Мамо, я не був святий: яку інформацію Facebook зберігає про користувачів

Свій перший допис у Фейсбуку я опублікував 23 січня 2011 року о 14:23. Це був домен інформаційного сайту, який ми намагалися створити з іншими студентами. Називався він «Горіх»: як виявилося, придумати нормальну назву для ресурсу — це ще та мука. Тепер цього сайту немає, а домен можна придбати. Проте мій допис (а також його версії) збережений на серверах соціальної мережі, як і всі інші за ці сім років.

Усі фотографії, коментарі, групи, які я вподобав та від яких відписався. Тут записані всі мої дії, всі оновлення профайлу. Абсолютно все.

Завантажити архів зі своїми даними Фейсбук пропонує з 2010 року. Але за весь час перебування на теренах платформи мені не спадало на думку зазирнути в цей гігабайт інформації. Як виявилося, там є на що подивитися.

Відчуття від копирсання в лайках, дописах, світлинах двояке. З одного боку, стає моторошно від того, що ти наочно бачиш усю інформацію, яку добровільно віддаєш соціальній мережі. З іншого — це нагадує перегляд старого фотоальбому, коли зустрічаєшся зі своїм віддзеркаленням кількарічної давнини. Дивишся, які чудернацькі речі ти лайкав, яку маячню писав та якими дикими речами цікавився.

Реклама: чому ми це бачимо

В архіві, який ви завантажите, є багато папок, де розміщені HTML-документи. У папці «Про мене» є, приміром, чудовий файл «Розпізнавання обличчя». Тут збережені дані для того, щоби Фейсбук зміг упізнати вас на фото й відео.

У цій папці також зберігається моя книжка контактів із телефону. Вжух — і Фейсбук знає телефони й поштові адреси всіх моїх друзів і колег з оффлайну.

Утім, я не знайшов тут нових контактів, мабуть тому, що вже рік як відмовляюся від нав’язливих пропозицій ФБ відповідати на смс із його месенджера. А ще нещодавно заблокував вручну доступ соціальної мережі до мого списку контактів: благо, на нових версіях Android та IOS це можна зробити.

Очевидно, що оговтався я запізно, бо інформація про всіх знайомих, яку записував у телефон до 2018-го, вже є в соцмережі.

Ще вас, очевидно, «порадує» розділ «Рекламні інтереси». Тут зібрано ті категорії, базуючись на яких, Фейсбук показує вам оголошення. Ці інтереси платформа сформувала згідно з вашими діями в соцмережі. В мене між «інноваціями», «технікою» і «Львовом» ще затесалися «Молдова», «діаманти» й «гамбургер». Насправді я зараз сиджу в бургерній у Молдові й купую діаманти, але ви не кажіть про це нікому.

Ще тут є цікавий список рекламодавців, які запускали оголошення у Фейсбуку, «використовуючи список завантажених контактів, який включає в себе контактну інформацію, яку я надав їм або їхнім партнерам по даних». Виявляється, рекламу на Фейсбуку можна запускати за допомогою «брокерів даних». Як пише Стен Харажек (Stan Horaczek) у Popular Science, так називають компанії, наприклад, Acxiom, Epsilon і TransUnion, які збирають персональні дані з різних джерел та допомагають рекламодавцям ще більш прицільно таргетувати цільову аудиторію для оголошень.

Утім, далеко не вся реклама промотується таким чином. Інколи причиною, чому Фейсбук показує нам те чи інше платне оголошення, є ручне налаштування рекламодавцем аудиторії за інтересами чи факт відвідування нами сайту, що хоче рекламуватись. Як соціальна мережа дізнається про ваші відвідини сайту? Дуже просто: або на ньому ви тиснули фейсбучну кнопку «Вподобати» (ці лайки ФБ зберігає в окремому списку), або на сайт попередньо встановили фейсбук-інструмент Pixel, що допомагає за вами стежити.

Останній плагін вбудовують у код сайту, й він збирає інформацію про відвідини вами сторінок. Потім ця інформація допоможе рекламодавцям створити вибірку для показу оголошень серед тих фейсбук-користувачів, які відвідували їхній сайт. Дізнатися причини показу вам реклами можна, натиснувши «Чому я це бачу» в кутку платного допису.

І ще: соцмережа формує список реклами, на яку ви все ж клікнули. Але хороша новина в тому, що в налаштуваннях Фейсбуку можна заборонити показувати вам оголошення на основі зібраних даних чи вашої активності на платформі.

Соціальна мережа знає, де ви зараз

Я знайшов в архіві також список заходів, на які мене запрошували, а окремо — на які я пішов. Є переліки сторінок, за якими я стежу, а також ті, від яких я відписався. Тобто коли ви вже чимось не цікавитеся, соцмережа знає, що раніше за вами був той «грішок» із групою «Барахолка наша — выгода ваша».

Те саме і з онлайн-друзями. Тут все ще детальніше. Є списки теперішніх ваших колег і колежанок по Фейсбуку, сторінка з тими невдахами, котрим ви відмовили, і з тими щасливчиками, яким затвердили запит дружби. Є «чорний список» із людьми, яких ви видалили з друзів і перелік тих, кому ви самі «стукалися» в товариші.

Що мене ще не порадувало в цій «Книзі життя і лайків Володимира Малинки», так це історія моїх переміщень, яку соціальна мережа знає просто до координат на карті. Дуже-дуже детально. Кожне моє користування платформою з додатка задокументоване і прив’язане до карти. Щоправда, ці дані є не з 2011 року, а з початку 2016-го. Гортаючи за ці два роки статистику, можна чітко побачити, що заходити у Фейсбук я почав значно частіше, але по місту ходжу тими ж маршрутами.

Фейсбук, до речі, використовує геолокацію, щоби потім запропонувати вам нових друзів. Приміром, тих людей, із ким ви відвідали один захід. Але, швидше за все, тепер я вимкну в додатку на телефоні можливість стежити за моїми переміщеннями по Землі. Раніше вже відключив цю «важливу» функцію у Гуглі (а зробити це треба у трьох пунктах їхнього меню) — після того, як він запропонував мені оцінити «Макдональдз» за п’ять хвилин, як я з нього вийшов.

Є в архіві від Фейсбуку і список опитувань, у яких я брав участь. Нещодавно відповів групі ReThink, що чудово жив би без пластикових пакетів. А 2012 року в якомусь із музичних опитувань проголосував за Мадонну.

Але я ніколи не шукав Мадонну на Фейсбуку. Перевірив це у два кліки: соціальна мережа зберігає, як зіницю ока, дані про мої пошуки. Зате у 2013-му шукав «Вечірнє шоу на “Просто радіо”». Хороше тоді було шоу із Ярославом Ладигіним, Данилом Хомутовським та Валерією Чачибаєю. Тепер вона читає лекції про авторські проекти на онлайн-радіо, а тоді було ще олдскульне FM.

Я дивлюся на детальний перелік оновлення інформації свого профайлу, на збережені дописи, свої коментарі, лайки й фото в цьому архіві та розумію — ось моя цифрова особистість. Нікуди ми у 2018-му не дінемося від збору даних ІТ-компаніями. Ми можемо обмежувати їхню ненажерливість, але не більше.

Хоча після скандалу зі збором даних Camridge Analitica, соціальна мережа спростила доступ до зібраних про вас даних і можливості керування ними. Здається, прийшов час прощатися з минулим і видалити все, що Фейсбук знає про мене 8-річної давнини. Із її серверів це має зникнути за три місяці. Я почекаю.

P. S. Скачати цей заповітний архів нескладно, а доступ до нього соціальна мережа видає з 2010 року. Натискаєте Налаштування — Ваша Facebook інформація — Завантажити вашу інформацію. Близько 15 хвилин соціальна мережа архівуватиме дані, після чого сповістить, що все готово, як у самому Фейсбуку, так і напише лист на вашу пошту.

Детальніше про те, як видалити інформацію з Фейсбуку, можна дізнатися в  розділі «Управління вашою інформацією». Наприклад, прибрати контакти з пам’яті Фейсбуку допоможе ця сторінка.

Але відключити можливість стежити за вашою локацією можна лише через додаток на ґаджетах. Там же є опція видалити історію переміщень.

Із телефона мені також вдалося заборонити показ реклами, яка підбирається за зібраними даними чи моєю поведінкою в соціальній мережі.

Володимир Малинка, MediaSapiens