«У Криму немає свободи»: доповідь Human Rights Watch і порушення прав людини на півострові

Із 2015 року з щонайменше 63 людини в анексованому Криму були притягнуті до відповідальності за сфабрикованими звинуваченнями, переважна більшість із них – кримські татари. Про це йдеться в доповіді міжнародної організації Human Rights Watch за підсумками 2019 року.

Тим часом російська влада Криму і наближені до неї громадські діячі заперечують, що на півострові можливі переслідування за національними або релігійними мотивами. Так, заступник голови проросійської кримськотатарської організації «Кирим бірлігі» Рустем Німетулаєв заявив агентству «РИА Новости Крым», що до кримінальної відповідальності в Криму притягуються виключно «члени заборонених у Росії організацій». Про нову доповідь Human Rights Watch ішлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Керівник робочої групи з міжнародно-правових питань при постійному представництві Криму при президенті Росії Олександр Молохов в інтерв’ю агентству «РИА Новости Крым» так висловився про дослідження міжнародної правозахисної організації:

«Усі ці доповіді робляться заочно. Ніхто з представників міжнародних правозахисних організацій і будь-яких офіційних структур не приїжджає до Криму і не спостерігає своїми очима, хоча ми всіх запрошуємо. Довіряти доповідям, які в заочній формі складені на підставі незрозуміло яких даних, безумовно, не варто».

Заступник директора відділу Human Rights Watch у Європі і Центральній Азії Таня Локшина розповіла Крим.Реалії, що співробітники цієї організації регулярно виїжджають на півострів за українськими дозволами.

«Будь-яка людина, яка прочитала нашу останню доповідь про становище кримськотатарських активістів в окупованому Криму і наші попередні матеріали на цю тему, не міг не помітити, що ці доповіді написані за результатами польової роботи в Криму. Після 2014 року вона здійснюється в легальному форматі, звісно, з точки зору українського законодавства. Співробітники, які планують туди в’їхати, отримують спеціальний дозвіл у Києві, і вже з цим дозволом в’їжджають через територію (материкової) України. Остання така поїздка відбулася в травні 2019 року. Загалом, від самого початку окупації Криму звідти видавлювалися незгодні – ті люди, які не готові були прийняти російський режим. У перший рік це призвело до масового виходу критиків російської влади з Криму, причому таких було багато саме всередині кримськотатарської спільноти», – каже правозахисниця.

Таня Локшина

Таня Локшина зазначає, що в цьому середовищі найбільш виділяється об’єднання «Кримська солідарність».

«Здебільшого це кримські татари. Російська влада намагається перекрити повітря цим активістам: застосовують адміністративні штрафи, короткострокові арешти і кримінальні переслідування за надуманими звинуваченнями в злочинах терористичного характеру. Зокрема, йдеться про членство і організації осередків «Хізб ут-Тахрір». В Україні ця організація є легальною, а в Росії заборонена як терористична. По всій Росії тривають переслідування ймовірних членів «Хізб ут-Тахрір», і люди отримують просто жахливі терміни. У Криму ж ситуація особлива, тому що під приводом боротьби з цією організацією насправді намагаються придушити мирний опір окупації. Люди, які потрапляють під цю статтю, є кримськотатарськими активістами, активістами «Кримської солідарності». Таким чином ціна незгоди для них дуже висока», – каже Локшина.

Відразу після масових обшуків у кримськотатарських активістів наприкінці березня 2019 року російський голова Криму Сергій Аксьонов запевнив, що в арештах немає політичної мотивації.

Сергій Аксьонов

«Всі слідчі дії проводяться в рамках закону, в рамках раніше порушених кримінальних справ. Будь-які розмови про нібито репресії, розгорнуті на півострові, – брехня і демагогія, спроба надати справі політичне забарвлення. Злочинність і екстремізм не мають національності і релігійної належності. Всі учасники заборонених організацій, що працюють в інтересах іноземних держав, відповідатимуть згідно з законами Російської Федерації незалежно від національності. Той, хто ці закони не поважає, може шукати собі місце для життя в будь-якій точці світу. Тут таким персонажам нічого, крім в’язниці, не світить», – стверджує він.

Наприкінці грудня голова російського Держкомітету у справах національностей Альберт Кангієв в інтерв’ю проросійському телеканалові «Міллет» сказав, що російська влада створює на півострові комфортні умови для представників усіх національностей.

Альберт Кангієв

«Крим – багатонаціональний регіон, навіть, напевно, один із найбільш багатонаціональних. У нас проживають представники понад 170 національностей, і від роботи комітету в першу чергу залежать мир, злагода і добросусідські відносини між усіма, хто живе на території півострова. Основна роль комітету – показати, наскільки велика турбота сьогодні є з боку держави на адресу раніше депортованих громадян і людей, чиї предки постраждали від несправедливості. Міжнаціональна злагода в Криму відчутна. Кримські татари – це третя за чисельністю національність у Криму. Динамічно, активно проводяться заходи з великим охопленням співвітчизників, у тому числі через ваш канал. Всі мають способи донести свої думки, свої побажання до всіх, хто живе в Криму», – заявив російський чиновник.

Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров вважає, що російські чиновники озвучують офіційний погляд на речі, який не має нічого спільного з реальністю.

«Кангієв нічого іншого і не скаже, як і Сергій Аксьонов. Вони – державні чиновники і говоритимуть те, що їм вкажуть. Ми вже шість років не можемо вільно висловлювати думки, збиратися і висловлювати свою позицію. Коли місяць тому ми хотіли провести конференцію з прав людини, нам просто не дали цього зробити. Хотіли провести вчительську конференцію – теж не дали. Тому тут немає свободи, про яку говорить Кангієв, це факт. Кримським татарам дістається більше за всіх: із затриманих і заарештованих торік не були кримськими татарами тільки троє. Звісно, дістається і тим, хто налаштований проукраїнськи, хто вільно висловлює свою думку, хто хоче жити не так, як пропонує влада. Важко припускати, чого очікувати далі, але свою активність ми не згортаємо», – наголосив він.

Абдурешит Джеппаров

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов впевнений, що доповіді різних організацій про ситуацію в анексованому Криму допомагають зберігати міжнародний тиск на Росію.

«Замовчування цих злочинів сприяє подальшому їхньому поширенню. Порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права залишаються безкарними саме через те, що про них ніхто не знає, і Росія може продовжувати такі порушення. Будь-який розголос на міжнародному рівні сприяє перш за все посиленню санкцій відносно Росії, в той час як вона прагне домогтися їхнього припинення. Щорічно схвалюються резолюції ООН про те, що Крим є окупованою територією, і це теж дає досить серйозний тиск із боку міжнародної спільноти на Росію як державу-окупанта», – каже правозахисник.

Олександр Сєдов

Олена Ремовська, Крим.Реалії