Трамп і Твітер: хто цензурує кого?

Соціальна мережа «Твітер» не поступається тиску президента США Дональда Трампа і продовжує перекривати його твіти попередженнями, що висловлювання глави американської держави «прославляє насильство» або ж що вони потребують перевірки фактів, а отже, порушують правило платформи. Минулого тижня вже третій твіт президента піддався втручанню з боку соціальної мережі, незважаючи на те, що Трамп погрозив змінити законодавство, що регулює роботу соціальних мереж.

Кожна зі сторін конфлікту продовжує стояти на своєму: Твітер наполягає, що правила поведінки на платформі є однаковими для всіх, президент Трамп звинувачує компанію в цензурі, але продовжує твітувати по кілька разів на день. Суперечка показала можливості і обмеження соціальних мереж в руках політиків – для вживання і зловживання.

З моменту вступу на посаду президента США Дональда Трампа твітер був його улюбленим засобом комунікації з народом. Журналісти його дратували, кореспондентів провідних американських видань – CNN, The Washington Post, The New York Post – він називає «ворогами народу» і не раз сварився з ними під час пресконференцій у Білому домі, погрожуючи скасувати ці пресконференції взагалі і мати лише пряме спілкування зі світом – через мережу «Твітер».

Скінчилася любов, але не взаємовигідне співжиття

Реклама

Журналісти підрахували, що з того часу, як Дональд Трамп приєднався до твітера десять років тому, він зробив 52 000 твітів чи ретвітів і має 80 мільйонів підписників. Бувало і таке, що він відправляв 108 твіттер-повідомлень на день.

У твітері він робив заяви, для яких у старі часи (коли Твітера ще не було 15 років тому) потрібно було б робити брифінг у Білому домі та кликати журналістів. Президент Трамп через твітер-повідомлення погрожував війною, виходом з різних міжнародних організацій, оголошував про нові призначення чи звільнення в уряді. Завдяки президенту США Твітер став однією з найвідоміших компаній світу, але нині ці стосунки наштовхнулися на рифи.

У вівторок мережа «Твітер» позначила два пости президента про махінації з бюлетенями під час голосування поштою попередженнями про необхідність перевірити факти. За словами офіційного представника Твітера, компанія ухвалила безпрецедентні заходи, відповідно до анонсованої минулого місяця нової політики, оскільки твіти президента містять «інформацію про процес голосування, яка потенційно може ввести в оману». Попередження було написане, щоб «дати додатковий контекст».

Твітер перекрив ще один з твітів президента Трампа щодо подій в Міннеаполісі, зазначивши, що він порушує правила компанії щодо «прославлення насильства». Цей третій твіт, що опинився в полі зору модераторів, був висловленням підтримки губернатору Міннесоти, де вже протягом трьох днів відбувалися протести з застосуванням насильства, приводом для яких послужила смерть афроамериканця Джорджа Флойда, який помер під час затримання поліцейськими. У своєму твіті президент написав, що пошле Національну гвардію, якщо грабування не припиняться – «коли починають грабежі, починається і стрілянина».

Компанія, однак, не прибрала твіт зі стрічки. «Твітер вирішив, що в інтересах громадськості буде залишити саме повідомлення доступним», – мовиться у попередженні Твітера.

Раніше Твітер прибирав зі стрічки повідомлення, які він вважав такими, що не відповідають його правилам. На момент появи нових правил Трамп був не єдиним главою держави, хто випробував їх на міцність. Президента Бразилії Жаїра Болсонаро урезонювали за твітування відео з сексуальним контентом, а іранського лідера Алі Хаменеї – за те, що той публікував загрозливі вислови щодо Ізраїлю. У лютому 2019 року у Твітер видалив пост Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, у якому містилася погроза письменнику Салману Рушді.

Погроза «жорстким регулюванням»

У середу Трамп пригрозив запровадити «жорсткі заходи регулювання» щодо соцмереж. Президент заявив, що, на думку республіканців, «соцмережі повністю пригнічують консервативні голоси». Він також звинуватив соцмережі у втручанні у вибори та невдалих спробах заглушити голоси консерваторів під час виборів 2016 року.

«Ми не можемо допустити, щоб це сталося знову і в ще більш витонченому вигляді», – написав Трамп в твітері, супроводивши свій твіт і відеозаявою, в якій вкотре повторив, що, на його думку, вільної преси в Америці немає, а тепер ще і соцмережі собі дозволяють цензуру, прикриваючись законом.

Наказ Трампа спрямований проти положення закону від 1996 року, що дає Facebook, Twitter, Youtube та Google фактичний імунітет від судових позовів щодо вмісту повідомлень, надаючи їм статус платформи. Мета розпорядження президента – змінити спосіб використання закону. Він хоче дозволити регуляторам втручатися у політику компаній щодо контенту, розміщеного у мережах. Розпорядження може позбавити соцмережі правового захисту, яке служило основою для свободи вираження поглядів у мережі.

Федеральна комісія зв’язку (FCC), до якої звернено виконавче розпорядження президента, може дійти висновку, що мережі, модеруючи контент, втрачають правовий захист, наданий їм законом. А це може зробити інтернет-компанії вразливими до судових позовів, бо соціальні мережі вважатимуться видавцями, а не платформами.

У четвер президент Трампа підписав наказ, а у п’ятницю Твітер пішов на загострення конфлікту. Компанія заявила, що не припинить своєї політики маркувати твіти президента. І навіть посилила обмеження на повідомлення Трампа та Білого дому, забороняючи користувачам уподобувати або відповідати на них, хоча люди все ще можуть ретвітувати повідомлення, якщо вони додали власний коментар.

Цензура з боку президента чи соцмереж?

Як пише газета The New York Times, посилаючись на свої джерела, компанія «Твітер» мала довгі дебати серед свого вищого керівництва і особисто засновник Твітера Джек Дорсі дав добро на вживання обмежень для повідомлень президента Трампа.

Упродовж кількох років відбуваються широкі дебати щодо функцій та відповідальності соцмереж: чи мають вони слугувати «мегафоном» політиків, в чому звинувачували Твітер, чи мають контролювати пости з помилковою чи фейковою інформацією, які розходяться на десятки мільйонів користувачів?

Критики президента Трампа закликали Твітер закрити його акаунт, бо він не тримався жодних рамок, постив образи політичних опонентів, неправдиві дані, повідомлення, за які звичайних користувачів давно б забанили. Але Твітер стверджував, що пости президента Трампа та інших світових лідерів заслуговують особливої свободи через їхню цінність для новин.

Понад рік Твітер будував інфраструктуру для обмеження впливу негативних повідомлень світових лідерів, створюючи правила щодо того, що можна, а що не можна, та розробляючи план на випадок, коли Трамп неминуче їх порушить.

При цьому Трамп вважає, що цензуру застосовують щодо нього, а експерти з першої поправки американської Конституції – про свободу висловлювань – вважають, що це Трамп та його союзники все переплутали і намагається заглушити висловлювання, що суперечать його поглядам.

«По суті, ця суперечка полягає в тому, чи має Твітер право не погоджуватися з президентом, критикувати та відповідати йому», – говорить в інтерв’ю газеті The New York Times Джеміл Джаффер, дослідник першої поправки в Інституті Найта при Колумбійському університеті. «Очевидно, що так. Дивовижно і моторошно від того, що, здається, президент і його радники вважають інакше».

Трактування платформ як видавців може підірвати бізнес не лише Твітера, але й інших соціальних мереж. Це також скасує той юридичний стандарт, який саме і дав доступ президенту Трампу до спілкування з багатомільйонною аудиторією, незалежно від того, якими неправдивими та навіть наклепницькими можуть бути його повідомлення.

Facebook пішов іншим шляхом

«Маркування дописів у соціальних мережах не є цензурою. Для читачів залишається право вибору: подивитись оригінальний допис, а потім – якщо у читача є бажання – почитати спростування. Тоді користувач може сформувати свою точку зору, подивившись на одне і те саме питання під різним кутом», – говорить у коментарі для Радіо Свобода аналітикиня VoxCheck Світлана Сліпченко.

На її думку, зважаючи на те, що допис Трампа суперечив правилам Tвітера щодо невтручання у перебіг виборів, він був оцінений як такий, що містить недостовірну інформацію.

«А от заклики Трампа про закриття Твітера та встановлення контролю над іншими соціальними мережами – справді виглядає як загроза цензурування», – вважає українська дослідниця.

Засновник компанії Facebook Марк Цукерберг заявив минулого тижня, що його компанія має іншу корпоративну політику, ніж Твітер. «Я твердо вірю, що Facebook не повинен бути арбітром правди стосовно всього, що кажуть люди в інтернеті», – сказав він.

Разом з тим, Фейсбук запустив програму для перевірки і оцінки точності контенту ще у 2016 році, для чого залучили до співпраці професійних фактчекерів з різних країн. Зараз з Фейсбуком співпрацюють понад 60 організацій, які працюють більш ніж 50 мовами.

В Україні Фейсбук співпрацює з такими авторитетними організаціями, як StopFake та VoxCheck. Їхнє завдання полягає у перевірці фактів, маркуванні повідомлень та налаштуванні самих інструментів Фейсбука для виловлювання недостовірної інформації.

Днями до міжнародної команди фактчекерів долучився і чеський сайт Demagog.cz, який перевіряє на достовірність висловлювання політиків під час дискусій. Як пише чеська газета Hospodářské noviny, місцеві фактчекери мали суворіший підхід, ніж Фейсбук – вони хотіли банити неправдиві повідомлення, тим часом як Фейсбук хотів лишити більший простір для політичних дискусій.

Домовилися на компромісному варіанті – команда Demagog.cz буде перевіряти контент, яким діляться політики. Таким чином, хоча авторські пости політиків не перевірятимуться на правдивість інформації, повідомлення, якими вони ділитимуться – фотографія чи стаття, пройдуть перевірку.

Якщо в результаті перевірки фактів виявиться, що повідомлення неправдиве, його позначать відповідним чином. Фейсбук надасть своє обґрунтування, яке потім прикриє пост попередженням, що це фейкові новини. Користувач, який наштовхнеться на такий пост, перекритий попередженням, зможе прочитати обґрунтування дезінформації, а потім вибрати, чи слід розкривати публікацію.

Оглядачі у Чехії, хоч і вітають кроки щодо перевірки та маркування інформації політиків, але кажуть, що самих цих кроків буде недостатньо. Бо саме ті політики, які поширюють недостовірні повідомлення, помічені і в поширенні різних теорій змов. Таким чином маркування їхніх повідомлень може підтримати переконання їхніх прихильників, що проти їхнього політичного кумира ведеться несправедлива політична кампанія.

«Такі політики ще можуть вийти з ситуації в образі переслідуваних мучеників», – говорить Роман Маца, аналітик Інституту політики та суспільства, який тривалий час займається дезінформацією.

Серед таким «мучеників» в Америці, яких минулого року забанив Фейсбук, виявилися симпатики президента Трампа, такі, як теоретик змов Алекс Джонс та зірки правих ЗМІ Міло Іянопулос та Лора Ломер. Як каже Трамп, і сам він, і його колеги-консерватори є жертвами упереджень щодо них технологічних компаній з Кремнієвої долини. Даних на підтвердження своїх тверджень вони не наводять.

Марія Щур, Радіо Свобода