Ібіца, росіянка та тінь Фірташа: як 7 годин відео знищили ультраправих Австрії

Наприкінці тижня у Австрії розпочався безпрецедентний політичний скандал – та ще й із російським присмаком.

У п’ятницю два авторитетних видання із сусідньої Німеччини оприлюднили компрометуючі відеозаписи за участі керівників ультраправої Партії свободи (FPÖ), яка входить до урядової коаліції.

Партія відома своїми проросійськими настроями. Її члени не приховують дружнього ставлення до Путіна, а керівниця МЗС за квотою FPÖ Карін Кнайсль запам’яталася, зокрема, присутністю російського президента на своєму весіллі.

Та всі ці претензії видаються дрібними на фоні нинішнього скандалу.

На оприлюдненому відео лідер Партії свободи Гайнц-Крістіан Штрахе, доучора – віце-канцлер та друга людина в країні після глави уряду, у розслабленій атмосфері веде переговори нібито із заможною росіянкою та обговорює співпрацю із нею зі своїм заступником. За російську фінансову та медійну підтримку він обіцяє віддячити державними контрактами та політичним впливом.

— Якщо вона виведе нас на перше місце, ми зможемо говорити про все, – розмірковував Штрахе на одному з фрагментів відео.

Наслідки політичного землетрусу були миттєвими. Хоча факти, які прозвучали під час розмови, ще належить перевірити, Штрахе вже подав у відставку, а канцлер оголосив про розпад коаліції та позачергові вибори, на які ультраправі підуть із шаленими іміджевими втратами. Примітно й те, що скандал розгорівся всього за тиждень до виборів у Європейський парламент.

 Це – пастка!

Інформаційну бомбу одночасно опублікували два поважні німецькі видання – Der Spiegel та Süddeutsche Zeitung. До кожного з ним джерело з відеозаписами звернулось окремо, та коли журналісти про це дізнались, то вирішили діяти разом.

Особа джерела їм відома, а от його мотиви – ні. Але анонімність цієї людини видання вирішили зберегти.

Чи можна бути певним, що записи достовірні? Медійники не мають сумніву – так. Відео- та аудіоматеріали перевірили експерти, і не виявили жодних ознак монтажу чи інших маніпуляцій. Ба більше, згодом автентичність записів підтвердив і сам Штрахе, який визнав, що розмова мала місце та тривала аж 7 годин – від п’ятої вечора до полуночі.

Що відомо про відео, яке сколихнуло Австрію?

Зафільмована на ньому зустріч відбулася наприкінці липня 2017 року, за два з половиною місяці до парламентських виборів в Австрії. Місце дії – орендована вілла на іспанській Ібіці. У кімнаті присутні п’ятеро: Штрахе (на той час лідер парламентської опозиції); його права рука Йоганн Гуденус (після виборів очолив фракцію Партії свободи); дружина Гуденуса; а також, як стверджується, заможна росіянка та її помічник-перекладач.

Понад шість годин австрійські політики разом із гостею курили, випивали алкоголь і обговорювали можливості вигідної "співпраці".

Окремо варто зупинитися на Гуденусі, якого вважають одним з головних посередників між Австрійською партією свободи і Росією. Гуденус навчався у Москві і знає російську мову. У 2014 році він був так званим спостерігачем на так званому "референдумі" в окупованому Криму. Крім того, на запрошення Кадирова таємно відвідував Чечню. Показові штрихи до портрету політика, чи не так?

Саме через Гуденуса відбувалися контакти з росіянкою.

Її представили австрійським політикам як Альоною Макарову. З відео виходить, що вона є племінницею російського олігарха, нібито наближеного до Путіна.

Про жінку відомо мало: у неї нібито латвійське громадянство. Стверджується, що вона хоче вкласти понад чверть мільярда євро в Австрію, при чому з розмов на відеозаписі випливає, що гроші ці – не зовсім чисті. Не виключено, що йдеться про племінницю Ігоря Макарова, колишнього власника російської газової компанії Ітера.

При чому обидва медіа, що оприлюднили відео, старанно "зафарбували" обличчя головної героїні, тому перевірити цю теорію – доволі складно.

Австрійські ЗМІ підкреслюють, що Макаров добре знає українського олігарха Дмитра Фірташа.

Той зараз вимушено живе у Відні, де чекає на рішення щодо його екстрадиції. Саме з російським багатієм пов’язують становлення Фірташа як олігарха – у дев’яностих вони мали спільний бізнес.

Примітним є ще один факт –  захистом Фірташа у справі екстрадиції до США в Австрії займається екс-міністр юстиції від FPÖ Дітер Бемдорфер. Отже, у Штрахе була можливість перевірити особу співрозмовниці-росіянки за допомогою Фірташа, пишуть у Австрії.

Поза тим, у німецьких видань, які оприлюднили відео, все одно є сумніви щодо особи Макарової. Журналісти не виключають, що жінка була підставною фігурою – втім, абсолютно не зрозуміло, чиєю.

Під час зустрічі темні підозри охоплювали і Штрахе.

— Пастка, пастка, це пастка, – шепотів він на записах Гуденусу. Той заспокоював шефа, що це не так. Тепер очевидно, що даремно заспокоював, бо вілла була обладнана кількома прихованими камерами.

Острахи Штрахе не завадили йому декілька годин обговрювати підкилимну підтримку партії. Не зупиняло його і розуміння, що йдеться про брудні гроші.

Наближалися вибори, і Партія свободи, що за опитуваннями була на другому місці, за будь-яку ціну прагнула перемогти.

Одним зі шляхів до перемоги, судячи із записів, мало стати придбання росіянкою 50% найбільшої щоденної газети Австрії – таблоїда Kronen Zeitung. Щодня її читають близько двох мільйонів людей – при дев’ятимільйонному населенні країни. Очевидно, це було би вкрай вигідне придбання перед виборами. План Штрахе був дуже простим: прогнати з видання незалежних журналістів та влаштувати туди своїх.

— Якщо ця газета просуватиме нас, ми візьмемо не 27%, а 34%!... Будь-яка стаття, яка допомагає нам, дратуватиме червоних і чорних (опонентів FPÖ, консерваторів та соціал-демократів – ЄП), – казав він. Журналісти – найбільші шльондри на планеті, – пояснював австрійський політик своє ставлення до преси.

Та обговорюючи взяття під контролю однієї газети, Штрахе дав зрозуміти, що прагне значно більшого.

— Ми хочемо створити такий медіа-ландшафт, як це зробив Орбан, – заявив ультраправий політик.

Як відомо, після приходу в 2010 році Віктора Орбана до влади в Угорщині рівень свободи преси в країні став гнітючим. Низку приватних ЗМІ тоді придбали прихильники угорського прем’єра.

Нині більшість медіа-компаній є відверто проурядовими.

Угорська модель – саме та, до якої прагнув Штрахе.

— Якщо у тебе є Kronen Zeitung, це вирішальний фактор, але якщо у тебе є телевізійний канал, ти вирішуєш все, – сказав політик та виклав деталі ще однієї мрії – приватизувати суспільний телерадіомовник ÖRF, з яким Партія свободи постійно конфліктує – рік тому телекомпанія навіть подала позов проти віце-канцлера.

 Із першим місцем ми можемо говорити про все

Лідер ультраправих готовий був платити за допомогу щедро – державними контрактами Австрії.

— Якщо вона візьме на себе Kronen Zeitung за три тижні до виборів і виведе нас на перше місце, тоді ми можемо говорити про все, – сказав він Гуденусу.

Розрив між першим та другим місце у гонці на тих виборах був незначним, тому медійна підтримка справді могла мати вирішальне значення.

Один із варіантів "оплати", що предметно обговорювався на зустрічі – надання державних угод на будівництво доріг.  Штрахе пропонував, щоб Макарова заснувала компанію на кшталт Strabag – великої австрійської будівельної компанії, яка отримує близько половини замовлень із державного сектора.  

— Вона отримає всі урядові замовлення, які тепер отримує Strabag. Ми поговоримо про цю історію, тому що мені більше не потрібен Газельштайнер, – казав він, маючи на увазі Ганса Петра Газельштайнера, генерального директора і співвласника будівельної групи Strabag. Примітно, що той є патроном ліберальної партії NEOS та ідеологічним опонентом ультраправих.

Обговорювались і інші варіанти подяк, такі як участь росіян у секторі азартних ігор та у сфері природних ресурсів країни. Штрахе обіцяв, що ставши власницею газети, Макарова увійде в десятку найвпливовіших людей країни.

Варто зауважити, що ці плани не були реалізовані.  Kronen Zeitung відтоді не змінила власника ані офіційно, ані неформально – принаймні, не була помічена у грі в одні ворота на користь FPÖ. Ознак перерозподілу ринку держзакупівель також не помітно.

Все це дозволяє журналістам припускати, що "багата росіянка" могла бути не тією, за кого вона себе видавала

Партійні пожертви мимо каси

Розмови про медіа та контракти лишилися тільки розмовами, хай і безпрецедентними. Та на відео, схоже, є свідчення також про реальні правопорушення.

Чи не найбільший резонанс викликала частина записів, яка стосується фінансування Партії свободи. Судячи зі слів Штрахе, існує злагоджена схема, яка дозволяє донорам, навіть іноземним, жертвувати великі суми грошей в обхід закону.

В Австрії великі партійні пожертвування мають бути публічними. Про суми в розмірі 50 тисяч євро і більше необхідно повідомляти Рахункову палату. Пожертви іноземців не можуть перевищувати 2641 євро.

— Є кілька дуже багатих людей, які платять від 500 тисяч до півтора-двох мільйонів ... Але вони платять не партії, а благодійній асоціації... Це не йде в Рахункову палату, – пояснює Штрахе своїй співрозмовниці, як обійти офіційну процедуру.

На відео він стверджував про існування 10 великих донорів партії, та навіть назвав кількох із них: це засновник збройної компанії Glock Гастон Глок, мільярдер Рене Бенко, який нібито пообіцяв Свободі великі пожертвування, ігрова компанія Novomatic, вдова засновника мережі універмагів Horten Гайді Гортон тощо.

Якщо це правда, то Партія свободи мала б задекларувати мільйонні пожертви. Але за даними австрійських ЗМІ, з 2012 року політсила не інформувала Рахункову палату про жодні великі суми.

Названі політиком донори після публікації заперечили, що жертвували якісь гроші свободівцям. Аналогічні заперечення висловила і Партія свободи, заявивши, що від перелічених людей і компаній пожертви на користь партії не надходили. Та попри ці спростування, Рахункова палата вимагає у партії пояснень, а австрійська прокуратура оголосила, що займеться перевіркою незаконного фінансування.

 Алкоголь чи корупція?

У понад шести годинах записів є й інші цікаві моменти, які проливають світло на політичний стиль і світогляд лідера ультраправих.

Зокрема, він пропонував поховати політичних конкурентів, оприлюднивши компромат на них у закордонних ЗМІ. Така провокація за межами Австрії допомогла б приховати, хто насправді за нею стоїть. Іронічно, що методи Штрахе були застосовані проти нього самого - відео із компроматом опублікували саме іноземні медіа.

Така провокація за межами Австрії допомогла б приховати, хто насправді за нею стоїть. Іронічно, що методи Штрахе були застосовані проти нього самого – відео із компроматом опублікували саме іноземні медіа.

В іншому фрагменті відео Штрахе висловив свої зовнішньополітичні погляди. За його словами, у майбутньому Відню слід орієнтуватися на Вишеградську четвірку.

— У нас на Заході занепад, але на Сході люди нормальні, – казав політик.

Разом з тим він рекомендував співрозмовниці не інвестувати у Сербію та Хорватію.

Майже одразу після публікації скандального відео стало зрозуміло, що відставка віце-канцлера неуникна. Опозиційні соціал-демократи заявляли про найбільший політичний скандал сучасної Австрії, а ліберали з NEOS оголисили аферу на Ібіці найбільш корумпованою та огидною справою.

— Це була дурниця. Це була помилка, – визнав Штрахе на прес-конференції в суботу. Він визнав автентичність відео і заявив, що залишає посаду віце-канцлера та лідера Партії свободи, а партійними справами займеться його заступник Норберт Гофер. У 2016 році Гофер програв на повторних виборах президента Австрії.

Разом з тим Штрахе заперечив порушення закону чи навіть такі наміри.

— Це було типове алкогольне позерство мачо, яким я, вірогідно, хотів вразити привабливу господиню. Я поводив себе хвалькувато, наче підліток, – пояснив він, принагідно повідомивши, що вже приніс вибачення власній дружині через свої залицяння.

Та ці пояснення настільки контрастують із тим, як проходила зустріч, та з тим, хто був її учасниками, що мало хто сприйняв на віру слова вже колишнього віце-канцлера.

Все, досить!

А ще Штрахе заявив, що публікація записів є частиною брудної кампанії з дезінформації проти нього. Він переконує, що з Макаровою після того вечора більше ніколи не зустрічався і грошей від неї не отримував. Штрахе каже: фрази на відео вирвані з контексту, а сам він був надто п’яним, щоб серйозно аналізувати його висловлювання.

Крім того, він зажадав розслідувати, як відеозаписи потрапили до ЗМІ, та заявив, що зйомка була незаконна.

Глава парламентської фракції Партії свободи Йоганн Гуденус, який був присутній на зустрічі, теж заявив про відставку з усіх посад, і склав депутатські повноваження.

Пересічних австрійців це, щоправда, не задовільнило.

До офісу канцлера прийшли кілька тисяч людей з вимогою дострокових виборів. А в суботу вранці у медіа з’явилися чутки, що вибори справді неуникні: правляча Австрійська народна партія розриває співпрацю із Партією свободи.

Канцлер Себастіан Курц витримав паузу та в суботу ввечері справді оголосив, що коаліція розпалася. Він попросив президента Алекснадра ван дер Беллена призначити дату нових виборів якнайшвидше.

— Після вчорашнього відео я повинен сказати: все, досить!.. Партія свободи нашкодила репутації країни, – сказав Себастіан Курц про вже колишніх партнерів по коаліції.

Але ще більшою мірою скандальне відео нашкодило репутації Свободи.

Нескладно здогадатися, що заяви Штрахе та ймовірні фінансові махінації партії лишатимуться у центрі дискусій аж до виборів, які найімовірніше відбудуться в вересні.

Зважаючи на те, що участь FPÖ в уряді вже вдруге звершується із проблемами, цей удар справді може виявитися болючим. Нагадаємо, що у 1999 році Свобода також увійшла до коаліції із Народною партією, але міністри від FPÖ тоді показали низький професійний рівень; до того ж, Австрія стикнулася із санкціями з боку ЄС через присутність ультраправих в уряді.

Нині австрійські ліберали та лівоцентристи один за одним заявляють, що Свобода остаточно довела свою нездатність бути у керівництві держави.

Але найбільше цей скандалу та дострокові вибори можуть допомогти Народній партії Курца, про підтримку якої, ймовірно, доведеться замислюватися розчарованим виборцям ультраправих.

Христина Бондарєва, Європейська правда