Опитування: понад чверть українських школярів хочуть переїхати за кордон

Понад чверть українських школярів хочуть переїхати за кордон. Фото з відкритих джерел

Понад половина українських школярів хоче після навчання в школі залишитися в Україні. Майже чверть із них хоче переїхати в інший населений пункт, ніж тепер.

Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічним агентством Vox Populi на замовлення благодійного фонду savED у рамках проєкту «Надання освітніх послуг в умовах війни в Україні» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

«Серед учнівства 53% хочуть після школи точно лишатися в Україні (хоча з них 23% хочуть жити в іншому населеному пункті, ніж тепер). Водночас чверть (26%) хочуть переїхати жити за кордон. Решта 20% не визначилися. Батьки мають подібні погляди. Третина учнів та учениць у містах (31%) хотіли б поїхати вчитися за кордон (у селах показник 16%)», — йдеться у звіті за підсумками дослідження.

Зазначається, що попри те, що учні не заперечують наявність у себе прогалин у знаннях, вони не схильні звинувачувати у своїх освітніх неуспіхах учителів, критикувати якість викладання чи зауважувати технічні проблеми. Незадоволеність власними успіхами в навчанні діти пояснюють проблемами із мотивацією та лінощами.

Вчителі, батьки та діти вважають, що особисті зусилля та сила волі — ключові фактори для навчання.

ТОП бар’єрів для навчання учні, їхні батьки, учителі та керівники закладів освіти називають повітряні тривоги. Зокрема повітряні тривоги є головним бар’єром у навчання для 47% учнівства, 51% батьківства, 75% учительства та 87% адміністрації.

Тривога не лише повітряна, але і внутрішня — серед панівних емоцій в учнів. При цьому батьки та вчителі оцінюють емоційний стан дітей краще, ніж самі діти. Щонайменше втричі більше дітей мають тривожний стан, ніж вважають їхні батьки та педагоги.

Продовження навчання — бажаний сценарій для 77% учнівства. Зокрема, 35% учнів хотіли б вступити до провідного університету України, 25% — до іншого університету чи технікуму/коледжу України, 18% — вступити за кордон. Останніх більше серед міського учнівства — 22% проти 9% у селах. І лише 6% планують одразу піти працювати, 4% — на військову службу, взяти gap year — 7%.

Дослідження проводилося у два етапи:

• репрезентативне загальнонаціональне опитування;
• вивчення практичних кейсів громад із налагодження доступу до освіти в громадах, розташованих відносно близько до лінії фронту.

У репрезентативному дослідженні взяли участь учні та учениці (віком 14+), батьки, педагоги та освітяни, представники та представниці адміністрацій закладів освіти та органів місцевого самоврядування, які компетентні відповісти на запитання щодо стану освіти в громаді.

Загалом було опитано 1397 учнів та учениць, 1288 батьків, 1141 педагог, 146 представників шкільних адміністрацій, 64 представники та представниці органів місцевого самоврядування в усіх областях України.

У межах вивчення кейсів (практик) організації доступу до освіти дітей у громадах дослідники та дослідниці обрали 15 громад із Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської області. У кожній громаді було проведено по 7-9 глибинних інтерв'ю з місцевою владою, батьками та учнями, а також із педагогами та освітянами. Усі громади, досвід яких вивчався під час дослідження, мали або мають руйнування освітньої інфраструктури, зазнали або зазнають систематичних обстрілів.

Нагадаємо, що понад дві третини українців вважають, що наразі країна рухається у напрямку до згуртованості і єдності, до повномасштабного вторгнення РФ думки українців були кардинально іншими.

Водночас серед українців зростають песимістичні настрої. Але 73% громадян все одно вірять, що за 10 років Україна буде процвітаючою країною у складі ЄС.