Полярники показали рідкісне явище в Антарктиці: перламутрові хмари сяяли на тлі Місяця

Полярники показали рідкісне явище в Антарктиці. Фото: Національний антарктичний науковий центр

Українські полярники зі станції «Академік Вернадський» зафіксували в небі над Антарктикою рідкісне атмосферне явище — перламутрові хмари, які було видно на тлі Місяця.

Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр, оприлюднивши фотографії незвичайного явища.

Зазначається, що перламутрові хмари вже раніше спостерігали біля станції, однак їх фотографували переважно під час сходу або заходу Сонця. Цього разу їх вдалося зафіксувати на тлі Місяця.

Перламутрові хмари формуються у стратосфері на висоті від 15 до 30 кілометрів. За дуже низьких температур, близько -50°C і нижче, волога замерзає та утворює дрібні однорідні кристали льоду.

«Перламутрові хмари формуються на великих висотах — 15–30 кілометрів. Це «суха» стратосфера, куди потік вологого повітря потрапляє завдяки тропосферним циклонам чи гірським хвилям. За низьких температур (-50°С і нижче) ця волога швидко замерзає, перетворюючись на дрібні однорідні кристалики льоду. Огинаючи їх, білий промінь світла розщеплюється на кольорові хвилі, які накладаються одна на одну. Так хмара «фарбується» веселковими переливами — виникає оптичний ефект іризації», — йдеться у повідомленні.

Полярники показали рідкісне явище в Антарктиці. Фото: Національний антарктичний науковий центр

Полярники показали рідкісне явище в Антарктиці. Фото: Національний антарктичний науковий центр

Полярники показали рідкісне явище в Антарктиці. Фото: Національний антарктичний науковий центр

Вдень перламутрове забарвлення таких хмар складно побачити через яскраве розсіяне сонячне світло. Найкраще вони помітні під час сходу або заходу Сонця.

«Уночі небо й так темне, оскільки світло Місяця занадто слабке. Тож йому не потрібно ховатися за горизонт, щоб створити такий контраст. Сяйво Місяця діє як джерело світла на чорному тлі. Тому перламутрові хмари видимі людському оку поруч зі світилом», — пояснили полярники.

У НАНЦ додали, що побачити таке явище біля станції вдається нечасто через переважно хмарну погоду.

«Водночас спостерігати таку красу біля «Вернадського» доводиться нечасто, адже небо тут здебільшого затягнуто «звичайними» тропосферними хмарами. І близько 300 днів на рік з них ще й ідуть якісь опади. Тож коли над станцією чисте небо, та ще й вдається зафіксувати такі унікальні явища, — для наших полярників це дуже особливий момент», — йдеться у повідомленні.

Раніше українські полярники на антарктичній станції «Академік Вернадський» побачили імператорського пінгвіна. Представник цього виду вперше за два роки з’явився поблизу станції.