Дослідження: Миколаївська область не виконує вимоги законодавства щодо публікації екологічних даних

Спиляні дерева у миколаївському парку «Перемога», архівне фото «МикВісті»

Миколаївська область входить до регіонів з найменш відкритим доступом до екологічної інформації, порушуючи вимоги Постанови №835 щодо публікації екологічних даних. Миколаївська обласна державна адміністрація та міська рада не публікують інформацію про викиди забруднюючих речовин та зелені насадження, як того вимагають норми.

Це виявили фахівці SaveEcoBot у дослідженні рейтингу відкритості екологічних даних, пишуть «МикВісті».

Рейтинг SaveEcoBot загалом показує, що міські ради обласних центрів публікують лише 25,9% необхідної екологічної інформації. Лише шість із них відкрили доступ до даних: це Кропивницька, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Івано-Франківська та Львівська міські ради. На рівні обласних адміністрацій результат кращий — 44,4% відкритих даних, при цьому 11 областей забезпечують доступ до такої інформації.

Рівень відкритості екологічних даних в Україні. Скриншот з дослідження SaveEcoBot

У дослідженні також аналізували відкритість даних великих державних структур, як-от Держгеонадра, Держпродспоживслужба, Міндовкілля та Держлісагентство. Найвищий рівень відкритості продемонстрували Держгеонадра і Міненерго — 70,6%, тоді як найнижчий рівень у Міністерства енергетики — лише 5,9% від необхідного обсягу.

Ріень доступу до екологічних даних. Скриншот з дослідження SaveEcoBot

Зазначимо, що на законодавчому рівні доступ до екологічної інформації в Україні закріплений у Конституції, Орхуській конвенції та законах, таких як «Про інформацію» і »Про доступ до публічної інформації». Відповідно до цих норм, держава повинна забезпечувати відкритість екологічних даних, щоб громадяни могли отримувати точну інформацію про навколишнє середовище. Це включає дані про викиди забруднюючих речовин, які допомагають людям розуміти екологічні ризики й вплив діяльності на довкілля, а також контролювати дотримання стандартів екологічної безпеки.

Постанова №835 передбачає, що місцеві держадміністрації мають публікувати екологічні дані про викиди стаціонарними джерелами забруднення, а міські ради — інформацію про зелені насадження, що підлягають видаленню. Однак, під час повномасштабної війни доступ до екологічної інформації суттєво знизився.

У процесі моніторингу екологічних відкритих даних фахівці SaveEcoBot проаналізувализагальну доступність та регулярність оновлення 209 наборів від 74 розпорядників. Дослідження охоплює період з початку 2022 року (до початку повномасштабної війни) до жовтня 2024 року включно, що дозволяє оцінити динаміку публікації даних і рівень дотримання вимог до їх відкритості.

Нагадаємо, що сума збитків екології Миколаївської області від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну склала понад 90 мільярдів гривень.

Реклама

Читайте також статтю «МикВісті» «Побічна жертва: Як війна руйнує екологію півдня та що з цим робити».

Кліматична стратегія Миколаївщини 

Нагадаємо, експерти проєкту Європейського союзу APENA 3 працюють над кліматичними стратегіями трьох пілотних областей України: Миколаївської, Івано-Франківської та Львівської. Ці області обрали у якості пілотних ще до повномасштабного російського вторгнення. Їм надають міжнародну технічну допомога з підготовки обласних стратегій з адаптації до зміни клімату. Зокрема, у серпні 2021 року при Миколаївській облдержадміністрації створили робочу групу з розробки стратегії адаптації області до зміни клімату в рамках проєкту APENA 3.

Ще у травні 2023 року вони презентували проміжні результати з оцінки вразливості секторів економіки до зміни клімату на прикладі Миколаївської області. Тоді йшлося, що зміни середньорічних температур в області перевищують загальносвітові показники. Виявилося, що ця тенденція прискорюється протягом останніх 30 років з більш частими та інтенсивними грозами, зливами та шквалами. Водночас, додали там, російська агресія ще більше підвищила ризики виникнення пожеж у степовій та інших частинах регіону.