Крим без води. Що буде у 2021-му?

Міжгірне водосховище Криму, червень 2020 року

У новий 2021 рік Крим увійшов у скрутній водній ситуації. Щонайменше п’ять водосховищ вже близькі до позначки «мертвий об’єм». Це означає, що воду вже брати не можна. Цього року кримчанам обіцяють опріснювальні установки, і при цьому ціна за воду кардинально не зміниться. Опитані нами експерти не вірять, що ідею опріснення води реалізують. І кажуть, що Крим зараз на порозі кардинальних рішень водної проблеми.

З чим увійшов Крим у новий рік? Все з тією ж проблемою посухи та графіками обмежень подачі води. У Ялті вода по три години вранці і три ввечері, в Євпаторії вимкнули ще й гарячу. 30 населених пунктів у різних місцях лишилися без вологи, бо спустошилися їхні свердловини, колодязі та річки. Тепер тут постійно чатують на привезену.

«Це на день. Завтра знову прийдемо за водою. Якщо привезуть», — розповідала каналу «Вести Крым» жителька села Скалисте Бахчисарайського району.

Черга за водою, село Скалисте, грудень 2020 року

Для цивільного населення запасів води у Криму достатньо — і це підтверджують експертизи, розповів в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода український віцепрем’єр Олексій Резніков. Він ще раз нагадує позицію України: вода з материка — тільки після звільнення Криму.

«Воду Крим отримає після повної деокупації. Для цивільного населення запасів води і можливості її природнім шляхом отримати достатньо в Криму. Ми провели не одну перевірку, не одну експертизу від фахівців, в тому числі від тих, хто працював в Криму безпосередньо в тих організаціях. Плюс гуманітарне право міжнародне говорить, що за всі гуманітарні потреби на окупованій території відповідальність несе окупант», — заявляє віцепрем’єр Олексій Резніков.

Навіть якщо зима та весна 2021 року будуть багатими на опади, наповнити водосховища це не дозволить, вважає виконувач обов’язків заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайло Яцюк.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

«Опади, які випадають, вони фактично не є стокоформуючими, вони більше здійснюють зволоженість території і поповнюють вологозапаси ґрунту. Але вони не формують стік, і це чітко відображається в тій проблематиці, яка сьогодні ж знову стоїть перед владою Криму. Ця залежність цього року, вона буде впливати на ситуацію в наступних роках», — впевнений Михайло Яцюк.

І Михайло Яцюк, і севастопольский еколог Маргарита Литвиненко вважають, що призначені Кремлем кримські чиновники продовжуватимуть качати воду з-під землі та кар’єрів.

«Влада буде використовувати будь-який ресурс, який можливо використовувати. З усіх джерел, з усіх свердловин, з яких можна буде взяти воду, вона буде братися», — каже еколог з Севастополя Маргарита Литвиненко.

Буріння свердловини, Сімферополь, грудень 2020 року

Сергій Аксьонов анонсував, що наприкінці 2021 року в Криму вже мають бути збудовані опріснювачі. Але це дослідні зразки, на потужність до 20 тисяч кубометрів води на добу. Одну станцію планують побудувати в селі Фрунзе Сакського району. Розглядають варіанти будівництва в Ялті, Феодосії, Судаку, Керчі. Фахівці з водних питань в реалізацію ідеї опріснення в Криму не вірять.

«Мені здається, що влада ще сама не готова до здійснення таких заходів. І в першу чергу тут, можливо, економічні важелі впливають. Тому що капіталізація таких робіт, вона достатньо велика. І, мабуть, таких коштів в них немає», — вважає виконувач обов’язків заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.

«Подробиці, на жаль, не озвучені через те, що «це буде шкодити підприємцям, оскільки є санкції». Тому в реальність будівництва опріснювальних станцій поки що не віриться», — каже Маргарита Литвиненко.

Покращити водну ситуацію можна, якщо раціонально споживати, переконаний Михайло Яцюк.

«Не секрет те, що навіть у великих містах — Севастополі і Сімферополі — втрати цього ресурсу досягають 50 відсотків. А в окремих районах навіть більше. Можливо, кошти було б раціональніше використовувати для того, щоб мінімізувати ці втрати і той ресурс, який є, його було би достатньо для вирішення проблем водозабезпеченості в питному спектрі», — вважає фахівець.

Маргарита Литвиненко вважає, що Крим опинився на критичній межі, і рішення можуть бути тільки кардинальні.

«Ми підходимо до якоїсь такої межі, яка буде критичною для Севастополя, критичною для влади, критичною для всього Криму, і за нею потрібно буде ухвалювати якесь рішення. Рішення таке, яке дуже не хочеться ухвалювати місцевій та російській владі. Ситуація, в якій відбудеться зміна режиму та умов нашого життя», — вважає еколог.

Сімферопольське водосховище, грудень 2020 року

Суттєвих опадів взимку та навесні 2021 року в Криму очікувати не варто, кажуть українські метеорологи. Так само їх не прогнозують і кримські фахівці.

Алексіна Дорогань, Радіо Свобода