський парламент щодня, після — лише щоп’ятниці. Так зародився рух Fridays For Future.

У багатьох західних країнах страх і тривога у дітей стосовно кліматичних проблем — поширена проблема. У 2019 році видання The New York Times навіть випустило окремий гід про те, як говорити з дітьми про зміни клімату. Навряд чи саме через активізм Ґрети діти стали частіше замислюватися про такі речі, але однозначно шведка власним прикладом вплинула на розвиток руху за клімат серед школярів. При цьому суперечки стосовно того, що мусять робити діти — висловлювати власну позицію щодо критичних питань чи ходити до школи — не вщухають, а навпаки, з кожним новим виступом Ґрети на публіці тільки посилюються.

Менше ніж за рік рух Fridays For Future набув глобальних масштабів. У березні 2019 року у понад 2000 шкіл по всьому світу діти страйкували, закликаючи дорослих взяти на себе відповідальність за кліматичну кризу. Напередодні страйку Ґрета Тунберґ та інші активісти опублікували в The Guardian відкритий лист: “Ми, молодь, що глибоко стурбована своїм майбутнім. [...] Ми маємо сприймати кліматичну кризу, як кризу, адже це найбільша загроза в історії людства. [...] Ми вимагаємо, щоб світові лідери узяли на себе відповідальність вирішити цю кризу. Ви підводили нас у минулому. Якщо не впораєтесь у майбутньому, ми, молодь, візьмемо ситуацію під свій контроль”.

Масові страйки з різною періодичністю відбувалися протягом 2019 року у багатьох містах. У серпні Генсек ООН Антоніу Гуттерреш оголосив надзвичайну екологічну ситуацію. До 27 вересня у світі триває Глобальний тиждень майбутнього — це низка заходів і протестів, під час яких активісти у всьому світі вимагають звернути більше уваги на подолання кліматичної кризи. За три дні до саміту ООН з питань клімату, 20 вересня, відбулися, ймовірно, наймасовіші кліматичні протести у світі. Усього в них взяло участь понад чотири мільйони людей. Невеличка демонстрація відбулася навіть в Антарктиді. У Києві на акцію вийшло майже дві тисячі учасників. 

Напередодні активісти та активістки FFF знову опублікували відкритого листа: “Деякі дорослі скажуть, що ми не маємо прогулювати школу, що ми повинні «отримувати освіту». Ми ж вважаємо, що організовуватись проти загрози існуванню та вигадувати, як змусити до нас дослухатися, — це також важливі уроки”.

Що відбулося на саміті ООН?

Протягом 2019 року Ґрета Тунберґ зустрічалася з генсеком ООН Антоніу Гуттеррешем, Бараком Обамою. Також вона виступала на форумі в Давосі і у Європарламенті. У березні Ґрета потрапила на обкладинку журналу Time, який охрестив її "лідеркою майбутнього покоління". А Vice зняли про неї та шкільні страйки за клімат документальний фільм під назвою "Make the World Greta Again", таким чином перефразувавши передвиборчий лозунг президента США Дональда Трампа. 

На саміт ООН у Нью-Йорк Ґрета припливла через океан на екологічній яхті онука князя Монако та Ґрейс Келлі, дівчину супроводжував тато. Перед світовими лідерами вона виступила 23 вересня. “Люди страждають, люди помирають, наші екосистеми руйнуються, — йдеться у промові. — Ми на порозі масового вимирання і все, про що ви говорите — це гроші і казки про вічне зростання економіки. Та як ви смієте?” 

У своїй промові Ґрета нагадала, що наука вже тридцять років говорить про кліматичні зміни. Вона критикувала дії світових лідерів, зокрема, назвавши ідею зменшення викидів наполовину протягом 10 років недостатнім кроком для порятунку планети. Після цього Ґрета та інші діти подали скаргу в ООН на Аргентину, Бразилію, Францію, Німеччину та Туреччину за порушення Конвенції ООН з прав дитини — на їхню думку, ці країни роблять недостатньо для боротьби з кліматичною кризою.

Але ефект від промови був неочікуваний. Замість того, аби обговорювати кліматичну кризу, Ґрету почали критикувати за надмірну емоційність, за юний вік, за діагноз, за статус. Наприклад, Дональд Трамп саркастично назвав Ґрету "дуже щасливою молодою дівчиною, яка з нетерпінням чекає на яскраве та прекрасне майбутнє".

Знайшлися також і ті, хто підтримав Ґрету. Наприклад, генсек ООН Антоніу Гуттерреш закликав світових лідерів замислитися про те, як взагалі припинити викиди до 2020 року. Президент Франції Еммануель Макрон написав: "Ми не можемо просто дивитися, як наша молодь щоп'ятниці протестує через зміни клімату і відповідати, що усе в порядку. Нам ще далеко до досягнення цілі". Водночас, скаргу Ґрети в ООН на Францію Макрон не схвалив. Представниця демократів у Каліфорнії Баффі Вікс написала у своєму Twitter-акаунті: "Світ знайшов свою героїню, її звати Ґрета Тунберґ".

Ми ж нагадуємо:

Концентрація вуглекислого газу в атмосфері сягнула найвищого показника за всю історію планети.

У Ґренландії протягом 2019 року розтануло 179 мільярдів тонн льоду. У Ісландії влаштували символічні поминки льодовику Окйокюль, який розтанув через глобальне потепління. 

Протягом всього літа не вщухали пожежі в Амазонії, Сибіру, на Алясці, в Індонезії, що призвело до викиду десятків мегатонн вуглекислого газу. 

Реклама

Запас природних ресурсів, які були розраховані на 2019 рік, людство вичерпало ще в липні.

На 2100 рік, рівень моря в Україні може на стільки піднятися, що затопить території площею 1,5 мільйони гектарів. Найбільше постраждають Крим, Херсонська та Одеські області. 

Через спеку та посухи кліматичні зони в Україні мігрують на північ. Такі зміни клімату вже змушують українських фермерів пристосовуватися до нових умов життя. Зона Полісся теплішає і практично зникає.

Анастасія Іванців, LB.ua